Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Л(ГуВМ).doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
33 Мб
Скачать
☆
  1. Діагностика спадкових аномалій;

  2. Виявлення та вибракування гетерозиготних носіїв аномалій;

  3. Здійснення селекційних заходів.

І) Діагностика спадкових аномалій включає:

  • виявлення і опис аномалії: лікарі ветеринарної медицини клінічно дослідують всіх новонароджених, мертвонароджених і абортованих плодів та роблять опис всіх дефектів.

  • доказ генетичної обумовленості аномалії, для чого :

  • з’ясовують, чи хворіла мати у період вагітності і чим;

  • з’ясовують склад кормових раціонів і наявність кор­мових отруєнь вагітних матерів;

  • враху­ють всі фізичні фактори, які могли спричинити появу фенокопії;

  • порівнюють опис даних аномалії з описаними у літературі;

  • з’ясовують характер схрещування (інбридинг, аутбридинг тощо);

  • з’ясовують, чи були серед потомків батьків нащадка такі аномалії раніше;

  • з’ясовують за родоводом, чи були випадки народження виродків у предків батька і матері нащадка;

  • з’ясовують генотипи батьків, проводячи аналізуюче схрещуван­ня;

У ході діагностики використовують генетичні методи, які дозволять довести генетичну обумовленість аномалій:

  • генеалогічний − не завжди доводить характер успадкування ознаки, але є індикатором її спадкової обумовленості.

  • цитогенетичний (зокрема каріологічий ана­ліз) − дозволяє виявити численні порушення каріотипу у аномальних особин та їх батьків;

  • біохімічний − дозволяє виявити спадкові хвороби обміну речовин;

  • імуногенетичний − дозволяє виявити імунодефіцити та антигенну несумісність матері та плоду;

  • метод зчеплених генів − застосовують для виявлення хвороб, гени яких зчеплені з генетичними маркерами, такими, як групи крові і типи білків (у людини, наприклад, за допомогою цього методу можна діагностувати носіїв гемофілії).

ІІ) Виявлення та вибракування носіїв аномалій.

Гомозиготних домінантних та рецесивних носіїв легко виявити, бо вони маючи морфологічні, фізіологічні та біохімічні вади і, як правило, гинуть, не даючи нащадків. Тому людина спеціально вибраковує таких носіїв лише тоді, коли вони відносно життєздатні і можуть дати нащадків.

Для виявлення гетерозиготних носіїв використовують різні варіанти схрещування плідників:

  • з аномальними самками (якщо аномалія дозволяє дожити до репродуктивного віку);

  • з гетерозиготними самками;

  • з дочками плідників, які були гетерозиготні;

  • із самками з цієї ж популяції.

ІІІ) Здійснення селекційних заходів.

  1. Лікар ветеринарної медицини зроблений опис аномалії реєструє у журналі та передає селекціонеру.

  2. Селекціонер відмічає дефект у закодованому вигляді у племінних картках і генеалогічних схемах родин та надсилає відомості на племпідприємство, у якого придбана тварина, від якої отримали аномального нащадка.

  3. На племпідприємстві вводять дані про аномалію в каталоги плідників і державні племінні книги та роблять висновок про можливість їх використання для розведення.

Лекція 11. Спадково-середовищні хвороби та генетична стійкість до них тварин

План: