- •Генетика у ветеринарній медицині конспект лекцій
- •Модуль 1. Загальна генетика
- •1. Предмет вивчення генетики
- •2. Коротка історія розвитку генетики.
- •4. Значення генетики:
- •1. Основні поняття і символи, які використовують у генетиці
- •2.2. Об’єкт дослідження г. Менделя
- •1.2. Символи
- •2. Закони г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи
- •2.1. Гібридологічний метод дослідження
- •2.3. Закони Менделя (відкриті у 1865 р.)
- •Число класів гібридних особин за фенотипом і генотипом і характер розщеплення у f2 при різній кількості пар ознак і повному домінуванні
- •3. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин.
- •3.1. Закон чистоти гамет
- •Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
- •Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
- •1. Причини відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених г.Менделем.
- •3. Взаємодія неалельних генів
- •1. Закон зчепленого успадкування генів т.Моргана
- •1.1. Об’єкт дослідження т.Моргана
- •1.2. Поняття, які використовують при зчепленому успадкуванні генів
- •1.3. Порівняння незалежного та зчепленого успадкування генів
- •2. Генетичні карти хромосом та принципи їх побудови (основи картування закладені т.Морганом)
- •Фрагмент генетичної карти хромосоми дрозофіли
- •2.2. Методи картування хромосом:
- •1. Поняття про стать та біологічне визначення статі в організмів
- •1. Сингамний тип
- •2. Прогамний тип
- •3. Епігамний тип
- •2. Статеві хромосоми і типи хромосомного визначення статі у тварин і людини.
- •2.1. Статеві хромосоми
- •2.2. Типи хромосомного визначення статі
- •3. Генетично обумовлене співвідношення статей у популяції
- •4. Успадкування генів, локалізованих у статевих хромосомах
- •Успадкування кольору очей у дрозофіли червоні (хw) і білі (Хw)
- •Успадкування черепахової масті у котів
- •Порівняльна характеристика успадкування генів, локалізованих у статевих хромосомах
- •Цитогенетика як наука
- •1. Цитогенетика як наука
- •2. Клітина як матеріальна основа спадковості
- •3. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
- •3.1. Докази ролі хромосом у спадковості
- •3.2. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
- •Типи метафазних хромосом:
- •Каріотипи соматичних клітин деяких тварин і рослин в метафазі:
- •4. Цитологічні основи нестатевого розмноження
- •5. Цитологічні основи статевого розмноження
- •6. Значення цитогенетики для тваринництва
- •Сучасне уявлення про будову гена.
- •Генетичний код та його властивості.
- •1. Докази зберігання і передачі генетичної інформації нуклеїновими кислотами
- •2. Види, структура, властивості, функції та біосинтез нуклеїнових кислот
- •2.1. Види нк
- •2.2. Структура нк
- •Хімічний склад вуглеводів
- •2.2.2. Вторинна структура нк
- •2.4. Властивості нк
- •2.5. Біосинтез нуклеїнових кислот
- •Біосинтез нуклеїнових кислот
- •3. Сучасне уявлення про будову гена
- •4. Генетичний код та його властивості
- •*Повний словник генетичного коду для амінокислот (наведено триплети іРнк)
- •5. Загальна характеристика білків та їх біосинтез
- •1) Залежно від продуктів розпаду:
- •6. Регуляція активності генів
- •Порівняння модифікаційної і мутаційної мінливості
- •2. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І.Вавилова та його практичне значення для селекції (1920 р.)
- •3. Біометричні методи вивчення мінливості.
- •3.1. Поняття про якісні і кількісні ознаки
- •3.2. Генеральна і вибіркова сукупності
- •3.3. Варіаційний ряд та варіаційна крива.
- •3.4. Середні величини
- •3.5. Показники мінливості (варіювання) ознаки
- •3.6. Показники зв’язку між ознаками
- •3.7. Статистичні помилки
- •3.8. Організація масового матеріалу для біометричної обробки
- •7. Дисперсійний аналіз
- •1. Мутації та їх класифікація
- •1. Класифікація мутацій за локалізацією у геномі
- •1.1. Генні мутації − спонтанні (довільні) або індуковані (штучні) спадкові зміни молекулярної структури гена з утворенням нових алелей.
- •1.2. Хромосомні мутації (аберації) − зміна не одного гена, а двох або декількох, що призводить до зміни форми хромосом.
- •1.3. Геномні (плоїдні) мутації − збільшення або зменшенням кількості хромосом у каріотипі організму. Бувають:
- •2) Залежно від типу хромосом:
- •2. Поняття про мутагенез
- •3. Мутагенні фактори та їх класифікація
- •4. Штучний мутагенез
- •1. Ветеринарна патогенетика як наука
- •2. Генетичні аномалії тварин та людини.
- •1) Пренатальний (внутрішньоутробний), який включає:
- •3. Спадкові хвороби тварин та їх успадкування
- •Типи х-зчепленого успадкування*
- •Типи z -зчепленого успадкування*
- •4. Летальні гени та їх практичне використання у тваринництві
- •5. Спадкові хвороби обміну речовин тварин та людини
- •Деякі хвороби обміну речовин тварин і людини
- •6. Клініко-генеалогічний метод дослідження
- •7. Хромосомні хвороби тварин і людини.
- •Хромосомні хвороби тварин і людини
- •8. Геномні хвороби людини
- •Хромосомні хвороби людини, обумовлені гоносомними анеуплодіями
- •9. Аномалії тварин і людини, обумовлені мозаїцизмом
- •10. Аномальний гермафродитизм тварин і людини
- •11. Поширення генетичних аномалій у популяціях свійських тварин та їх профілактика
- •Діагностика спадкових аномалій;
- •Виявлення та вибракування гетерозиготних носіїв аномалій;
- •Здійснення селекційних заходів.
- •Лекція 11. Спадково-середовищні хвороби та генетична стійкість до них тварин
- •1. Генетична резистентність у чутливість тварин до спадково-середовищних хвороб.
- •3. Методи та проблеми селекції на резистентність тварин до хвороб.
- •1. Генетична резистентність у чутливість тварин до спадково-середовищних хвороб
- •Худоба зебу відносно стійка проти піроплазмозу, червона степова – чутлива;
- •Гібриди від схрещування браманської і герефордської порід у два рази менше вражаються кліщами, ніж їх батьки;
- •2. Методи вивчення генетичної стійкості тварин до хвороб
- •3. Методи та проблеми селекції на резистентність тварин до хвороб
- •Імуногенетика як наука
- •2. Генетичні системи груп крові тварин і людини
- •3. Імуногенетична несумісність матері і плода
- •4. Біохімічний поліморфізм білків
- •5. Практичне використання досягнень імуногенетики у тваринництві
- •Методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання з біометрії
- •Середні величини
- •Показники різноманітності ознак в сукупності
- •Оцінка достовірності одержаних даних
- •Оцінка достовірності різниці між середніми величинами двох вибірок
- •Показники зв‘язку між ознаками (коефіцієнт фенотипової кореляції)
- •Приклад розв’язку типового завдання №1:
- •Середнє квадратичне відхилення ():
- •Мінімальне (Min) і максимальне (Max) значення:
- •Приклад розв’язування типового завдання №2
- •Рекомендована література
- •10001, М. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17
Каріотипи соматичних клітин деяких тварин і рослин в метафазі:
1 – лісової жаби (26 хромосом); 2 – вівці (54 хромосомы); 3 – людини (46 хромосом); 4 – котячої аскариди (8 хромосом); 5 – комара Anophelus (6 хромосом); 6 – дрозофіли самця и самки (8 хромосом); 7 – жита (14 хромосом); 8 – твердої пшениці (42 хромосомы); 9 – люпину жовтого (48 хромосом); 10 – проса (36 хромосом); 11 – курки (78 хромосом); 12 – великої рогатої худоби (60 хромосом); 13 – коня (66 хромосом)
У диплоїдному наборі розрізняють гомологічні і статеві хромосоми.
Гомологічні хромосоми, або аутосоми – парні хромосоми диплоїдного набору, які мають однакову форму і розмір та розміщенням гетеро- і еухроматинових ділянок. У цій парі одна хромосома – материнська, друга – батьківська.
Статеві хромосоми – це пара негомологічних хромосом диплоїдного набору, за якими розрізняються самці і самки.
4. Цитологічні основи нестатевого розмноження
Нестатево клітини та організми розмножуються шляхом мітозу, амітозу та ендомітозу.
Клітини та організми, які розмножуються мітозом протягом свого існування проходять певний життєвий цикл, який включає інтерфазу та мітоз.
Мітоз – непрямий поділ еукаріотичних клітин, що складається з ділення ядра (каріокінезу) і ділення цитоплазми (цитокінезу). Він супроводжується морфологічною перебудовою ядер і цитоплазми клітини. Це безперервний процес, у якому кожна стадія непомітно переходить в іншу, але для зручності вивчення виділяють чотири фази: профазу, метафазу, анафазу і телофазу.
Амітоз – це прямий поділ клітин без морфологічної перебудови їх ядер і цитоплазми. Він не обов’язково закінчуються поділом цитоплазми, обмежуючись лише поділом ядра. У результаті утворюються багатоядерні клітини. Поділ відбувається шляхом перешнуровування ядра на дві частини: іноді з одного ядра утвориться відразу кілька ядер (фрагментація). Клітина, в якій відбувся амітоз, надалі в нормальний мітотичний цикл не вступає, тому що хромосоми розділяється між дочірніми клітинами нерівномірно.
Амітоз зустрічається майже завжди у клітинах тканин, які віджили себе і приречені до загибелі або у клітинах тканин тимчасово існуючих утворів (клітини плідних оболонок, фолікулярні клітини яєчника). Амітозом діляться клітини і при патологічних процесах – запаленнях, регенерації, злоякісному рості. Тобто амітоз зустрічається у тих випадках, коли необхідне швидке накопичення маси клітин. У цьому полягає його біологічне значення, якщо не брати до уваги злоякісний ріст.
Ендомітоз. Ендомітозом називають такий процес, при якому репродукція хромосом у клітині не супроводжується поділом ядра. Внаслідок цього у клітині відбувається множення числа хромосом, іноді в десятки разів у порівнянні з вихідним. Ендомітоз зустрічається в інтенсивно функціонуючих клітинах різних тканин як рослин, так і тварин. Іноді відтворення хромосом відбувається без збільшення їхнього числа в клітині. Кожна хромосома багаторазово подвоюється, але дочірні хромосоми залишаються зв'язаними між собою. Це явище називається політенією. Воно являє собою окремий випадок ендомітозу. Число ниток у політенній хромосомі може досягати 1000-2000. У цьому випадку утворяться так звані гігантські хромосоми. Явище політенії спостерігається в клітинах ряду диференційованих тканин і зв'язано з особливими функціями ядра клітини.
Життєвий цикл клітини
|
Характеристика |
Тривалість |
Клітинний цикл |
Період існування клітини від одного поділу до іншого, який включає інтерфазу і мітоз.
Схема життєвого циклу клітини |
Залежить від:
|
Інтерфаза (від лат. інтер – між і грец. фазіс – поява)
періоди: |
Період росту і активного функціонування клітини, який включає постмітотичний, синтетичний та постсинаптичний періоди. |
Зазвичай до 90% часу усього клітинного циклу.
Співвідношення тривалості фаз залежить
|
постмітотичний (пресинаптичний) (G1 – від англ. gap – проміжок) |
Збільшується кількість цитоплазми та органоїдів, а також протікають основні процеси життєдіяльності клітини. |
Найдовший період інтерфази (від 50 до 90 % її часу) |
синтетичний (S – від англ. synthesis – синтез) |
Подвоєння (реплікація, редуплікація) ДНК, збільшується кількість РНК, білків-гістонів і інших речовин, що призводить до збільшення розмірів ядра. |
Найкоротший період клітинного циклу |
постсинаптичний (премітотичний) (G2) |
Ріст ядра і цитоплазми, накопичення енергії у вигляді молекул АТФ, синтез спеціальних речовини для утворення мітотичного апарату. |
|
Мітоз (від грец. мітос – нитка) |
Непрямий поділ соматичних еукаріотичних клітин, що складається з ділення ядра (каріокінезу) і ділення цитоплазми (цитокінезу). Він супроводжується морфологічною перебудовою ядер і цитоплазми клітини. Це безперервний процес, у якому кожна стадія непомітно переходить в іншу, але для зручності вивчення виділяють чотири фази: профазу, метафазу, анафазу і телофазу. |
|
Профаза (від грец. про – перед, раніше) |
|
|
Метафаза (від грец. мета – після, через) |
|
|
Анафаза (від грец. ана – знову, поза) |
|
|
Телофаза (від грец. телос – кінець) |
|
