62.Корекційно-розвивальна робота психолога, спрямована на формування доброзичливих взаємин у дошкільників.

Корекційно-розвивальна робота психолога, спрямована на формування доброзичливих взаємин у дошкільників.Основна мета побачити не лише себе, а й оточуючих.Етапи: Спілкування без слів. Увага до іншого(бачити однолітка, здатність уподібнюватися до інших). Узгодженість дій. Загальні переживання. Взаємодопомога в грі. Добрі слова і побажання. Допомога в спільній діяльності.Принципи: відсутність оцінювання; відмова від реальних предметів та іграшок; відсутність конкурентної основи в іграх.Завдання: розвивати соціальні емоції, формувати позитивне ставлення до себе та інших, вміння встановлючати позитивні контакти, сприяти розвитку комунікабельності дитини, створення умов для знаття напруги, розвивати вміння розуміти свій емоційний стан, навчатися основам релаксації.

63.Діагностика, корекція та розвиток сфери міжособистісних взаємин підлітків та юнаків.

63.Суттєвою особливістю діагностики є орієнтація на норму. Норма - кількісна межа, в якій знаходиться найбільш типова частина групи, яку досліджують. Відповідним етапом діагностики є аналіз отриманих даних, при якому слід враховувати перекручення, що виникають внаслідок:

- складності прояву певних рис;

- можливості маскування ;

- пристосування до позитивних соціальних норм;

- потреба мати бажані результати.

При аналізі даних, крім врахування фактору перекручування, практичний психолог має враховувати принцип розвитку особистості в діяльності [5]. Це дає можливість здійснювати різнопланову корекцію різних якостей особистості. Як відмічав С.Л. Рубінштейн, людині властиві різноплановість та різнопластовість. Щоб розкрити все багатство внутрішнього світу людини і виявити особливості її психіки, потрібно розглянути сукупність систем, які утворюють особистість і які є основою її якостей.

“Відповідно системному підходу» ,- підкреслив Б.Ф. Ломов,-“будь-яке явище виникає і існує в межах певної системи явищ”. Системність діагностичної роботи психолога забезпечується тим, що

- психолог розглядає особистість учня як складну систему, яка має різні прояви (від власної внутрішньої активності індивіда, до активності діяльності в різних групах, що впливають на його особистість);

- психолог використовує діагностичний інструментарій, який теж підпорядковується логіці системного підходу і направлений на виявлення всіх сторін і якостей учня, щоб допомогти його розвитку(дод. № 3).

Є.І. Рогов виділив 5 рівнів діагностичної роботи з учнями :

1. Психофізіологічний рівень виявляє сформованість компонентів, які є складовими фізіологічної та психофізіологічної основи суб`єкта.

2. Індивідуально-психологічний рівень виявляє розвиток основних психологічних систем суб`єкта.

3. Особистісний рівень виявляє специфічні особливості суб`єкта, його відміну від інших суб`єктів, що знаходяться на даному етапі розвитку.

4. Мікрогруповий рівень виявляє особливості взаємодії суб`єкта з іншими.

5. Соціальний рівень виявляє форми взаємодії суб`єкта з широкими спеціальними групами та суспільства в цілому.

Таким чином, психолого-педагогічна діагностика комплексна, систематична та прогностична. Психолого-педагогічна діагностика має своє коло методів, тобто способів вивчення особистості, до них відносяться :

- загальнонаукові методи (спостереження);

-психодіагностичні (анкетування, тести);

- педагогічні методи (аналіз шкільної документації, вивчення результатів діяльності ).

Методики для діагностики:

Социометрия

Используется метод измерения межличностных взаимоотношений в группе по любому доступному источнику. Может быть использован как параметрический вариант (ограничение числа выборов), так и непараметрический (неограниченное число выборов).

Референтометрия

Методика, позволяющая выяснить степень значимости каждого члена группы для его товарищей по сообществу.

Методика выявления мотивационного ядра межличностных выборов

Методика определения степени ценностно-ориентационного единства (ЦОЕ) группы

Метод «подставная самооценка»