23.Види психокорекційних програм.

23. Виды коррекционных программ Для осуществления коррекционных воздействий необходимы создание и реализация определенной модели коррекции: общей, типовой, индивидуальной.

Общая модель коррекции - это система условий оптимального возрастного развития личности в целом. Она предполагает расширение, углубление, уточнение представлений человека об окружающем мире, о людях, общественных событиях, о связях и отношениях между ними; использование различных видов деятельности для развития системности мышления, анализирующего восприятия, наблюдательности и т.д.; щадящий охранительный характер проведения занятий, учитывающий состояние здоровья клиента (особенно у клиентов, переживших посттравматический стресс, находящихся в неблагоприятных социальных и физических условиях развития). Необходимо оптимальное распределение нагрузки в течение занятия, дня, недели, года, контроль и учет состояния клиента.

Типовая модель коррекции основана на организации практических действий на различных основах; направлена на овладение различными компонентами действий и поэтапное формирование различных действий.

Индивидуальная модель коррекции включает в себя определение индивидуальной характеристики психического развития клиента, его интересов, обучаемости, типичных проблем; выявление ведущих видов деятельности или проблем, особенностей функционирования отдельных сфер в целом, определение уровня развития различных действий; составление программы индивидуального развития с опорой на более сформированные стороны, действия ведущей системы для осуществления переноса полученных знаний в новые виды деятельности и сферы жизни конкретного человека.

Существуют стандартизированные и свободные (ориентированные на настоящий момент) коррекционные программы.

24.Загальні вимоги до складання психокорекційної програми.

24.  Основні вимоги до складання психокорекційних програм.   Ефективність психокорекційного процесу в значній мірі залежить від вміння психолога складати психокорекційну програму. При цьому необхідно враховувати наступні методичні вимоги:   • Чітко сформувати основні цілі психокорекційної роботи;   • Виділити коло задач, які повинні конкретизувати основну мету;   • Визначити зміст корекційних занять з врахуванням структури дефекту та індивідуально-психологічних особливостей дитини, розвитку провідного виду діяльності;   • Визначити форму роботи з дитиною (групова, сімейна, індивідуальна);   • Відібрати відповідні методи і техніки з врахуванням вікових, інтелектуальних і фізичних можливостей дитини;   • Запланувати форму участі батьків та інших особ в корекційному процесі;   • Розробити методи аналізу оцінки динаміки психокорекційного процесу;   • Підготувати приміщення, необхідне обладнання і матеріали.   Цілеспрямований психокорекційний вплив на дитину і підлітка з проблемами в розвитку здійснюється через психокорекційний комплекс, який складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків:   • Діагностичний;   • Корекційний;   • Оцінковий;   • Прогностичний   В діагностичний блок входять діагностика психічногорозвитку дитини і діагностика соціального середовища.   - Діагностика психічного розвитку дитини включає в себе:   - Всестороннє психологічне вивчення особистості дитини і її батьків, системи їх стосунків;   - Аналіз мотиваційно-потребної сфери дитини і членів її сім'ї;   - Визначення рівня розвитку сенсорно-перцептивних та інтелектуальних процесів і функцій;   - Діагностику соціального середовища дитини (аналіз несприятливих факторів соціального середовища, які травмують дитину, порушують її психічний розвиток, формуванняхарактеру особистості і соціальну адаптацію).   Корекційний блок включає наступні задачі:   - Корекція неадекватних методів виховання дитини з метою подолання її мікросоціальної занедбаності;   - Допомогу дитині чи підлітку у вирішенні психотравмуючих ситуацій;   - Формування продуктивних видів взаємовідносин дитини з оточуючими (в сім’ї, класі);   - Підвищення соціального статусу дитини в колективі;   - Розвитокв дитини чи підлітка компетентності у питаннях нормативної поведінки;   - Формування і стимуляція сенсорно-перцептивних, мнемічних і інтелектуальних процесів у дітей;   - Розвиток і вдосконалення комунікативних функцій, емоційно-вольової регуляції поведінки;   - Формування адекватних батьківських установок на соціально-психологічні проблеми дитини шляхом активного залучення батьків в психокорекційний процес;   - Створення в дитячому колективі, де навчається дитина, атмосфери прийняття, доброзичливості, відкритості, взаєморозуміння.