75. Value-Based Management: вартісно-орієнтоване управління фінансами компанії.

VBM – концепція управл. фінансами (прогресивний фін менеджмент), за якої оптимізація фін рішень досяг. в результ. аналізу ключових факторів зрост. вартості підпр-ва

Основна ідея VBM – визнач. фін. параметрів діял. підпр-ва на основі оцінки зміни його вартості

VBM концентр. на пит.х:

-Як краще можна оцінити внутрішню вартість під-ва (DCF, CVA, EVA)

-Які заходи слід реалізувати для зрост. вартості під-ва

-Яким чином можна примусити (стимулювати) менеджмент до вжиття заходів, спрямованих на зрост. вартості

Value-Based Management: методичні підходи в оцінці та управлінні вартістю

1) DCF: дисконутв. Cash-flow (Раппапорт, Копеланд, McKinsey) :

поділ на прогнозний та залишковий період;

планув. Cash-flow;

розрахунок показника Free Cash-flow;

застосув. формули ”довічної ренти” для розрахунку залишкової вартості;

орієнтація на ринок капіталів при визнач. вартості капіталу та ставки дисконтув.

2) Cash-flow-ROI, Cash Value Added (CVA):

розрахунок показника рентабельності інвестицій на базі Cash-flow (CFROI);

CFROI = (валовий CF – амортизація) / валовий обсяг інвестицій;

CVA = (CFROI – WACC) x валовий обсяг інвестицій;

орієнтація на ринок капіталів при визнач. вартості капіталу

3) Economic Value Added, EVA = NOPAT – WACC * ІК,

де ІК-інвестований капітал

розрахунок показника NOPAT (прибуток підпр-ва перед сплатою відсотків за кредити та після оподаткув.);

коригуючі проводки;

коригув. WACC на податковий мультиплікатор;

орієнтація на ринок капіталів при визнач. вартості капіталу

76. Вартісно-орієнтовані показники ефективності діяльності компанії (eva та сvа): практичне застосування та порівняльна характеристика.

Показниками ефективності діял. компанії є показники, які враховують вартість інвестованого капіталу. Серед них найвживанішими є методики „економічної доданої вартості” (Economic Value Added — EVA) та „грошової доданої вартості” (Cash Value Added — CVA).

Метод EVA полягає в оцінюванні вартості яка створена понад очікув. капіталодавців. Оцінка економічного ефекту діял. фірми в цілому, окремих її підрозділів та інвест. проектів на основі показника ЕVА має перева­ги та недоліки перед традиційними по­казниками, такими як облікова норма рентабельності і темп її зрост., рентабельність власного капіталу. До переваг ЕVА можна віднести:

─ підвищ. ефективності вико­рист. власного капіталу підпр-ва за рахунок інвестув. в програ­ми, проекти з позитивним економічним, а не бухгалтерським прибутком;

─ стимулюв. економії власно­го капіталу при прийнятті управлінсь­ких рішень;

─ більш об'єктивна оцінка вне­ску кожного керівника у забезпеч. економічного прибутку підпр-ва.

Відповідно до методики розрахунку EVA, компанія створює вартість у даному періоді в разі, якщо чистий прибуток від оперативної діял. перевищує вартість інвестованого капіталу:

EVA= NOPAT – WACC * ІК,

де NOPAT — чистий прибуток компанії за умови фінансув. виключно власним капіталом і, отже, без наявності податкового щита (net operation profits after tax); WACC — середньозважена вартість капіталу; ІК — інвестований капітал за виключ.м елементів позичкового капіталу за які не нарахов. % (внутр кредит заборгованість).

EVA= (ROIC – WACC )* ІК,

ROIC= NOPAT/IK

ROIC – рентабельність ін-го капіталу

Створ. вартості підпр-ва чи його підрозділу відбув. за умови перевищ. рентабельності інвестованого капіталу над середньоз­важеною вартістю отриманого капіта­лу від різних інвесторів. Можливі три стани щодо впливу ключових чин­ників на вартість підпр-ва:

— якщо ЕVА > 0 — підпр-во чи його бізнес-одиниця отримують >, ніж його середньозважена вартість капіталу і, як наслідок, відбу­в. нарощув. вартості підпр-ва;

— якщо ЕVА = 0 — підпр-во чи його бізнес-підрозділи відшкодову­ють тільки вартість капіталу. Інвесто­ри за таких умов мали б змогу отри­мати аналогічний результат, здійсню­ючи вклад. коштів в інше підпр-во з таким же рівнем ризику;

— якщо ЕVА < 0 — підпр-во чи його бізнес-підрозділи руйнують вартість капіталу. В цьому випадку інве­стори мали б змогу отримати більший дохід при цьому ж рівні ризику, вкла­даючи кошти в інше підпр-во.

З метою уникн. проблемного фактора амортизаційних одрахувань у методиці EVA пропон. застосовувати альтернативну методику CVA /CFROI, де замість показника чистого прибутку береться показник грошового потоку, а чисті активи корег. на накопичені амортизаційні відрахув.

CFROI = (GCF- ED)/ GI,

де GCF — грошовий потік брутто (Gross Cash Flow) — NOPAT скорегований на амортизаційні відрахув.; ED — ек. амортизація (Economic Depreciation) — сума грошей, яку необхідно вилучити з обігу для фінансув. майбутнього поновл. основних фондів у врахуванні чинника постійних виплат за відсотковою ставкою, яка дорівнює вартості капіталу компанії; GI — інвестиції брутто (Gross Investment) — балансова вартість чистих активів, скорегована на накопичені амортизаційні відрахув.

де DA — активи, що амортиз. (Depreciable Assets); п — середня тривалість активів, що підлягають амортизації.

Показник CFROI демонструє рентабельність чистих активів за його історичною вартістю. Якщо рентабельність перевищує вартість капіталу, то компанія створює вартість, протилежному разі вартість компанії зниж.:

CVA = (CFROI - WACC) *GI.

EVA – постановка системи:

1) проблема:окремі види продукції характеризуються операційним прибутком, але не створюють і не генерують додаткової вартості

2) управління орієнтується на додану вартість при прийнятті всіх фінансових рішень

3) ключовий елемент бюджету основних фінансово-економічних показників

4)розрахунок ЕВА по підприємству, видах діяльності, структурних підрозділах, проектах

5)приймаючи стратегічні рішення необхідно враховувати теперішню вартість ЕВА по виробництву окремого виду продукції, протягом очікуваного життєвого циклу

6) вартість капіталу має визначатися мінімальною цільовою значення рентабельності підпр(проекту, продукту) і є з’єднуючою ланкою у всій системі управління вартістю

Mетодика CVA виправляє лише один із кількох недоліків EVA , водночас є складнішою в розрахунку. Оскільки ринки капіталу є ринками довгої перспективи, наведені методики не зовсім адекватно відображають перспективи майбутнього зрост. компанії. Проте проаналізовані методики можуть бути вельми вдалим інструментом для контролю за досягн.м стратегічних цілей компанії з погляду ринку капіталу. Прогнозув. майбутніх результ.в компанії є важливим чинником успіху в оцінці компанії. Майбутні прибутки компанії або акумулюються у власному капіталі підпр-ва у вигляді нерозподілених прибутків, або виплач. акціонерам у вигляді дивідендів. Оскільки ринкова капіталізація компанії являє собою ринкову вартість її власного капіталу, то нерозподілені прибутки компанії збільшуватимуть її вартість. З погляду корпоративних фінансів, сааме майбутні фін. результати, підтверджені відповідним грошовим потоком, є базою для виплати дивідендів акціонерам.