- •50. Облігації підприємств: класифікація, порядок і особливості розміщення.
- •51. Лізинг як специфічна форма фінансування реальних інвестицій. Структура лізингових платежів.
- •52. Порівняльна характеристика кредитного забезпечення та його роль у зовнішньому фінансуванні підприємства.
- •53. Факторинг та облік векселя як особливі форми фінансуванні компанії.
- •54. Конвертовані облігації та варанти: порівняльна характеристика.
- •55. Показник дюрації економічний зміст та порядок розрахунку
- •56. Порівняльна характеристика залучення коштів компанії за рахунок емісії облігацій та акцій.
- •57. Фінансові інвестиції: сутність, види та роль в інвестиційній стратегії підприємства.
- •58. Реальні інвестиції: сутність, класифікація та їх роль в інвестиційній стратегії підприємства.
- •59. Методи оцінки вартості фінансових інвестицій для їх відображення у фінансовій звітності.
- •60. Оцінка доцільності фінансових інвестицій: статичний та динамічний підхід.
- •61. Фундаментальний та технічний аналіз корпоративних прав.
- •62. Порівняльна характеристика оцінки доцільності фінансових інвестицій за методами dcf та irr.
- •63. Метод dcf в оцінці доцільності фінансових інвестицій.
- •64. Довгострокові та поточні фінансові інвестиції: види, мета здійснення.
- •65. Розрахунок періоду окупності інвестицій
- •66. Економічна сутність та склад робочого капіталу(Working Capital)
- •67. Агресивний та консервативний підходи до управління робочим капіталом.
- •68. Поняття, структура та тривалість операційного циклу підприємства.
- •69. Формування запасів підприємства та шляхи їх мінімізації
- •70. Визначення потреби в капіталі підприємств для фінансування запасів та дебіторської заборгованості.
- •71. Поточні зобов’язання корпоративних підприємств та напрями їх раціоналізації
- •72. Золоте правило фінансування та золоте правило балансу.
- •73. Інтегроване управління робочим капіталом.
- •74. Необхідність, принципи та методичне забезпечення оцінки вартості бізнесу.
- •75. Value-Based Management: вартісно-орієнтоване управління фінансами компанії.
- •76. Вартісно-орієнтовані показники ефективності діяльності компанії (eva та сvа): практичне застосування та порівняльна характеристика.
- •77. Доходний підхід в оцінці вартості бізнесу
- •78. Ринковий підхід в оцінці вартості компанії.
- •79. Метод dcf в оцінці вартості під-ва, переваги та недоліки.
- •80. Майновий підхід в оцінці вартості компанії.
- •81. Визначення залишкової вартості (вартості реверсії)
- •82. Балансова, внутрішня та ринкова вартість бізнесу.
- •83. Реорганізація, спрямована на розукрупнення компаній: види та порядок проведення.
- •84. Порівняльна характеристика форм реорганізації компаній, спрямованих на укрупнення.
- •85. Обмін корпоративних прав під час реорганізації: мета, методи, оцінка пропорцій.
- •86. Поняття реорганізації компанії: причини, цілі, завдання та форми проведення.
- •87. Поняття «Mergers & Acquisitions»
- •88. Фінансово-правове регулювання реорганізації підприємств.
- •89. Сутність та основні завдання Due Diligance.
- •Цілі і завд. Due diligence
- •90. Потенціал зростання вартості підприємств у результаті реорганізації.
- •91.Перетворення як особлива форма реорганізації. Роль перетворення в оптимізації фінансування компанії.
- •92.Фінансовий контролінг: зміст та функції, порівняльна характеристика стратегічного та оперативного контролінгу.
83. Реорганізація, спрямована на розукрупнення компаній: види та порядок проведення.
Розукрупн. підпр-ва (поділ, виділ.) здійснюється, як правило, в таких випадках:
1. Якщо у підпр-ва поряд з прибутковими секторами діял. є значна кількість збиткових виробництв. Метою розукрупн. при цьому є виділ. підрозділів, які санаційно спроможні для провед. їх фін. оздоровл., в т. ч. шляхом приватизації. Структурні ж підрозділи, які не підлягають санації, залиш. в організаційній структурі підпр-ва, яке з часом оголош. банкрутом.
2. Якщо у підприємств високий рівень диверсифікації сфер діял. і до них (різних ділянок виробництв) виявляють інтерес кілька інвесторів. Тож, у результ. розукрупн. кожен з інвесторів може вкласти кошти в ту сферу, яка його найбільше приваблює, не обтяжуючи себе при цьому непрофільними виробничими структурами.
3. При проведенні передприватизаційної підготовки державних підприємств з метою підвищ. їх інвестиційної привабливості.
4. За ріш.м антимонопольних органів, якщо підпр-ва зловживають монопольним становищем на ринку (може бути прийнято ріш. про примусовий поділ даних монопольних утворень).
5. З метою створ. інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів), наприклад у результ. виділ. з материнської компанії дочірніх підприємств.
Даний напрям реорганізації дає можливість сконцентруватися на окремих стратегічних сферах діял. підпр-ва.
Реорганізація шляхом поділу. Поділ — це спосіб реорганізації, за якого одна юр. особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.
У разі поділу підпр-ва до нових підприємств, які виникли в результ. цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов’язки (активи і пасиви) реорганізованого підпр-ва.
У разі реорганізації шляхом поділу, реорганізо-ване підпр-во виключають з державного реєстру.
Реорганізація виділ.м. Згідно із Законом «Про підпр-ва в Укр.» підпр-во може бути створене в результ. виділ. зі складу діючого підпр-ва одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об’єднань за ріш.м їх трудових колективів, за згоди власників або уповноваженого ними органу. При виділенні з підпр-ва одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов’язки реорганізованого підпр-ва.
Під час реорганізації шляхом виділ. частина активів і пасивів підпр-ва, що реорганіз., перед. правонаступникові або кільком правонаступникам, які створюються внаслідок реорганізації. Підпр-во, що реорганіз., продовжує свою фінансово-господар. діяльність. Воно не втрачає статусу юр. особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законодавством.
Необхідним елементом розукрупн. є роздільний баланс. Роздільний баланс — це баланс підпр-ва, що реорганіз. шляхом поділу чи виділ., на день припин. його діял., в якому окремими позиціями відображ. активи і пасиви, розподілені між ним і підпр-вами-правонаступниками
