- •50. Облігації підприємств: класифікація, порядок і особливості розміщення.
- •51. Лізинг як специфічна форма фінансування реальних інвестицій. Структура лізингових платежів.
- •52. Порівняльна характеристика кредитного забезпечення та його роль у зовнішньому фінансуванні підприємства.
- •53. Факторинг та облік векселя як особливі форми фінансуванні компанії.
- •54. Конвертовані облігації та варанти: порівняльна характеристика.
- •55. Показник дюрації економічний зміст та порядок розрахунку
- •56. Порівняльна характеристика залучення коштів компанії за рахунок емісії облігацій та акцій.
- •57. Фінансові інвестиції: сутність, види та роль в інвестиційній стратегії підприємства.
- •58. Реальні інвестиції: сутність, класифікація та їх роль в інвестиційній стратегії підприємства.
- •59. Методи оцінки вартості фінансових інвестицій для їх відображення у фінансовій звітності.
- •60. Оцінка доцільності фінансових інвестицій: статичний та динамічний підхід.
- •61. Фундаментальний та технічний аналіз корпоративних прав.
- •62. Порівняльна характеристика оцінки доцільності фінансових інвестицій за методами dcf та irr.
- •63. Метод dcf в оцінці доцільності фінансових інвестицій.
- •64. Довгострокові та поточні фінансові інвестиції: види, мета здійснення.
- •65. Розрахунок періоду окупності інвестицій
- •66. Економічна сутність та склад робочого капіталу(Working Capital)
- •67. Агресивний та консервативний підходи до управління робочим капіталом.
- •68. Поняття, структура та тривалість операційного циклу підприємства.
- •69. Формування запасів підприємства та шляхи їх мінімізації
- •70. Визначення потреби в капіталі підприємств для фінансування запасів та дебіторської заборгованості.
- •71. Поточні зобов’язання корпоративних підприємств та напрями їх раціоналізації
- •72. Золоте правило фінансування та золоте правило балансу.
- •73. Інтегроване управління робочим капіталом.
- •74. Необхідність, принципи та методичне забезпечення оцінки вартості бізнесу.
- •75. Value-Based Management: вартісно-орієнтоване управління фінансами компанії.
- •76. Вартісно-орієнтовані показники ефективності діяльності компанії (eva та сvа): практичне застосування та порівняльна характеристика.
- •77. Доходний підхід в оцінці вартості бізнесу
- •78. Ринковий підхід в оцінці вартості компанії.
- •79. Метод dcf в оцінці вартості під-ва, переваги та недоліки.
- •80. Майновий підхід в оцінці вартості компанії.
- •81. Визначення залишкової вартості (вартості реверсії)
- •82. Балансова, внутрішня та ринкова вартість бізнесу.
- •83. Реорганізація, спрямована на розукрупнення компаній: види та порядок проведення.
- •84. Порівняльна характеристика форм реорганізації компаній, спрямованих на укрупнення.
- •85. Обмін корпоративних прав під час реорганізації: мета, методи, оцінка пропорцій.
- •86. Поняття реорганізації компанії: причини, цілі, завдання та форми проведення.
- •87. Поняття «Mergers & Acquisitions»
- •88. Фінансово-правове регулювання реорганізації підприємств.
- •89. Сутність та основні завдання Due Diligance.
- •Цілі і завд. Due diligence
- •90. Потенціал зростання вартості підприємств у результаті реорганізації.
- •91.Перетворення як особлива форма реорганізації. Роль перетворення в оптимізації фінансування компанії.
- •92.Фінансовий контролінг: зміст та функції, порівняльна характеристика стратегічного та оперативного контролінгу.
59. Методи оцінки вартості фінансових інвестицій для їх відображення у фінансовій звітності.
Оцінка фінансових інвестицій за справедливою вартістю: ПФІ та ДФІ, які утримуються з метою подальшого перепродажу.
Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплата зобов’язання у результаті операції між зацікавленими Сторонами, тобто це реальна ринкова вартість.
Справедлива вартість може бути визначена на підставі даних здійснення продаж на фондовому ринку або експертна оцінка.
Якщо справедливу вартість визначити неможливо то справедливою вартістю вважається собівартість фінансової інвестиції (ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції), з урахуванням зменшення її корисності через нарахування амортизації.
Оцінка фінансових інвестицій за методом ефективної ставки відсотка: ПФІ та ДФІ, які утримуються до погашення (боргові цінні папери) відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій, на основі методу ефективної ставки відсотка. Амортизована собівартість фінансової інвестиції — це собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).
Амортизація окремої фінансової інвестиції розраховується за методом ефективної ставки відсотка відповідно до якого сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою процента та добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток
Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка, що підлягає отриманню, і відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансової інвестиції.
Якщо вартість придбання облігації або інших аналогічних ЦП перевищує їх номінальну вартість, то при кожному нарахуванні належного по них доходу (проценту) списується частина різниці між купівельною та номінальною вартістю, яка визначається залежно від періодичності одержання доходу.
Якщо вартість придбання облігації або інших аналогічних ЦП менше їх номінальної вартості, то при кожному нарахуванні належного по них доходу (проценту) частина різниці між купівельною та номінальною вартістю включається до доходу залежно від періодичності його одержання.
Згідно
з П(С)БО 12 розрахунок ефективної ставки
відсотка за інвестиціями з
дисконтом має
такий вигляд:
.
Якщо
кошти вкладаються з премією, то ефективну
ставку процента рекомендується
розраховувати за такою формулою:
,
де і – ставка доходності по облігаціям d – дисконт по облігаціям у % g - премія по облігаціям n – кількість періодів обігу облігації Ке – курс емісії облігацій у % Кн – номінальний курс у %..
Метод участі у капіталі ДФІ, які надають право власності В асоційовані підприємства, В спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) у контролюючого учасника, У дочірні під-ва у фінансових звітах материнської компанії.
За методом участі в капіталі вартість інвестиції відображається за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.
Метод участі у капіталі - це метод обліку ДФІ, за яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування. В основі обліку за методом участі в капіталі лежить концепція про те, що інвестор заробив дохід від інвестиції, еквівалентній частці власності.
Якщо компанія, в яку вкладено капітал, отримала дохід за звітний період, то пропорційна частка цього доходу збільшує (у разі втрат – зменшує) суму інвестицій у інвестора з одночасним відображенням доходу (втрат) у формі № 2.
Реалізується даний метод за допомогою балансового (розрахункового) курсу, який визначається за формулою.
РК = ВК / СК *100%
де ВК – власний капітал; СК – статутний капітал
