60. Оцінка доцільності фінансових інвестицій: статичний та динамічний підхід.

При прийнятті інвестиц рішень інвестори порівнюють очіку­вані доходи від вклад. коштів у об’єкт, з доходами від інших, альтернативних можливостей. 2 підходи до оцінки інвестицій:

1. статичний аналіз: усі показники, які хар-ть об’єкт інвестув., розгляд. в коротко строк. періоді, факт зміни вартості грошей у часі не врахов.;

2. динамічний аналіз: показники аналіз. в динаміці, з урахув зміни вартості грошей у часі за ряд періодів.

До основних з таких методів належать: метод дисконтув. майбутніх доходів та метод внутрішньої норми прибутковості.

Метод дисконтув. Cash-flow(динамічний)

привед. до теперішньої вартості очікуваних чистих грошових потоків (Cash-flow) від здійсн. інвестицій та зіставл. сумарної величини цих потоків із собівартістю інвестицій. Вартість інвестиції визнач.:

,

де Со — вартість інвестиції; CF — чистий грош.й потік; Ео — собіварт. інвестиції; r — коефіцієнт, який хар-є ставку дисконтув. (r = p/100 %);

p — ставка дисконтув. (ставка дохідності за найкращою (або середньою) з альтернативних можливостей вклад. коштів на ринку) склад. з двох компонентів: фіксованої ставки за безризиковими вклад.ми та середньоринкової премії за ризик;

n — період, протягом якого кошти вклад. у фін. інвестиції.Ріш. щодо інвест. вкладень може бути прийняте, якщо вартість інвестиції є не менше нуля (Со > 0).

Метод визнач. внутрішньої норми прибутковості (IRR) -динамічний

де Со₁; Со₂ — внутрішня вартість інвестиції за різних варіантів ставки дисконтув.

re_1-ставка дисконтув. при якій Со1 менше нуля та re₂ – ставка за якої Со2 є більшим за нуль. Якщо re > r, то інвестиції в аналізований об’єкт вигідні.

Метод ефективної ставки % застосов. для оцінки фін. вкладень з фіксованою ставкою дохідності. За статичного підходу вигідність інвестицій визнач. на основі порівняння ефективної ставки % за кількома альтернативними об’єктами інвестув. Перевага відд. тим інвестиціям, які характериз. вищою рентабельністю.

Ефективної ставки % (Re) з дисконтом: ,

де d — дисконт, (Kн – Kе); i — фіксована процентна ставка; Kе — курс емісії; Kн — курс погаш. інвестицій.

Якщо фін. інвестиції придбані з премією: чисельник: (і-g/n), де g - премія(Kе – Kн).

Дюрація хар-є середньозважений період, протягом якого інвестор може отримати початкову суму фін. вкладень.

, де D — показник дюрації (кількість періодів); t — порядковий номер періоду здійсн. платежу; CFt — чистий грошовий потік від інвестиції в періоді t; r — коефіцієнт, який хар-є ринкову ставку дисконту за аналогічними фін.и вклад.ми.

61. Фундаментальний та технічний аналіз корпоративних прав.

Рішення відносно придбання акцій має ґрунтуватися на результатах технічного та фундаментального аналізу. Технічний аналіз (англ. Technical analysis) ґрунтується на прогнозуванні змін цін на корпоративні права в майбутньому на основі аналізу зміни цін у минулому; в основі лежить аналіз часових рядів ціни - «чартів» (від англ. chart) та об'єми торгів; базується на трендах та об'ємах торгів Фундаментальний аналіз (англ. Fundamental analysis) ґрунтується на прогнозуванні ринкової вартості корпоративних прав на основі фінансових і виробничих показників діяльності емітента; ринковий курс корпоративних прав визначається внутрішньою вартістю підприємства (Intrinsic Value)

Мета двох видів аналіз однакова – визначення напряму руху ціни. Способи її досягнення різні: фундаментальний аналіз базується на дослідженні причинах руху ринку, а технічний ґрунтується тільки на виключно факті цього руху і чим він викликаний - не важливо

Принципи технічного аналізу: зміна цін на ринку враховує всі фактори (політичні, економічні та інші), для визначення майбутньої ціни необхідно вивчити динаміку ціни та об’єм торгів і отримати інформацію про найбільш вірогідному динаміку розвитку ринку; коливання цін підпорядковане тенденціям, вони змінюються не випадково, а слідують певним трендам, які можна виявити ; історія повторюється, що базується на тому постулаті, що ті правила, які діяли у минулому, будуть діяти у теперішньому часі та майбутньому.

Базові поняття технічного аналізу: тренд (від англ. trend - тенденція) - довготривала динаміка зміни досліджуваного часового ряду, напрям переважного руху показнику; об'єм торгів – обсяг операції купівлі продажу цінних паперів, підтверджує тенданції

Основні інструменти технічного аналізу: графіки (сhart), Лінії Боллинджера, індикатор MACD.

Графік - графічне представлення ряду цін за певний період часу.

Основні види графіків: лінійний графік (Line Chart), графік барів (Bar Сhart), японські свічі (Japanese Сandlesticks), пункт-цифрові графіки (Point and Figure Charts).

Лінійний графік (Line Chart) - це лінія, яка відображає ціни по результатам закриття торгів, які з точки зору деяких практиків є найбільш значимими для аналізу. Використання тільки ціни закриття суттєво звужує аналітичні можливості.

Графік барів (Bar Сhart) - бари включають в себе, крім цін закриття, максимальні і мінімальні котирування, що спостерігалися за конкретний період часу. Існує два види барів, що відображають ціни відкриття і які їх не враховують, найбільш частими у використання є другий тип.

Японські свічі (Japanese Сandlesticks) - найстаріший інструмент, який розроблений японськими торговцями рисом в 17-18 століттях; за довгу історію цей вид графіків виявився самим проробленим, що дозволяє використовувати його в якості самостійного методу аналізу. Графічно дуже схожий на бари. Відмінність цього графіку від барів полягає в наявності прямокутника, утвореного в інтервалі цін між котируваннями відкриття і закриття, він називається тілом свічі (real body) і буває чорним або білим, залежно від співвідношення цін відкриття і закриття - чорний колір означає, що ціни протягом торгового періоду знизилися (ціна закриття нижче ціни відкриття) - білий свідчить про те, що ціни протягом торгового періоду підвищилися (ціна закриття вище ціни відкриття)Рух цін вище тіла свічки утворює верхню тінь (upper shadow), а нижче тіла - нижню тінь (lower shadow)

Пункт-цифрові графіки (Point and Figure Charts). Відмінність - відсутність осі часу.

Зростання котирувань відображається новим хрестиком, а падіння – нулемкожен хрестик або нулик знаходяться у своїй колонці, які завжди будуються окремо один від одног, при побудові обов'язково встановлюються дві цифри: 1) кількість розворотних (reversal amount) хрестиків або нуликів 2) кількість пунктів зміни ціни в одному хрестик або нулик (box size). Кількість пунктів зміни ціни в одному хрестику або нулю встановлює розрядність графіка

Лінії Боллинджера (англ. Bollinger bands) - інструмент технічного аналізу фондових ринків, що відображає поточні відхилення ціни акції, товару або валюти.

Вони будуються у вигляді верхньої та нижньої межі навколо ковзної середньої, але ширина смуги не статична, а пропорційна середньоквадратичному відхиленню від ковзної середньої за аналізований період часу. Ці дві лінії називаються лініями опору і підтримки.

Рішення приймається, коли ціна виходить з торговельного коридору, або піднімаючись вище верхньої лінії, або спускаючись за нижню лінію. Якщо ціни коливається між лініями - надійних сигналів немає. Якщо ціна перетинає лінію Bollinger Bands для повернення в нормальний стан, це «помилковий пробій».

Індикатор MACD (англ. Moving Average Convergence / Divergence)- ґрунтується на ковзних середніх визначаючи їх сходження / розбіжності; - перевіряє силу і напрям тренда; - існує дві модифікації: лінійний MACD і MACD-гістограма. ;- використовують для виявлення торгових сигналів при руху цін у період стабілізації курсу після підвищення або пониження.

Сигналом «Купувати» вважають, коли ковзна з меншим періодом (на рис. синя лінія) в нижній зоні пересікає знизу вгору ковзану середню з великим періодом (червона лінія). Сигналом «Продавати» вважають, коли ковзна з меншим періодом у верхній зоні перетинає зверху вниз ковзану середню з великим періодом.

Основа фундаментального аналізу - внутрішня вартість акцій. Кількісні фактори внутрішньої вартості: нинішні та потенційні показники прибутковості; - величина та структура затрат; - структура капіталу; - рівень дивідендних виплат тощо . Якісні фактори : якість менеджменту; - наявність ноу-хау; - спроможність до інновацій; - ситуація на ринку та перспективи продуктової програми тощо.

Статичні фінансові показники, які характеризують внутрішню вартість корпоративних прав: балансовий курс корпоративних прав (аналог - Book Value Per Share = ВК/кількість акцій); чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (Revenue Per Share); дивіденди на одну просту акцію (Dividend Per Common Share); рентабельність акції; відношення ринкового курсу до чистого прибутку на одну акцію (price earnings ratio, PER); відношення ринкового курсу акцій до показника Cash-flow на одну акцію (KCF).

Рішення щодо доцільності інвестування здійснюється на основі порівняння вказаних показників за різними об’єктами інвестування та за ряд минулих періодів. Особливо придатними для цього вважаються два останні показники: PER та KCF.

Розрахунок внутрішньої вартість корпоративних прав:

K₀ — теперішня (внутрішня) вартість акції;

Rt — чистий грошовий потік, генерований акцією в певному періоді t => n;

Kn — ціна, за якою акція може бути реалізована в плановому періоді n;

r — коефіцієнт, який характеризує ставку дисконтування;

n — період, в якому погашається фінансова інвестиція.

Якщо період інвестування невідомий, то:

Проблематика використання:точність прогнозування грошових доходів;правильності визначення ставки дисконтування