64. Довгострокові та поточні фінансові інвестиції: види, мета здійснення.
Довгострок. фін інвестиціями(ДФІ) є фін інвестиції на період понад 1 рік, а також усі інші інвестиції, котрі не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.
У довгострок. фін. інвестиції можуть здійснюватися вклад. підпр-ва з метою одерж. прибутку, здобуття контролю над іншими підпр-вами, одерж. доступу на певний сегмент ринку, створ. інтегрованих корпоративних структур, диверсифікації діял. тощо.
Об’єктами ДФІ можуть бути: акції; облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати, векселі; облігації державних та місцевих позик; вклад. в статутний капітал інших під-в.
ДФІ в балансі підпр-ва-інвестора відображ. за такими позиціями: 1. довгострок. фін інвестиції, котрі обліков. за методом участі в капіталі, 2. інші фін інвестиції.
До складу ДФІ, що обліков. за методом участі в капіталі, належать:
= інвестиції в асоційовані під-ва —в яких інвестору належить блокувальний (понад 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підпр-вом інвестора;
= вклад. у дочірні під-ва —перебувають під контролем материнського (холдингового) під-ва (контроль — вирішальний вплив на фінансову, господар. і комерційну політику підпр-ва з метою одерж. вигод від його діял.);
= вклад. в спільну діяльність — господар. діяльність зі створ.м юр. особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або > сторін відповідно до письмової угоди між ними.
Довгострок. інвестиційні вклад. доцільно здійснювати за рахунок власного капіталу, довгострокових позичок чи коштів, які вивільняються в результ. дезінвестицій.
Поточні фін інвестиції - це фін інвестиції на термін, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, котрі є еквівалентами грош. коштів).
У балансі поточні фін. інвестиції відображ. в складі оборот. активів підпр-ва за статтею «Поточні фін. інвестиції».
До поточних фін інвестицій належать
А) вклад. тимчасово вільних коштів у банківські депозити, короткострок. цінні папери та інші дохідні фін. інструменти з метою формув. ліквідних резервів та одерж. доходів.
Б) використ. коштів у рамках політики рефінансув. дебіторської заборгованості.
В) векселі, якщо вони використов. як ЦП.
Г) поточними можуть бути й інвестиції в асоційовані, дочірні підпр-ва та спільну діяльність зі створ.м юридособи, якщо вони придбані та утрим. виключно для продажу протягом 12 міс. з дати придб., або відповідні підпр-ва ведуть діяльність в умовах, які обмежують їх здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує 12 місяців.
Оскільки поточні фін. інвестиції розгляд. здебільшого як ліквідні резерви, для підпр-ва принципове знач. має їх загальна ринкова вартість, тобто обсяг грош. коштів, які можна отримати в результ. реалізації портфеля поточних фін. інвестицій.
65. Розрахунок періоду окупності інвестицій
Період окупності (Payback Period, PP) є одним з найбільш поширених і зрозумілих показників оцінки ефективності інвестиційних проектів – це термін, протягом якого інвестор може відшкодувати початкові затрати, забезпечивши при цьому бажаний рівень доходності.
Дає можливість отримати додаткову інформацію про проект та визначити той термін, за який кумулятивна сума грошових чистих надходжень дорівнюватиме сумі інвестицій.
Суть цього методу полягає в тому, що вираховується кількість років, необхідних для повного покриття початкових витрат, тобто визначається момент, коли грошовий потік доходів зрівняється із сумою грошових потоків витрат.
В результаті вибирається проект із найменшим терміном окупності.
Розрахунок цього показника може бути здійснений за рахунок двох методів – статичним (бухгалтерським) та дисконтним.
Недисконтований показник періоду окупності, що визначається статичним методом, розраховується за наступною формулою:
PP — недисконтований період окупності інвестиційний витрат за проектом, I — сума інвестиційних витрат на реалізацію проекту;
FСF — cередньорічна сума чистого грошового потоку за період експлуатації проекту (при короткострокових інвестиціях цей показник розраховується як середньомісячний).
Дисконтний метод окупності проекту: визначається строк, через який дисконтовані грошові потоки покриють дисконтовані грошові потоки витрат.
Завжди PP > DPP
Переваги PP і DPP:
1. дозволяють судити про ліквідність і ризикованість проекту.
2. використовуються для швидкої оцінки проектів,
3. використовуються в умовах значної інфляції, політичної нестабільності або при дефіциті ліквідних засобів, тобто в умовах, що орієнтують підприємство на отримання максимальних доходів у найкоротший строк.
Недоліки:
1. Обидві модифікації ігнорують грошові надходження після закінчення строку окупності проекту.
2. На формування PP і DPP значно впливає (при інших однакових умовах) період часу між початком проектного циклу і початком фази експлуатації проекту.
3. Значний діапазон коливання DPP під впливом зміни рівня дисконтної ставки, що використовується.
Різні показники прийнятності інвестицій інколи призводять до суперечливих висновків, що утруднює прийняття інвестиційних рішень, особливо якщо мова йде про конкуруючі інвестиції.