16. Розкрийте суть індивідуальної роботи з дітьми.

Основна мета - підбір комплексу артикуляційних вправ, спрямованих на усунення специфічних порушень звукової сторони мови при дислалии, ринолалии, дизартрії; при цьому логопед зобов'язаний встановити емоційний контакт з дитиною, привернути його увагу до контролю за якістю звуковій мові логопеда і дитини, підібрати індивідуальний підхід з урахуванням особистісних особливостей.

Перед логопедом стоять два завдання - виховання артикуляційних навичок і розвиток слухового сприйняття. Як тільки логопед зуміє домогтися правильної вимови звуку, включається третє завдання - виділення звуку зі складу слова.

Плануючи роботу з постановки звуків, логопед враховує наступне:

- Загальну послідовність логопедичної роботи;

- Загальноприйняту послідовність постановки звуків.

Якщо у дитини порушено вимова декількох груп звуків, наприклад свистячих і шиплячих, Р і Л, і в той же час порушено озвонченіе, то рекомендується починати роботу одночасно над усіма зазначеними групами, але при цьому дотримуючись послідовність кожної групи.

Необхідно враховувати індивідуальні особливості кожної дитини - будова і рухливість артикуляційного апарату, ступінь розвитку слухового сприйняття, кількість неправильно вимовних звуків, рівень звукового аналізу, ступінь сформованості граматичного ладу мовлення, працездатність. Залежно від усіх цих даних плануються індивідуальні заняття з кожним з дітей. Зміст роботи буде різним. З одними дітьми доведеться проводити більше артикуляційних вправ і більше часу планувати на постановку звуків, з іншими - більше уваги приділяти розвитку слухової уваги, звукового аналізу, вихованню граматично правильного зв'язного мовлення.

34. Назвіть якими є особливості раннього психомоторного та мовленнєвого розвитку дітей з внгп.

Визначено, що діти із ВНГП мають набагато складніші механізми

порушення психомовленнєвої діяльності, ніж традиційно вважалося

протягом багатьох років. У цих дітей своєрідно розвиваються механізми

породження та формування підсистем функціональної системи мови та

мовлення (семіотична, програмування та інтерпритації мовленнєвих

актів, регуляційна), зазнають шкоди глибинні процеси формування

базових складових психічного розвитку (довільної регуляції: рухової

активності, психічних процесів і функцій, емоцій та поведінки), що

звужує когнітивний ресурс дитини, стримує емоційно-особистісний

розвиток, ускладнює процес соціальної адаптації.

Насамперед це стосується ураження базових показників

забезпечення фонологічної підсистеми ФСММ на експресивному та

імпресивному рівнях у період інтенсивного розвитку мовленнєвої

функції, що призводить до складної дезінтеграції та патології усього

мовленнєвого розвитку дитини із ВНГП.

Узагальнені результати вивчення особливостей психомоторного та

мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП до трьох років гостро окреслили

як проблему психоемоційний розвиток дитини із ВНГП, формування

зачатків комунікативної поведінки та загального енергетичного

потенціалу їх життєдіяльності.

Результати вивчення розвитку дітей із ВНГП раннього віку виявили

його особливості і показали, що вже до одного року доцільно виділяти

так звану "групу ризику" у розвитку, яка складає 94 (79%) від загальної

кількості (118) обстежених дітей до одного року. Більше того, саме ці

діти проявили низькі показники домовленнєвого та раннього

мовленнєвого розвитку і були віднесені до "групи логопедичного

ризику" ще до трирічного віку.