- •Генетика у ветеринарній медицині конспект лекцій
- •Модуль 1. Загальна генетика
- •1. Предмет вивчення генетики
- •2. Коротка історія розвитку генетики.
- •4. Значення генетики:
- •1. Основні поняття і символи, які використовують у генетиці
- •2.2. Об’єкт дослідження г. Менделя
- •1.2. Символи
- •2. Закони г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи
- •2.1. Гібридологічний метод дослідження
- •2.3. Закони Менделя (відкриті у 1865 р.)
- •Число класів гібридних особин за фенотипом і генотипом і характер розщеплення у f2 при різній кількості пар ознак і повному домінуванні
- •3. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин.
- •3.1. Закон чистоти гамет
- •Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
- •Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
- •1. Причини відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених г.Менделем.
- •3. Взаємодія неалельних генів
- •1. Закон зчепленого успадкування генів т.Моргана
- •1.1. Об’єкт дослідження т.Моргана
- •1.2. Поняття, які використовують при зчепленому успадкуванні генів
- •1.3. Порівняння незалежного та зчепленого успадкування генів
- •2. Генетичні карти хромосом та принципи їх побудови (основи картування закладені т.Морганом)
- •Фрагмент генетичної карти хромосоми дрозофіли
- •2.2. Методи картування хромосом:
- •1. Поняття про стать та біологічне визначення статі в організмів
- •1. Сингамний тип
- •2. Прогамний тип
- •3. Епігамний тип
- •2. Статеві хромосоми і типи хромосомного визначення статі у тварин і людини.
- •2.1. Статеві хромосоми
- •2.2. Типи хромосомного визначення статі
- •3. Генетично обумовлене співвідношення статей у популяції
- •4. Успадкування генів, локалізованих у статевих хромосомах
- •Успадкування кольору очей у дрозофіли червоні (хw) і білі (Хw)
- •Успадкування черепахової масті у котів
- •Порівняльна характеристика успадкування генів, локалізованих у статевих хромосомах
- •Цитогенетика як наука
- •1. Цитогенетика як наука
- •2. Клітина як матеріальна основа спадковості
- •3. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
- •3.1. Докази ролі хромосом у спадковості
- •3.2. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
- •Типи метафазних хромосом:
- •Каріотипи соматичних клітин деяких тварин і рослин в метафазі:
- •4. Цитологічні основи нестатевого розмноження
- •5. Цитологічні основи статевого розмноження
- •6. Значення цитогенетики для тваринництва
- •Сучасне уявлення про будову гена.
- •Генетичний код та його властивості.
- •1. Докази зберігання і передачі генетичної інформації нуклеїновими кислотами
- •2. Види, структура, властивості, функції та біосинтез нуклеїнових кислот
- •2.1. Види нк
- •2.2. Структура нк
- •Хімічний склад вуглеводів
- •2.2.2. Вторинна структура нк
- •2.4. Властивості нк
- •2.5. Біосинтез нуклеїнових кислот
- •Біосинтез нуклеїнових кислот
- •3. Сучасне уявлення про будову гена
- •4. Генетичний код та його властивості
- •*Повний словник генетичного коду для амінокислот (наведено триплети іРнк)
- •5. Загальна характеристика білків та їх біосинтез
- •1) Залежно від продуктів розпаду:
- •6. Регуляція активності генів
- •Порівняння модифікаційної і мутаційної мінливості
- •2. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І.Вавилова та його практичне значення для селекції (1920 р.)
- •3. Біометричні методи вивчення мінливості.
- •3.1. Поняття про якісні і кількісні ознаки
- •3.2. Генеральна і вибіркова сукупності
- •3.3. Варіаційний ряд та варіаційна крива.
- •3.4. Середні величини
- •3.5. Показники мінливості (варіювання) ознаки
- •3.6. Показники зв’язку між ознаками
- •3.7. Статистичні помилки
- •3.8. Організація масового матеріалу для біометричної обробки
- •7. Дисперсійний аналіз
- •1. Мутації та їх класифікація
- •1. Класифікація мутацій за локалізацією у геномі
- •1.1. Генні мутації − спонтанні (довільні) або індуковані (штучні) спадкові зміни молекулярної структури гена з утворенням нових алелей.
- •1.2. Хромосомні мутації (аберації) − зміна не одного гена, а двох або декількох, що призводить до зміни форми хромосом.
- •1.3. Геномні (плоїдні) мутації − збільшення або зменшенням кількості хромосом у каріотипі організму. Бувають:
- •2) Залежно від типу хромосом:
- •2. Поняття про мутагенез
- •3. Мутагенні фактори та їх класифікація
- •4. Штучний мутагенез
- •1. Ветеринарна патогенетика як наука
- •2. Генетичні аномалії тварин та людини.
- •1) Пренатальний (внутрішньоутробний), який включає:
- •3. Спадкові хвороби тварин та їх успадкування
- •Типи х-зчепленого успадкування*
- •Типи z -зчепленого успадкування*
- •4. Летальні гени та їх практичне використання у тваринництві
- •5. Спадкові хвороби обміну речовин тварин та людини
- •Деякі хвороби обміну речовин тварин і людини
- •6. Клініко-генеалогічний метод дослідження
- •7. Хромосомні хвороби тварин і людини.
- •Хромосомні хвороби тварин і людини
- •8. Геномні хвороби людини
- •Хромосомні хвороби людини, обумовлені гоносомними анеуплодіями
- •9. Аномалії тварин і людини, обумовлені мозаїцизмом
- •10. Аномальний гермафродитизм тварин і людини
- •11. Поширення генетичних аномалій у популяціях свійських тварин та їх профілактика
- •Діагностика спадкових аномалій;
- •Виявлення та вибракування гетерозиготних носіїв аномалій;
- •Здійснення селекційних заходів.
- •Лекція 11. Спадково-середовищні хвороби та генетична стійкість до них тварин
- •1. Генетична резистентність у чутливість тварин до спадково-середовищних хвороб.
- •3. Методи та проблеми селекції на резистентність тварин до хвороб.
- •1. Генетична резистентність у чутливість тварин до спадково-середовищних хвороб
- •Худоба зебу відносно стійка проти піроплазмозу, червона степова – чутлива;
- •Гібриди від схрещування браманської і герефордської порід у два рази менше вражаються кліщами, ніж їх батьки;
- •2. Методи вивчення генетичної стійкості тварин до хвороб
- •3. Методи та проблеми селекції на резистентність тварин до хвороб
- •Імуногенетика як наука
- •2. Генетичні системи груп крові тварин і людини
- •3. Імуногенетична несумісність матері і плода
- •4. Біохімічний поліморфізм білків
- •5. Практичне використання досягнень імуногенетики у тваринництві
- •Методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання з біометрії
- •Середні величини
- •Показники різноманітності ознак в сукупності
- •Оцінка достовірності одержаних даних
- •Оцінка достовірності різниці між середніми величинами двох вибірок
- •Показники зв‘язку між ознаками (коефіцієнт фенотипової кореляції)
- •Приклад розв’язку типового завдання №1:
- •Середнє квадратичне відхилення ():
- •Мінімальне (Min) і максимальне (Max) значення:
- •Приклад розв’язування типового завдання №2
- •Рекомендована література
- •10001, М. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17
1. Класифікація мутацій за локалізацією у геномі
1.1. Генні мутації − спонтанні (довільні) або індуковані (штучні) спадкові зміни молекулярної структури гена з утворенням нових алелей.
Різновиди генних мутацій:
транзиція – заміщення одного пурину або одного піримідину іншим (АГ, ТЦ);
трансверсія – заміщення пурину піримідином і, навпаки (АТ, ЦГ);
делеція – втрата одного нуклеотиду (нуклеотидної пари);
інсерція – вставка одного нуклеотиду (нуклеотидної пари).
Механізм виникнення:
Ген у структурному відношенні – це ділянка молекули ДНК, яка складається із нуклеотидів. Генетична інформація у ньому записана триплетами: кожні три нуклеотиди, що розміщені підряд, кодують певну амінокислоту. Тому від послідовностей розміщення нуклеотидів у кожному триплеті і розміщення самих триплетів залежить послідовність амінокислот у синтезованій молекулі білка, тобто тип білка і його функція. Якщо в одному триплеті (кількість триплетів у середньому гені сягає 500) випаде хоч один нуклеотид, то відбудеться зміщення рамки зчитування інформації. Отже, послідовність амінокислот у майбутній молекулі білка буде іншою, тобто утвориться інший білок. Функція білка також зміниться повністю або частково.
Наслідки генних мутацій:
Транзиції і трансверсії викликають, на перший погляд, незначні зміни генів, проте наслідки їх можуть бути тяжкими. Прикладом трансверсії є утворення мутантного гемоглобіну S, замість нормального, А, у людини. Мутація призвела до відмінності між двома типами гемоглобіну лише за однією амінокислотою:
Гемоглобін А – пролін-глютамін-глютамін-лізин Гемоглобін S – пролін-валін-глютамін-лізин |
Але, не дивлячись на таку незначну різницю, гемоглобін S набув інших властивостей, які відбиваються на життєдіяльності організму. Гомозиготні особини за геном гемоглобіну S мають еритроцити серпоподібної форми (форми півмісяця) і гинуть внаслідок особливого типу анемії (серпоподібноклітинної).
Делеція та інсерція призводить до менших або більших наслідків залежно від місця їх виникнення. Якщо це відбувається, наприклад, в останньому триплеті гена, то він незначно змінить свою структуру, а якщо у першому, то структура його зміниться повністю внаслідок зміщення рамки зчитування. Безумовно, що відповідно зміниться структура і функція тих білків, які кодуються мутантними генами.
Поширеність генних мутацій у природі:
Порівняно з іншими мутаціями дуже поширені.
Значення генних мутацій:
Можуть бути корисними, байдужими і шкідливими для організму.
1.2. Хромосомні мутації (аберації) − зміна не одного гена, а двох або декількох, що призводить до зміни форми хромосом.
Різновиди аберацій:
нестача – втрата кінцевого фрагмента;
делеція – втрата середнього фрагмента;
дуплікація – подвоєння будь-якого фрагмента хромосоми;
інверсія – поворот фрагмента хромосоми на 180°;
інсерція (транслокація інтрахромосомна) – переміщення фрагменту тієї самої хромосоми в інше положення;
транслокація інтерхромосомна – вклинення фрагментів однієї хромосоми в іншу.
Поширеність аберацій у природі:
На теперішній час вивчені деякі хромосомні мутації у людини та різних видів сільськогосподарських тварин. Наприклад, у великої рогатої худоби відома інтерхромосомна транслокація 1/29, у свиней 4/14 та ін.
Значення аберацій:
За генетичними наслідками аберації неоднозначні. Так, виникнення нестач, делецій і дуплікацій пов'язане з порушенням генного балансу, що може призвести до різних змін за фенотипом і навіть до летальних наслідків. Водночас інверсії й інтрахромосомні транслокації на сильні фенотипові зміни майже не впливають, але, як правило, зміна положення гена не проходить безслідно для організму. Наприклад, дія структурних генів, які розміщені поряд і беруть участь в одній і тій самій ланці синтезу, при переміщенні порушується. Оскільки високочутливих біохімічних методів вияву порушень синтезу окремих речовин немає, то можна тільки здогадуватись про наявність ще не відомих або відомих, але не пізнаних (у причинному відношенні) молекулярних хвороб.
