Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Л(ГуВМ).doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
33 Мб
Скачать
☆

3.3. Варіаційний ряд та варіаційна крива.

Варіаційний (від лат. варіатіо – зміна) ряд – по­слідовність кількісних показників проявів станів пев­ної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього зростання чи зменшення.

Аналіз варіаційного ряду:

  • довжина варіа­ційного ряду свідчить про розмах модифікаційної мінливості;

  • чим коротший варіаційний ряд, тим стабільніші умови навколишнього середовища, і навпаки;

  • найбільша кількість варіант розташована в середній його частині, тобто вони мають середнє значення пев­ної ознаки, тому що мінімальні та максимальні значення розвитку пев­ної ознаки формуються тоді, коли більшість чинників довкілля діє в одному напрямі: найбільш або най­менш сприятливому;

  • ступінь розвитку певної ознаки у більшості особин виду усереднені, тому що одні фактори сприяють розвитку ознаки, інші, навпаки, гальмують (більшість людей має середній зріст, і лише незначна частина серед них – велетні або карлики).

Варіаційний ряд листків лавровишні

Варіаційна крива кількості колосків

у колосі пшениці

Варіаційна крива – це графічне зображен­ня кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє межі модифікаційної мінливості та частоту зустрічальності окремих варіант. За до­помогою варіаційної кривої можна встановити середні показники і норму реакції певної ознаки.

3.4. Середні величини

Основними статистичними параметрами, які характеризують середній рівень варіюючої ознаки в генеральній чи вибірковій сукупності, служать величини середніх значень ознаки, які позначаються буквами латинського алфавіту: середня арифметична (X, M), середня геометрична (G), середня квадратична (S), середня гармонічна (Н), мода (Mo) та медіана (Me).

Перераховані параметри є показниками середнього рівня ознаки, яка варіює у межах від мінімального (xmin) до максимального (xmax) значення.

Залежно від поставленого завдання застосовують той чи інший параметр. Для характеристики кількісних ознак найчастіше використовують середню арифметичну.

Якщо потрібно визначити ознаку, яка характеризує величину площі круга або об’єм кулі (діаметр або площа еритроцитів, об’єм жирової кульки, об’єм клітинного ядра), то використовують середню квадратичну.

У випадку визначення середнього приросту живої маси тварин за періодами онтогенезу обчислюють середню геометричну (G).

При встановленні середньої швидкості бігу коня, швидкості молоковіддачі (тобто коли збільшення ознаки виражають оберненою величиною витраченого часу) обраховують середню гармонічну (Н).

Медіана (Ме) та мода (Mo) є допоміжними характеристиками середнього значення варіюючої ознаки у сукупності. Мода показує, яка величина варіанти даної ознаки найчастіше зустрічається у сукупності. Медіана вказує на те, який варіант розміщений у середині (центрі) варіаційного ряду, цей варіант ділить сукупність на дві рівні частини.

Співвідношення між усіма розглянутими середніми параметрами закономірне і виражається таким чином:

Mo

xmin< Н < G< X< S< xmax

Me

Тобто, величина середньої квадратичної (S ) завжди більша, а величини середньої гармонічної (Н) та середньої геометричної (G) завжди менші будь-якої іншої середньої. У нормальному розподілі Х, Me та Mo співпадають. Неправильно вибраний параметр спотворює істину середню величину ознаки.