- •Розділ 1. Історія виникнення та розвиток аграрного законодавства в україні
- •§ 1. Аграрне законодавство середини XIX — першої чверті XX ст.
- •§ 2. Аграрне законодавство доби української революції (1917-1921 pp.)
- •§ 3. Виникнення та становлення українського радянського аграрного законодавства
- •Розділ 2. Аграрне право як самостійна галузь права україни
- •§ 1. Поняття аграрного права як галузі права, науки та навчальної дисципліни
- •§ 2. Предмет аграрного права
- •§ 3. Характеристика методів аграрного права
- •§ 4. Принципи аграрного права
- •§ 5. Система аграрного права
- •§ 6. Поняття, види і зміст аграрних правовідносин
- •Розділ 3. Джерела аграрного права
- •§ 1. Загальна характеристика джерел аграрного права
- •§ 2. Конституція України — правова основа джерел аграрного права
- •§ 3. Аграрні закони України
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел аграрного права
- •Розділ 4. Загальна характеристика суб'єктів аграрного права
- •§ 1. Характеристика учасників сільськогосподарського виробництва як суб'єктів аграрного права
- •§ 2. Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» і «сільськогосподарське підприємство»
- •§ 3. Загальні засади створення і державної реєстрації сільськогосподарських товаровиробників
- •§ 4. Характеристика установчих документів сільськогосподарських підприємств
- •§ 5. Особливості припинення сільськогосподарських підприємств
- •Розділ 5. Порядок і умови приватизації майна державних підприємств у апк
- •§ 1. Загальні засади правового регулювання приватизації у аграрному секторі економіки
- •§ 2. Приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Приватизація майна несільськогосподарських підприємств
- •§ 4. Особливості приватизації в окремих галузях апк
- •Розділ 6. Правове регулювання паювання земель в аграрному секторі економіки
- •§ 1. Етапи реформування земельних відносин у сільськогосподарських підприємствах та організаціях
- •§ 2. Поняття земельної частки (паю). Право земельної частки (паю)
- •§ 3. Правове регулювання договорів оренди земельної частки (паю)
- •§ 4. Порядок виділення на місцевості земельної ділянки власнику земельної частки (паю)
- •Розділ 7. Правове регулювання паювання майна
- •§ 1. Правові засади паювання майна недержавного сільськогосподарського підприємства
- •§ 2. Порядок перепаювання майна колективних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Поняття і ознаки майнового паю
- •§4. Право на майновий пай
- •§ 5. Правове регулювання використання майнових паїв
- •Розділ 8. Правові засади державного регулювання сільського господарства
- •§ 1. Поняття та зміст державного регулювання сільським господарством
- •§ 2. Повноваження Міністерства аграрної політики України та його органів на місцях
- •§ 3. Інші органи державного управління у галузі сільського господарства
- •Розділ 9. Державні сільськогосподарські інспекції - органи державного контролю в апк
- •§ 1. Загальна характеристика контрольно-інспекційних органів у апк
- •§ 2. Сільськогосподарські інспекції у рослинництві
- •3. Сільськогосподарські інспекції у тваринництві та рибницькій галузі
- •§ 4. Контрольно-інспекційні органи в обслуговуючих галузях апк
- •Розділ 10. Юридична відповідальність за правопорушення в аграрному секторі економіки україни
- •§ 1. Загальні засади формування інституту аграрно-правової відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільському виробництві
- •§ 3. Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за порушення у сільському господарстві
- •§ 5. Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
- •§ 6. Аграрні правопорушення як підстави настання кримінальної відповідальності
- •Розділ 11. Правове становище державних сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття державного сільськогосподарського підприємства
- •§ 2. Правовий режим майна та земель державних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Особливості здійснення господарської діяльності державними сільськогосподарськими підприємствами
- •§ 4. Правові засади управлінської діяльності на державних сільськогосподарських підприємствах
- •Розділ 12. Правові засади діяльності сільськогосподарських кооперативів
- •§ 1. Поняття, основні риси сільськогосподарських кооперативів та їх види
- •§ 2. Право членства в сільськогосподарських кооперативах
- •§ 3. Порядок управління в сільськогосподарських кооперативах
- •§ 4. Правовий режим майна та землі в сільськогосподарських кооперативах
- •Розділ 13. Правове становище фермерських господарств
- •§ 1. Поняття та порядок створення фермерського господарства
- •§ 2. Земельні та майнові відносини у фермерському господарстві
- •§ 3. Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства
- •Розділ 14. Правове становище сільськогосподарських товариств
- •§ 1. Поняття, правові ознаки та види сільськогосподарських товариств
- •§ 2. Порядок та особливості утворення сільськогосподарського акціонерного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю
- •§ 3. Правовий режим майна та землі сільськогосподарських товариств
- •Розділ 15. Правові засади діяльності приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття, ознаки і загальні юридичні засади виникнення приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •§ 2. Правовий режим майна приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Особливості юридичної відповідальності приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •Розділ 16. Правове регулювання ведення особистого селянського господарства
- •§ 1. Поняття та ознаки особистого селянського господарства
- •§ 2. Правовий режим земель та майна особистого селянського господарства
- •§ 3. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Розділ 16. Правове регулювання ведення особистого селянського господарства
- •§ 1. Поняття та ознаки особистого селянського господарства
- •§ 2. Правовий режим земель та майна особистого селянського господарства
- •§ 3. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Розділ 18. Правове регулювання якості та безпечності сільськогосподарської продукції
- •§ 1. Поняття і зміст якості та безпечності сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Правове регулювання запровадження у виробництво сільськогосподарської продукції генетично модифікованих організмів
- •§ 3. Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісності й безпечності сільськогосподарської продукції
- •Розділ 19. Правове регулювання рослинництва
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання галузі рослинництва
- •§ 2. Правова охорона прав на сорти рослин
- •§ 3. Суб'єкти і об'єкти насінництва та розсадництва
- •§ 4. Порядок реалізації насіння і садивного матеріалу
- •§ 5. Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин
- •§ 6. Карантинний режим як прояв особливого режиму захисту рослин
- •§ 7. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва
- •§ 2. Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •§ 3. Правові засади виробництва молока і м'яса
- •§ 4. Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •§ 5. Правове регулювання бджільництва
- •§ 6. Правове регулювання виробництва інших продуктів тваринництва
- •Розділ 21. Правове регулювання ветеринарної справи в україні
- •§ 1. Правові засади ветеринарної справи
- •§ 2. Правовий статус фахівців ветеринарної медицини підприємств, господарств
- •§ 3. Правове регулювання виробництва ветеринарних препаратів, кормів та добавок
- •§ 4. Правові заходи дотримання біологічної безпеки у сільськогосподарському тваринництві
- •Розділ 22. Правове забезпечення сільськогосподарського дорадництва
- •§ 1. Поняття, зміст і завдання сільськогосподарської дорадчої діяльності
- •§ 2. Правові засади професійного навчання сільськогосподарських дорадників
- •§ 3. Юридичні підстави здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності
- •§ 4. Правові засади фінансування дорадчої діяльності
- •Розділ 23. Правове регулювання аграрного ринку
- •§ 1. Правове регулювання аграрного ринку, його інфраструктура
- •§ 2. Правове становище Аграрної біржі
- •§ 3. Правове становище Аграрного фонду
- •Розділ 24. Правове регулювання ринку зерна
- •§ 1. Поняття зернових ресурсів. Державне регулювання ринку зерна та формування зернових ресурсів
- •§ 2. Порядок декларування зерна
- •§ 3. Договір складського зберігання зерна. Поняття складських документів
- •§ 4. Порядок здійснення заставних закупівель зерна
- •§ 5. Порядок здійснення форвардних закупівель зерна
- •Розділ 25. Аграрно-договірні відносини
- •§ 1. Поняття та види аграрно-правових договорів
- •§ 2. Договори у сфері реалізації сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Договори кредитування та фінансового лізингу за участю аграрних товаровиробників
- •§ 4. Договори виробничо-технічного обслуговування
- •Розділ 26. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств
- •§ 2. Правові засади тарифного регулювання експорту (імпорту) сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Правові засади нетарифного регулювання експорту (імпорту) сільськогосподарської продукції
- •§ 4. Правове регулювання здійснення контролю за імпортом сільськогосподарської продукції
- •Розділ 27. Правове регулювання сплати фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 1. Суб'єкти фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 2. Окремі вимоги до платників фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 3. Порядок реєстрації (зняття з реєстрації) платника фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 4. Об'єкт та ставка фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 5. Порядок нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку
- •Розділ 28. Правове регулювання страхування у сільському господарстві
- •§ 1. Поняття та класифікація видів страхування у сільському господарстві
- •§ 2. Договір страхування за участю сільськогосподарських підприємств: поняття, зміст та специфіка
- •§ 3. Основні умови та порядок страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •Розділ 29. Правове регулювання інвестицій у сільське господарство
- •§ 1. Загальні правові засади формування аграрних інвестиційних відносин
- •§ 2. Поняття і зміст аграрних інвестиційних правовідносин
- •§ 3. Особливості правового режиму регулювання інвестиційної діяльності вітчизняних та іноземних інвестицій у сільському господарстві України
- •Розділ 30. Правове регулювання соціального розвитку села
- •§ 1. Соціальний розвиток села як інститут аграрного права
- •§ 2. Правовий режим об'єктів соціальної інфраструктури села
- •§ 3. Правове регулювання житлового будівництва та комунального господарства на селі
- •§ 4. Правове регулювання побутового обслуговування жителів села
- •Розділ 31. Особливості правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 2. Порядок виникнення і припинення трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 3. Особливості правового регулювання оплати праці в сільському господарстві
- •§ 4. Облік робочого часу в сільськогосподарських підприємствах. Підсумований облік робочого часу
- •§ 5. Право на відпочинок працівників сільського господарства
- •§ 6. Правове забезпечення додержання дисципліни праці на підприємствах апк
- •§ 7. Правове забезпечення підготовки кадрів для села
- •Розділ 31. Особливості правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 2. Порядок виникнення і припинення трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 3. Особливості правового регулювання оплати праці в сільському господарстві
- •§ 4. Облік робочого часу в сільськогосподарських підприємствах. Підсумований облік робочого часу
- •§ 5. Право на відпочинок працівників сільського господарства
- •§ 6. Правове забезпечення додержання дисципліни праці на підприємствах апк
- •§ 7. Правове забезпечення підготовки кадрів для села
- •Розділ 33. Правове регулювання використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •§ 1. Поняття, принципи та види використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •§ 2. Особливості використання водних ресурсів та надр у сільському господарстві
- •§ 3. Особливості використання лісових ресурсів, рослинного та тваринного світу в сільському господарстві
- •Розділ 34. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
- •§ 1. Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •§ 2. Особливості суб'єктного складу у відносинах власності та користування землями сільськогосподарського призначення
- •§ 3. Особливості набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
- •Розділ 35. Аграрне законодавство країн-членів єс
- •§ 1. Сільське господарство України після вступу до сот
- •§ 2. Загальна характеристика аграрного законодавства держав єс
- •§ 3. Програми підтримки сільського господарства держав, які нещодавно набули права членства в сот
§ 3. Порядок управління в сільськогосподарських кооперативах
Характерною рисою кооперативів є демократичний характер управління, контролю за діяльністю посадових осіб з боку членів, їх змінюваність та виборність; кожен член кооперативу має на загальних зборах лише один голос, незалежно від кількості внесених наїв. Управління здійснюється на засадах самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу (п. 1 ст. 13 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»).
Систему органів управління сільськогосподарським кооперативом складають: загальні збори, правління (голова), спостережна рада, ревізійна комісія (ревізор).
Вищим органом управління сільськогосподарського кооперативу є загальні збори його членів. Вони мають право розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності кооперативу. Крім того, закон визначає низку питань, які становлять виключну компетенцію загальних зборів. Будь-який інший орган управління кооперативу не має права приймати рішення з цих питань. Зокрема до виключних повноважень загальних зборів сільськогосподарського кооперативу належать:
- внесення змін і доповнень до статуту, прийняття нормативних документів кооперативу;
- обрання шляхом прямого таємного голосування голови кооперативу та членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії (ревізора), членів спостережної ради тощо;
- заслуховування звітів органів у правління кооперативу про їх діяльність;
- визначення видів і розмірів фондів кооперативу, порядок їх формування і використання;
- затвердження правил внутрішнього розпорядку, річного звіту і балансу кооперативу, порядку формування і розподілу доходу кооперативу, рішень правління кооперативу про прийняття нових членів;
- вирішення питань про входження кооперативу до об'єднання кооперативів, створення підприємств різних видів; питань про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Загальні збори мають право приймати будь-які інші рішення, пов'язані із статутною діяльністю кооперативу (ст. 14 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»). Отже, перелік питань, які можуть вирішувати загальні збори, не є вичерпним, що підкреслює їх особливий правовий статус та є однією з гарантій захисту прав членів кооперативу в управлінні справами.
Важливою гарантією захисту прав членів є встановлений порядок проведення та скликання загальних зборів, прийняття ними рішень та можливості їх оскарження. На жаль, у Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію» ці питання практично не врегульовані. Встановлено лише, що чергові збори проводяться щорічно після закінчення фінансового року (п. 2 ст. 14), тобто кооперативи отримали можливість на свій розсуд вирішувати питання щодо регулярності проведення таких зборів.
Згідно з чинним законодавством позачергові загальні збори скликаються тільки на вимогу правління (за його рішенням) або з ініціативи не менше третини членів кооперативу (п. 2 ст. 14 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію»). Крім того, таке право надане і спостережній раді, ревізійній комісії (ревізору), органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є (ст. 15 Закону «Про кооперацію»). Таким чином, члени кооперативу практично обмежені у можливості реалізувати своє право на участь у загальних зборах в інших, ніж це передбачено законом, випадках. Але встановлення вичерпного переліку таких підстав суперечить нормам ГК України, в якому зазначається, що статутом можуть бути передбачені й інші випадки скликання загальних зборів (п. З ст. 102). Ці суперечності в законодавстві, на наш погляд, мають бути вирішені на користь останнього нормативно-правового акта, адже наведене в ньому формулювання в найбільшій мірі відповідає демократичним принципам управління в кооперативних організаціях.
Правління зобов'язане прийняти рішення про скликання загальних зборів і повідомити членів кооперативу про час і місце їх проведення та порядок денний не пізніше ніж за 10 днів (п. 2 ст. 14 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію). Це дуже важлива норма, оскільки встановлений термін передбачає можливість для всіх членів кооперативу підготуватися до цих зборів, а також гарантує, що за цей час порядок денний не буде змінено.
Загальні збори правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів кооперативу (п. 3 ст. 14). Цю норму необхідно тлумачити як таку, що встановлює мінімальну кількість членів, необхідну для правомочності загальних зборів. Тобто є цілком можливим встановлення з ініціативи самих кооперативів більш високих норм представництва. З іншого боку, ця норма не може бути нижчою за передбачену в законі, адже це може призвести до проведення загальних зборів при мінімальній кількості учасників.
Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» не обумовлено, яка кількість голосів присутніх на загальних зборах необхідна для прийняття того чи іншого рішення. За загальним правилом, вони приймаються простою більшістю голосів. Виняток становлять рішення, пов'язані з прийняттям до кооперативу, внесенням змін до статуту, вступу до кооперативного об'єднання або виходу з нього та про ліквідацію або реорганізацію кооперативу, коли необхідно, щоб за них проголосувало не менш як 75% присутніх (ст. 15 Закону України «Про кооперацію»). Рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням (ст. 15 Закону). Рішення загальних зборів вступає в силу з моменту його прийняття і може бути оскаржене до суду. На підставі вищезазначеного можна дійти висновків, що права членів в управлінні справами, які здійснюються шляхом їх участі в роботі загальних зборів, забезпечуються наступними правовими гарантіями: закріпленим у статуті порядком повідомлення членів кооперативу про скликання загальних зборів; своєчасним скликанням і дотриманням регламенту роботи загальних зборів; прийняттям до своєї компетенції будь-якого питання, що стосується діяльності кооперативу; визначенням у законі мінімальної кількості членів, яка необхідна для правомочності загальних зборів (половина складу членів кооперативу); дотриманням правил голосування - відкритого або таємного, необхідністю кваліфікованої більшості голосів, у випадках, які зазначено в законі або в статуті; правом припинення або скасування незаконних рішень загальних зборів.
Важливу роль у здійсненні самоврядування кооперативу відіграє правління. Кожний член кооперативу має право бути обраним до його складу. Це - колегіальний виконавчо-розпорядчий орган, відповідальний перед найвищим органом - загальними зборами (зборами уповноважених). Правління здійснює повсякденне керівництво всією діяльністю кооперативу в період між загальними зборами членів кооперативу та забезпечує виконання їх рішень (ч. 4 ст. 16 Закону «Про кооперацію»). Правління обирається загальними зборами у кооперативі, до складу якого входять не менш як 10 членів, на термін, що не перевищує трьох років (п. 1 ст. 15 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»), Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління та прийняття ним рішень визначається статутом кооперативу (ч. 10 ст. 16 Закону України «Про кооперацію»). Згідно з Законом періодичність проведення засідань правління визначається статутом кооперативу (п. 5 ст. 15). На практиці такі засідання проводяться не рідше одного разу на місяць. Під час їх прийняття на засіданнях мають бути присутніми не менше 2/3 членів правління. Рішення правління приймаються простою більшістю голосів. Члени правління кооперативу можуть обирати зі свого складу голову кооперативу, заступника голови та секретаря правління відповідно до статуту кооперативу (ст. 15 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»),
У Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію» міститься вичерпний перелік повноважень правління. Умовно всі повноваження правління можна розподілити на ті, які містяться у ст. 15 цього Закону, та ті, які випливають із його змісту. У першу чергу, слід виділити повноваження щодо забезпечення діяльності загальних зборів: їх скликання, визначення порядку денного, ведення протоколів та контролю за виконанням прийнятих ними рішень. Таким чином, правління забезпечує додержання принципів колективного самоврядування. Правління також розробляє проект програми економічного і соціального розвитку та організовує після їх прийняття загальними зборами виконання цих планів. Вирішує найсуттєвіші питання господарської діяльності згідно зі статутом, зокрема укладання господарських договорів у відповідних сферах діяльності кооперативу (щодо виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, обслуговування сільськогосподарського виробництва та ін.). Забезпечує збереження майна, що виражається у недопущені розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей. Організовує у разі потреби проведення незалежних аудиторських перевірок та за їх результатами звітує перед рядовими членами кооперативу на загальних зборах.
Правління має право наймати виконавчого директора (укладає з ним контракт), який здійснює оперативне управління діяльністю кооперативу та оцінює його роботу. Воно також делегує виконавчій дирекції кооперативу право на прийняття поточних рішень. Розглядає заяву громадянина, який виявив бажання стати членом кооперативу або припинити членство в ньому, та виносить своє рішення з цього питання на розгляд загальних зборів. Вирішує кадрові питання, зокрема займається добором кадрів, воно зобов'язане для відповідної підготовки та підвищення кваліфікації направляти членів та працівників кооперативу на навчання. Серед повноважень правління, які містяться у тексті Закону, слід виділити наступні: організація розробки проекту статуту кооперативу та його обговорення, підготовка річного звіту і балансу кооперативу. Крім того, правління самостійно визначає структуру управління і штати, встановлює відповідно до чинного законодавства форми, системи та розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників та апарату в межах кошторису на його утримання, який затверджується загальними зборами. Згідно із Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» члени правління кооперативу працюють переважно на громадських засадах. У статутах кооперативів може бути передбачено винагороду за їх роботу (п. 4 ст. 15).
Очолює правління голова кооперативу, який обирається загальними зборами кооперативу або його правлінням на термін, що не перевищує трьох років. Функції голови кооперативу та порядок його обрання (відкликання) визначаються статутом кооперативу (ст. 16). Закон передбачає, що для оперативного управління діяльністю кооперативу правління кооперативу може приймати на роботу виконавчого директора. З виконавчим директором правління кооперативу укладає контракт. Правління кооперативу може делегувати виконавчому директору свої окремі функції. Треба мати на увазі, що виконавчий директор не може бути членом кооперативу (ст. 17). У разі відсутності виконавчого директора його функції виконує голова кооперативу (ст. 16).
Для ведення контрольно-ревізійної роботи в кооперативі можуть обиратися спостережна рада та ревізійна комісія. Законодавством України до компетенції спостережної ради віднесено контроль за діяльністю виконавчого органу кооперативу (п. 1 ст. 18 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію»), а також контроль за додержанням статуту (ч. 1 ст. 17 Закону «Про кооперацію»). Цей орган утворюється за умови, якщо кількість членів кооперативу становить не менше 50 осіб. Спостережна рада обирається з членів кооперативу на загальних зборах у кількості 3-5 осіб, якщо інше не передбачено статутом кооперативу. Порядок обрання спостережної ради та її голови і прийняття рішень спостережною радою встановлюється статутом кооперативу. Члени спостережної ради не можуть бути членами правління або ревізійної комісії (ст. 18 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»), крім того, вони працюють на громадських засадах (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про кооперацію»).
Для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу обирається ревізійна комісія (ревізор). У кооперативі, до складу якого входить менше 10 членів, функції ревізійної комісії виконує ревізор (п. 1 ст. 19 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»). Вимоги до складу ревізійної комісії такі самі, як до складу спостережної ради: члени ревізійної комісії (ревізор) обираються загальними зборами з числа членів кооперативу відповідно до порядку голосування, встановленого статутом кооперативу; членами ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути члени правління чи спостережної ради (п. 2 ст. 19). До повноважень ревізійної комісії відносять: контроль за виконанням рішень загальних зборів, дотриманням статуту підприємства, правил внутрішнього розпорядку, положень про оплату праці, контроль за збереженням майна кооперативу; за законністю договорів і господарських операцій, правильністю обліку, звітності і розрахунків із членами підприємства, а також за своєчасним розглядом правлінням та службовими особами скарг і заяв членів підприємства. Перевірки результатів фінансово-господарської діяльності кооперативу проводяться комісією за власного ініціативою, а також за рішенням загальних зборів чи на вимогу не менше як 10 відсотків членів кооперативу (ч. 3 ст. 18 Закону «Про кооперацію»). Комісія може вимагати від посадових осіб та інших членів кооперативу будь-які матеріали, бухгалтерські та інші документи, а також пояснення посадових осіб кооперативу (ч. 4 ст. 18 Закону «Про кооперацію»).
