71. Поясніть використання нетрадиційних методів обстеження мовлення дітей дошкільного віку.

В практиці логопедичного обстеження широко застосовуються такі методи:

• Біографічний,передбачає вивчення документації з збір анамнестичних даних з метою з'ясування причин аномального мовленнєвого розвитку;

• Вивчення продукції діяльності дітей (малюнки, вироби, учнівські роботи);

• Спостереження (пасивне, активне);

• Бесіда (проводиться в двох напрямах: бесіда з батьками, вихователями або вчителями з метою збору анамнезу; бесіда з дитиною з метою встановлення контакту та отримання уявлення про її загальний розвиток);

• Експеримент (передбачає збір фактів у спеціально змодульованих умовах. Застосовується з метою вивчення різних видів діяльності дітей, виявлення особливостей розвитку особистості та спроможності до навчання.).

• Аналіз (кількісний і якісний) одержаних даних.

Специфіка використання методів під час логопедичного обстеження полягає в застосуванні індивідуального підходу з урахуванням вікових та особистісних особливостей дитини, створенні різних ситуацій мовленнєвого спілкування, використанні різноманітних спостережень за мовленням, дитини.

До нетрадиційних методів входить:

• Використання ігор(ігрові завдання)

• Використання казки (продовжити розповідь – для монологічного мовлення, правильної побудови речення)

• Використання різноманітних дидактичних посібників з природного матеріалу(ігри відповідно підбираються сприяють індивідуальному підходу.)

• Застосування ІКТ технології(спеціально розроблені програми що сприяють ефективному обстеженю)

Значення нетрадиційних методів велике оскільки дозволяє здійснити індивідуальний підхід, зацікавити дитину, а також зробити обстеження диференційованим та цікавим

70. Проаналізуйте дії логопеда при виявлені патології артикуляційного апарату.

Патологія артикуляційного апарату – це вроджений або набутий дефект артикуляційного апарату, що запобігає правильному мовленню.

В логопедичній практиці для цього частіше використовується система вправ, спрямованих на поліпшення статичної координації мовленнєвого апарату. Це вправи для розвитку певних якостей рухів: точності, сили, рухливості, вміння піднімати й утримувати кінчик язика у верхньому положенні, утримувати язик, губи, щелепу в заданому положенні та ін. Ці рухи виконують ізольовано, поза мовленням. Потім, також у статичній формі відпрацьовується артикуляція звуків. Водночас динамічна координація м'язової діяльності залишається незмінною. Цей розрив між станом статичної та динамічної координації призводить до того, що штучно сформовані звуки довго (особливо у випадку стертої дизартрії) не закріплюються в мовленні дитини, хоч проводиться значна робота з їх автоматизації. Як свідчить досвід, дефекти кожної фонетичної групи виправляються методом розвитку статичної координації упродовж 1 — 3 місяців. Робота над автоматизацією звуків у випадках, коли дефектна вимова розповсюджується на кілька фонетичних груп, триває від 1 до 1,5 року.

Тривалий час корекції вад звуковимови ми пов'язуємо з тим, що система формування окремих ізольованих рухів не сприяє розвитку тонких мовленнєво-рухових диференціацій, які забезпечують правильну вимову звуків.

Тобто розвивати динамічну координацію та диференціацію органів мовлен­нєвого апарату.

Для подолання патології артикуляційного апарату також використовуються логопедичні масажі, зонди , що сприяють правильній вимові. Можливий варіант хірургічного втручання (заяча губу, неправильний прикус.)