Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_z_pd_i_kor.docx
Скачиваний:
18
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
345 Кб
Скачать
☆

54,Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку.

54. Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку.

Особливостями дітей дошкільного віку є низький рівень свідомості і самосвідомості. У процесі їх психодіагностування вимірюють довільність, внутрішній вольовий контроль та опосередкованість мовленням основних пізнавальних процесів - сприйняття, уваги, пам'яті, уяви, мислення. Ці показники в більшості дошкільників невисокі, оскільки їх когнітивний розвиток незавершений. Пізнавальні процеси починають формуватися у дитини приблизно у 3-4 роки, а їх становлення завершується у підлітковому віці. Тому тестові завдання не повинні вимагати високорозвиненого вміння керувати пізнавальними процесами. Тестові психодіагностичні завдання підбирають так, щоб вони охоплювали як довільний, так і мимовільний рівні регуляції когнітивної сфери. Це дає змогу не лише адекватно оцінити ступінь довільності пізнавальних процесів, а й визначити рівень їх розвитку в тому разі, якщо вони не є довільними.Психодіагностування дітей раннього віку незначною мірою враховує самооцінку і самоаналіз. Ціннішим є психодіагностичний матеріал, пов'язаний з експертним оцінюванням їхніх дій і реакцій. Тому основним засобом збирання інформації є спостереження, а головним психодіагностичним методом - природний експеримент, який відтворює життєву, звичну для дитини ситуацію. Найдостовірніші психодіагностичні результати одержують, спостерігаючи за дітьми у процесі їх провідної діяльності - предметної гри.

Діагностика розвитку дітей 2-3 року життя

Для діагностики дітей раннього віку можна використати методику розроблені та запропоновані болгарським психологом В. Мановою-Томовою (Першим етапом має бути Шкала оцінки психіч­ного розвитку дитини, будь-якого періоду від одного до чотирьох років. Спостереження слід провести за кожним із показників від 15 до 36 місяців за кожною зі сторін розвитку (незалежно від того, зараз дитині 24 місяці, 30 чи 39, перевіряючи всі показники, починаючи з 15 місяців).Це дасть змогу протягом тижня спостережень переконатися, чи немає відставання за якимсь із конкретних показників або виявити ви­передження порівняно з календарним віком.Щоб досягти більшої об'єктивності в оцінці рівня психічного роз­витку дитини, пропонуємо обстеження за дещо іншими показниками (другим етапом) нервово-психічного розвитку. Результати спостережень занотовуємо в таблиці. Робимо порівняльний кількісний та якісний аналіз, розробляємо висновки та конкретні рекомендації щодо роботи з обстеженою дитиною.

55,Психологічне дослідження темпераменту дорослих та підлітків.

55. Психологічне дослідження темпераменту дорослих та підлітківТемперамент – сукупність вроджених індивідуально-психологічних властивостей, що виявляються у силі, напруженості, швидкості та врівноваженості нервових процесів.

Вчення про темперамент виникло у давнину. Давньогрецький лікар Гіппократ (460 – 377 до н. е.), а потім римський лікар Клавдій Гален (129 – 201 н. е.), спостерігаючи індивідуальні особливості поведінки людини, зробили спробу описати і пояснити ці особливості. Гіппократ вважав, що в тілі людини є чотири рідини: кров, слиз, жовч і чорна жовч. Домінування однієї з них і визначає темперамент людини.

Назви темпераментів походять від назв рідин: холеричний темперамент – походить від латинського слова chole (їдка жовч), сангвінічний – від sanguis (кров), флегматичний - від phlema (слиз), меланхолічний – від melan chole (чорна жовч). Назви темпераментів збереглися до наших днів.

В подальшому велику роль в розвитку теорії темпераменту відіграв І. Павлов. Він дослідив властивості вищої нервової діяльності і показав, що вроджене співвідношення цих властивостей і характеризує те, що називають темпераментом.

Темперамент вважають найбільш стійкою характеристикою особистості, яка майже не змінюється впродовж життя, виявляється в усіх сферах життєдіяльності і характеризує індивіда з боку динамічних особливостей його психічної діяльності, тобто, за показниками темпу, швидкості, ритму, інтенсивності, енергійності, емоційності. Іншими словами, темперамент характеризує не рівень досягнень людини (люди різного темпераменту можуть мати однаковий рівень досягнень), а спосіб досягнень. Саме ця характеристика темпераменту тісним чином пов'язує темперамент із задатками, оскільки характеризує динамічну сторону психічної діяльності. Темперамент є характеристикою психічної діяльності, оскільки він виявляє себе в усіх ЇЇ сферах: емоційній, пізнавальній, вольовій. Залежно від умов життя і діяльності людини окремі властивості її темпераменту можуть посилюватися або послабитись.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]