- •Розділ 1. Історія виникнення та розвиток аграрного законодавства в україні
- •§ 1. Аграрне законодавство середини XIX — першої чверті XX ст.
- •§ 2. Аграрне законодавство доби української революції (1917-1921 pp.)
- •§ 3. Виникнення та становлення українського радянського аграрного законодавства
- •Розділ 2. Аграрне право як самостійна галузь права україни
- •§ 1. Поняття аграрного права як галузі права, науки та навчальної дисципліни
- •§ 2. Предмет аграрного права
- •§ 3. Характеристика методів аграрного права
- •§ 4. Принципи аграрного права
- •§ 5. Система аграрного права
- •§ 6. Поняття, види і зміст аграрних правовідносин
- •Розділ 3. Джерела аграрного права
- •§ 1. Загальна характеристика джерел аграрного права
- •§ 2. Конституція України — правова основа джерел аграрного права
- •§ 3. Аграрні закони України
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел аграрного права
- •Розділ 4. Загальна характеристика суб'єктів аграрного права
- •§ 1. Характеристика учасників сільськогосподарського виробництва як суб'єктів аграрного права
- •§ 2. Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» і «сільськогосподарське підприємство»
- •§ 3. Загальні засади створення і державної реєстрації сільськогосподарських товаровиробників
- •§ 4. Характеристика установчих документів сільськогосподарських підприємств
- •§ 5. Особливості припинення сільськогосподарських підприємств
- •Розділ 5. Порядок і умови приватизації майна державних підприємств у апк
- •§ 1. Загальні засади правового регулювання приватизації у аграрному секторі економіки
- •§ 2. Приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Приватизація майна несільськогосподарських підприємств
- •§ 4. Особливості приватизації в окремих галузях апк
- •Розділ 6. Правове регулювання паювання земель в аграрному секторі економіки
- •§ 1. Етапи реформування земельних відносин у сільськогосподарських підприємствах та організаціях
- •§ 2. Поняття земельної частки (паю). Право земельної частки (паю)
- •§ 3. Правове регулювання договорів оренди земельної частки (паю)
- •§ 4. Порядок виділення на місцевості земельної ділянки власнику земельної частки (паю)
- •Розділ 7. Правове регулювання паювання майна
- •§ 1. Правові засади паювання майна недержавного сільськогосподарського підприємства
- •§ 2. Порядок перепаювання майна колективних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Поняття і ознаки майнового паю
- •§4. Право на майновий пай
- •§ 5. Правове регулювання використання майнових паїв
- •Розділ 8. Правові засади державного регулювання сільського господарства
- •§ 1. Поняття та зміст державного регулювання сільським господарством
- •§ 2. Повноваження Міністерства аграрної політики України та його органів на місцях
- •§ 3. Інші органи державного управління у галузі сільського господарства
- •Розділ 9. Державні сільськогосподарські інспекції - органи державного контролю в апк
- •§ 1. Загальна характеристика контрольно-інспекційних органів у апк
- •§ 2. Сільськогосподарські інспекції у рослинництві
- •3. Сільськогосподарські інспекції у тваринництві та рибницькій галузі
- •§ 4. Контрольно-інспекційні органи в обслуговуючих галузях апк
- •Розділ 10. Юридична відповідальність за правопорушення в аграрному секторі економіки україни
- •§ 1. Загальні засади формування інституту аграрно-правової відповідальності
- •§ 2. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільському виробництві
- •§ 3. Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •§ 4. Адміністративна відповідальність за порушення у сільському господарстві
- •§ 5. Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
- •§ 6. Аграрні правопорушення як підстави настання кримінальної відповідальності
- •Розділ 11. Правове становище державних сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття державного сільськогосподарського підприємства
- •§ 2. Правовий режим майна та земель державних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Особливості здійснення господарської діяльності державними сільськогосподарськими підприємствами
- •§ 4. Правові засади управлінської діяльності на державних сільськогосподарських підприємствах
- •Розділ 12. Правові засади діяльності сільськогосподарських кооперативів
- •§ 1. Поняття, основні риси сільськогосподарських кооперативів та їх види
- •§ 2. Право членства в сільськогосподарських кооперативах
- •§ 3. Порядок управління в сільськогосподарських кооперативах
- •§ 4. Правовий режим майна та землі в сільськогосподарських кооперативах
- •Розділ 13. Правове становище фермерських господарств
- •§ 1. Поняття та порядок створення фермерського господарства
- •§ 2. Земельні та майнові відносини у фермерському господарстві
- •§ 3. Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства
- •Розділ 14. Правове становище сільськогосподарських товариств
- •§ 1. Поняття, правові ознаки та види сільськогосподарських товариств
- •§ 2. Порядок та особливості утворення сільськогосподарського акціонерного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю
- •§ 3. Правовий режим майна та землі сільськогосподарських товариств
- •Розділ 15. Правові засади діяльності приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття, ознаки і загальні юридичні засади виникнення приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •§ 2. Правовий режим майна приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •§ 3. Особливості юридичної відповідальності приватно-орендних сільськогосподарських підприємств
- •Розділ 16. Правове регулювання ведення особистого селянського господарства
- •§ 1. Поняття та ознаки особистого селянського господарства
- •§ 2. Правовий режим земель та майна особистого селянського господарства
- •§ 3. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Розділ 16. Правове регулювання ведення особистого селянського господарства
- •§ 1. Поняття та ознаки особистого селянського господарства
- •§ 2. Правовий режим земель та майна особистого селянського господарства
- •§ 3. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Розділ 18. Правове регулювання якості та безпечності сільськогосподарської продукції
- •§ 1. Поняття і зміст якості та безпечності сільськогосподарської продукції
- •§ 2. Правове регулювання запровадження у виробництво сільськогосподарської продукції генетично модифікованих організмів
- •§ 3. Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісності й безпечності сільськогосподарської продукції
- •Розділ 19. Правове регулювання рослинництва
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання галузі рослинництва
- •§ 2. Правова охорона прав на сорти рослин
- •§ 3. Суб'єкти і об'єкти насінництва та розсадництва
- •§ 4. Порядок реалізації насіння і садивного матеріалу
- •§ 5. Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин
- •§ 6. Карантинний режим як прояв особливого режиму захисту рослин
- •§ 7. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва
- •§ 2. Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •§ 3. Правові засади виробництва молока і м'яса
- •§ 4. Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •§ 5. Правове регулювання бджільництва
- •§ 6. Правове регулювання виробництва інших продуктів тваринництва
- •Розділ 21. Правове регулювання ветеринарної справи в україні
- •§ 1. Правові засади ветеринарної справи
- •§ 2. Правовий статус фахівців ветеринарної медицини підприємств, господарств
- •§ 3. Правове регулювання виробництва ветеринарних препаратів, кормів та добавок
- •§ 4. Правові заходи дотримання біологічної безпеки у сільськогосподарському тваринництві
- •Розділ 22. Правове забезпечення сільськогосподарського дорадництва
- •§ 1. Поняття, зміст і завдання сільськогосподарської дорадчої діяльності
- •§ 2. Правові засади професійного навчання сільськогосподарських дорадників
- •§ 3. Юридичні підстави здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності
- •§ 4. Правові засади фінансування дорадчої діяльності
- •Розділ 23. Правове регулювання аграрного ринку
- •§ 1. Правове регулювання аграрного ринку, його інфраструктура
- •§ 2. Правове становище Аграрної біржі
- •§ 3. Правове становище Аграрного фонду
- •Розділ 24. Правове регулювання ринку зерна
- •§ 1. Поняття зернових ресурсів. Державне регулювання ринку зерна та формування зернових ресурсів
- •§ 2. Порядок декларування зерна
- •§ 3. Договір складського зберігання зерна. Поняття складських документів
- •§ 4. Порядок здійснення заставних закупівель зерна
- •§ 5. Порядок здійснення форвардних закупівель зерна
- •Розділ 25. Аграрно-договірні відносини
- •§ 1. Поняття та види аграрно-правових договорів
- •§ 2. Договори у сфері реалізації сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Договори кредитування та фінансового лізингу за участю аграрних товаровиробників
- •§ 4. Договори виробничо-технічного обслуговування
- •Розділ 26. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств
- •§ 1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств
- •§ 2. Правові засади тарифного регулювання експорту (імпорту) сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Правові засади нетарифного регулювання експорту (імпорту) сільськогосподарської продукції
- •§ 4. Правове регулювання здійснення контролю за імпортом сільськогосподарської продукції
- •Розділ 27. Правове регулювання сплати фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 1. Суб'єкти фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 2. Окремі вимоги до платників фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 3. Порядок реєстрації (зняття з реєстрації) платника фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 4. Об'єкт та ставка фіксованого сільськогосподарського податку
- •§ 5. Порядок нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку
- •Розділ 28. Правове регулювання страхування у сільському господарстві
- •§ 1. Поняття та класифікація видів страхування у сільському господарстві
- •§ 2. Договір страхування за участю сільськогосподарських підприємств: поняття, зміст та специфіка
- •§ 3. Основні умови та порядок страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •Розділ 29. Правове регулювання інвестицій у сільське господарство
- •§ 1. Загальні правові засади формування аграрних інвестиційних відносин
- •§ 2. Поняття і зміст аграрних інвестиційних правовідносин
- •§ 3. Особливості правового режиму регулювання інвестиційної діяльності вітчизняних та іноземних інвестицій у сільському господарстві України
- •Розділ 30. Правове регулювання соціального розвитку села
- •§ 1. Соціальний розвиток села як інститут аграрного права
- •§ 2. Правовий режим об'єктів соціальної інфраструктури села
- •§ 3. Правове регулювання житлового будівництва та комунального господарства на селі
- •§ 4. Правове регулювання побутового обслуговування жителів села
- •Розділ 31. Особливості правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 2. Порядок виникнення і припинення трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 3. Особливості правового регулювання оплати праці в сільському господарстві
- •§ 4. Облік робочого часу в сільськогосподарських підприємствах. Підсумований облік робочого часу
- •§ 5. Право на відпочинок працівників сільського господарства
- •§ 6. Правове забезпечення додержання дисципліни праці на підприємствах апк
- •§ 7. Правове забезпечення підготовки кадрів для села
- •Розділ 31. Особливості правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 1. Загальна характеристика правового регулювання трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 2. Порядок виникнення і припинення трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах
- •§ 3. Особливості правового регулювання оплати праці в сільському господарстві
- •§ 4. Облік робочого часу в сільськогосподарських підприємствах. Підсумований облік робочого часу
- •§ 5. Право на відпочинок працівників сільського господарства
- •§ 6. Правове забезпечення додержання дисципліни праці на підприємствах апк
- •§ 7. Правове забезпечення підготовки кадрів для села
- •Розділ 33. Правове регулювання використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •§ 1. Поняття, принципи та види використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •§ 2. Особливості використання водних ресурсів та надр у сільському господарстві
- •§ 3. Особливості використання лісових ресурсів, рослинного та тваринного світу в сільському господарстві
- •Розділ 34. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
- •§ 1. Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •§ 2. Особливості суб'єктного складу у відносинах власності та користування землями сільськогосподарського призначення
- •§ 3. Особливості набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
- •Розділ 35. Аграрне законодавство країн-членів єс
- •§ 1. Сільське господарство України після вступу до сот
- •§ 2. Загальна характеристика аграрного законодавства держав єс
- •§ 3. Програми підтримки сільського господарства держав, які нещодавно набули права членства в сот
§ 2. Порядок декларування зерна
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» декларування зерна - діяльність суб'єктів зберігання зерна щодо визначення обсягів зерна, що знаходиться на зберіганні чи зберігається у власних або орендованих зерносховищах. Інформація про власників зерна є конфіденційною і при декларуванні зерна не розголошується. Суб'єкти зберігання зерна несуть відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у декларації, відповідно до законодавства.
Декларації подаються щомісяця:
- зерновими складами - щодо обсягів зерна державного продовольчого резерву, державного резервного насіннєвого фонду, регіональних ресурсів, іншого зерна, що знаходиться на зберіганні (крім зерна, закладеного до державного матеріального резерву);
- суб'єктами виробництва зерна - щодо обсягів власного зерна, що зберігається ними у власних або орендованих зерносховищах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. № 1877 затверджено Порядок декларування зерна суб'єктами зберігання зерна. Порядок визначає механізм декларування зерна суб'єктами зберігання зерна, форму декларації про його обсяги, відповідальних за організацію і забезпечення проведення декларування та подання узагальнених даних органам виконавчої влади.
Декларації за підписом керівника та головного бухгалтера суб'єкта зберігання зерна-юридичної особи, а для суб'єкта зберігання зерна - фізичної особи - за підписом цієї особи подаються інспекціям якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Севастопольської міської держадміністрацій за місцем зберігання зерна щомісяця до 5 числа наступного звітного періоду станом на 1 число наростаючим підсумком.
Декларація складається в двох примірниках. Перший примірник знаходиться у суб'єкта зберігання зерна-юридичної або фізичної особи, другий - в інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції. Термін зберігання декларації 3 роки.
§ 3. Договір складського зберігання зерна. Поняття складських документів
Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. Зерновий склад забезпечує зберігання зерна в зерносховищах з використанням обладнання, що повинне відповідати встановленим технічним вимогам. Операції із зерном з оформлення та кількісного обліку проводяться згідно з договором складського зберігання зерна за фізичною вагою, у кілограмах.
Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Технічного регламенту зернового складу» від 15 червня 2004 р. № 228 при надходженні зерна на зберігання уповноважена особа зернового складу перевіряє наявність договору складського зберігання зерна. За відсутності договору пропонує власнику зерна оформити такий договір і в разі його укладання одержує від власника зерна (або його представника) такі документи: а) товарно-транспортну накладну за формою з відміткою власника зерна «на переробку», «на зберігання», «у рахунок заставної закупівлі зерна»; б) посвідчення про якість зерна на кожну партію (крім товаровиробників); в) свідоцтво про вміст пестицидів, токсичних елементів та мікотоксинів на кожну партію зерна (крім товаровиробників); г) за необхідності карантинний сертифікат; ґ) фітосанітарний сертифікат (при імпорті зерна).
Дещо скорочений перелік документів для приймання зерна має надати поклажодавець відповідно до Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 р. № 661. А саме, для приймання зерна кожен поклажодавець повинен: укласти договір складського зберігання зерна з підприємством; надати товарно-транспортну накладну; при надходженні з іншого зернового складу - документи, що засвідчують якість зерна.
Договір складського зберігання зерна складається з урахуванням вимог цивільного законодавства та норм аграрного законодавства. Глава 66 ЦК України «Зберігання» містить статті, які регулюють відносини, що виникають з договору зберігання майна. Згідно зі ст. 975 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Стаття 26 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» вказує, що договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно» від 11 квітня 2003 р. № 510.
Наказом Державного комітету України з державного матеріального резерву та Міністерства аграрної політики України «Про затвердження строків зберігання зерна державного резерву та продуктів його переробки» від 27 липня 2007 р. № 241/539 встановлено такі строки зберігання зерна державного резерву та продуктів його переробки: пшениця і жито - 2 роки; гречка, рис - 1 рік; борошно пшеничне і житнє - 6 міс.; крупи гречані (ядриця), рисові - 12 міс.; крупи ячмінні перлові та ячні - 9 міс.; крупи пшеничні - 6 міс.
Плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна. Кабінет Міністрів України встановлює граничний рівень плати (тариф) за зберігання зерна, що придбане за кошти державного бюджету. Так, у 2009 р. максимальну плату за зберігання зерна, яке є об'єктом державного цінового регулювання, в розмірі 12,51 грн за тонну з урахуванням ПДВ за кожні ЗО календарних днів такого зберігання кожної метричної одиниці виміру її обсягу. Такий розмір плати встановлений за дорученням Кабінету Міністрів України наказом Міністерства аграрної політики України «Про встановлення плати за зберігання об'єктів державного цінового регулювання та за переробку зерна на борошно» від 20 травня 2009 р. № 340.
Зернові склади зобов'язані вести реєстр зерна, прийнятого на зберігання, та реєстр складських документів на зерно. На виконання статей Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 17 листопада 2004 р. № 1569 Міністерством аграрної політики України видано наказ «Про затвердження Порядку ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу» від 11 серпня 2005 р. № 374.
Основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання - електронна база даних, що формується на основі реєстрів, які ведуться на зернових складах, що містить відомості про зерно (заставне зерно), прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, про видані ними складські документи на зерно та про держателів таких документів.
Правове регулювання обігу складських документів на зерно здійснюється нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» від 23 грудня 2003 p., постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно» від 11 квітня 2003 р. № 510 та наказу Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно» від 27 червня 2003 р. № 198.
Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів:
- подвійне складське свідоцтво;
- просте складське свідоцтво;
- складську квитанцію.
Форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання зерна шляхом застави відповідного свідоцтва. Зерновий склад повинен застрахувати зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, від ризиків випадкової загибелі, пошкодження або втрати за рахунок коштів поклажодавця.
Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного. Подвійне складське свідоцтво є іменним. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені: 1) найменування та місцезнаходження зернового складу, що прийняв зерно на зберігання; 2) поточний номер складського свідоцтва за реєстром складських документів складу; 3) найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи, від якої прийняте зерно на зберігання, а також місцезнаходження (місце проживання) такої особи; 4) найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, а за необхідності - якісні характеристики зерна; 5) строк, на який прийняте зерно на зберігання, якщо такий строк встановлюється, або ж вказівка, що зерно прийняте на зберігання до запитання, у межах дії сертифіката на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого зерновому складу; 6) розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати зберігання; 7) дата видачі складського свідоцтва; 8) підпис уповноваженої особи та печатка зернового складу.
Якщо зерно приймається на зберігання зі знеособленням, то в обох частинах подвійного складського свідоцтва на зерно робиться відповідний запис. Складське та заставне свідоцтво можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами (індосаментами). Індосамент повинен містити найменування юридичної особи (або ім'я громадянина) та її місцезнаходження (його місце проживання), що стали новими утримувачами складського свідоцтва або заставного свідоцтва, дату здійснення індосаменту і підпис уповноваженого працівника юридичної особи (громадянина), завірений печаткою юридичної особи або нотаріусом.
Порядок здійснення передавальних написів (індосаментів) визначається наказом Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно» від 27 червня 2003 р. № 198. Зерновий склад видає зерно володільцеві складського і заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) не інакше як в обмін на обидва свідоцтва разом.
Просте складське свідоцтво видається на пред'явника. Просте складське свідоцтво має містити вказівку на те, що воно відане на пред'явника, а також такі відомості:
- найменування та місцезнаходження зернового складу, що прийняв зерно на зберігання;
- поточний номер складського свідоцтва за реєстром складських документів складу;
- найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, а за необхідності - якісні характеристики зерна;
- строк, на який прийняте зерно на зберігання, якщо такий строк встановлюється, або ж вказівка, що зерно прийняте на зберігання до запитання, у межах дії сертифіката на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого зерновому складу;
- розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати зберігання;
- дата видачі складського свідоцтва;
- підпис уповноваженої особи та печатка зернового складу.
Якщо зерно приймається на зберігання зі знеособленням, то у простому складському свідоцтві на зерно робиться відповідний запис. Володілець простого складського свідоцтва має право розпоряджатися зерном, що зберігається на зерновому складі. При цьому до передачі зерна прирівнюється передача простого складського свідоцтва. Просте складське свідоцтво передається шляхом вручення його новому володільцеві.
Якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Складська квитанція є документом, який засвідчує укладення договору зберігання, кількість та зовнішній стан прийнятого товару. Після прийняття товару товарний склад видає поклажодавцю квитанцію-розписку, що означає, що товар ним прийнятий і дозволяє взяти його зі складу.
Особливості видачі складських квитанцій встановлюються підзаконними нормативними актами. Зокрема, відповідно до пунктів 3.2- 3.5 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 р. № 198, підставою для видачі складської квитанції на зерно є угода про зберігання зерна, укладена між зерновим складом і поклажодавцем, та факт прийняття його на зберігання. Оригінал першого примірника складської квитанції вручається поклажодавцю. Оригінал другого зберігається зерновим складом. При витребуванні зерна складська квитанція повертається поклажодавцем зерновому складу в обмін на документ, який засвідчує відвантаження зерна складом. На повернутій складській квитанції та на її другому примірнику проставляються відмітки «погашено», про що робиться відповідний запис у Реєстрі складських документів на зерно. Погашені оригінали складських квитанцій та їх другі примірники зберігаються на зерновому складі протягом трьох років з дня їх погашення.
Після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - «погашено». Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.
