1.2. Символи

• Р (від латинського парентес – батьки) – батьки;

• ♀ (дзеркало богині краси Венери) – мати (у схемі записується першою);

• ♂ (щит і спис бога війни Марса) – батько (у схемі записується другим);

• G – гамети (статеві клітини з певним набором генів) (А – несе домінантну, а – рецесивну ознаку);

• F₁ (від латинського філії – ді­ти) – діти, гібриди відповідних поколінь (F₁– першого покоління, F₂ – другого покоління і т. д);

• х (знак множення) – процес схрещування;

• Решітка Пеннета (названа на честь англійського генетика Реджиналда Крандалла Пеннета, який вперше запропонував записувати так хід схрещування). Правила запису: по горизонталі записують гамети батьківські, по вертикалі – материнські, в місцях перетину горизонтальної та вертикальної ліній зазначають генотип нащадків.

2. Закони г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи

2.1. Гібридологічний метод дослідження

Саме Г. Менделю вдалося перевести цей метод у розряд наукових завдяки тому, що він:

• проводив попередні дослідження для ознайомлення з експериментальним об’єктом;

• суворо планував усі експерименти;

• суворо дотримувався усіх методик;

• точно реєстрував всі експерименти і записував всі отримані дані;

• отримував достатню кількість даних для забезпечення їх достовірності;

• для схрещування відбирав батьківські форми, які відрізнялися між собою добре помітними ознаками та відрізнялися за однією або невеликою кількістю пар контрастних ознак;

батьківські форми попередньо перевіряв на сталість (константність) у них певних ознак.

2.2. Об’єкт дослідження г. Менделя

Горох посівний, його систематичне положення:

Царство Рослини

Відділ Квіткові (Покритонасінні)

Клас Дводольні

Порядок Бобоцвіті

Родина Бобові

Рід Горох

Вид Горох посівний

Горох посівний є зручним генетичним об’єктом тому, що:

1) має велику кількість (22) сортів, які відрізняють великою кількістю ознак, серед яких Мендель вибрав 7: форма зрілого насіння (кругле чи зморшкувате); колір сім’ядолей зрілого насіння (жовні чи зелені); колір шкірочки насіння (забарвлена чи біла); форма зрілих бобів (гладенькі чи перехватами); колір незрілих бобів (жовтий чи зелений); розміщення квітів на рослині (пазушні чи верхівкові); висота рослин (високі чи низькі). 2) життєвий цикл короткий; 3) є самозапильною рослиною, тому нащадки є чистими лініями – генетично однорідними нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів і одержані внаслідок самозапилення або самозапліднення; 4) може запилюватися перехресно, що дає можливість одержувати гібриди.

Етапи гібридологічного аналізу

1. Підбір батьківських пар, які розрізняються за альтернативними ознаками, тобто контрастним (червоний – білий; жовтий – зелений тощо).

2. Перевірка вихідних форм протягом 2-3 поколінь на чистоту – гомозиготність.

3. Схрещування (моногібридне, ди- і полігібридне). При схрещуванні гомозиготних батьків отримують перше покоління. Отримані гібриди першого покоління розмножують або самозапиленням, або «сестринськими» схрещуваннями і отримують друге покоління.

4. У кожному поколінні проводиться суворий кількісний облік нащадків за ознаками, які вивчаються, і робляться висновки про характер розщеплення.