§ 2. Порядок декларування зерна

 

Відповідно до ст. 19 За­ко­ну України «Про зерно та ринок зер­на в Україні» де­кла­ру­ван­ня зерна - діяльність суб'єктів зберігання зерна щодо визна­чен­ня обсягів зерна, що зна­хо­дить­ся на зберіганні чи зберігається у влас­них або орен­до­ва­них зер­нос­хо­ви­щах. Інфор­мація про влас­ників зерна є конфіденційною і при де­кла­ру­ванні зерна не роз­голошується. Суб'єкти зберігання зерна несуть відповідальність за пов­ноту і до­стовірність даних, за­зна­че­них у де­кла­рації, відповідно до зако­нодавства.

Де­кла­рації по­да­ють­ся щомісяця:

-                 зер­но­ви­ми скла­да­ми - щодо обсягів зерна дер­жав­но­го продо­вольчого ре­зерву, дер­жав­но­го ре­зерв­но­го насіннєвого фонду, регіо­нальних ре­сурсів, іншого зерна, що зна­хо­дить­ся на зберіганні (крім зерна, за­кла­де­но­го до дер­жав­но­го матеріаль­но­го ре­зерву);

-                 суб'єктами ви­роб­ництва зерна - щодо обсягів влас­но­го зерна, що зберігається ними у влас­них або орен­до­ва­них зер­нос­хо­ви­щах.

По­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 12 груд­ня 2002 р. № 1877 за­твер­дже­но По­ря­док де­кла­ру­ван­ня зерна суб'єктами збері­гання зерна. По­ря­док визна­чає механізм де­кла­ру­ван­ня зерна суб'єкта­ми зберігання зерна, форму де­кла­рації про його об­ся­ги, відповідаль­них за організацію і за­без­пе­чен­ня про­ве­ден­ня де­кла­ру­ван­ня та по­дан­ня уза­гальнених даних ор­га­нам ви­ко­нав­чої влади.

Де­кла­рації за підпи­сом керівника та го­лов­но­го бух­гал­те­ра суб'єкта зберігання зер­на-​юри­дич­ної особи, а для суб'єкта зберігання зерна - фізичної особи - за підпи­сом цієї особи по­да­ють­ся інспекціям якості та фор­му­ван­ня ре­сурсів сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції Ради міні­стрів Ав­то­ном­ної Рес­публіки Крим, об­лас­них, Се­ва­сто­польсь­кої міської дер­жадміністрацій за місцем зберігання зерна щомісяця до 5 числа на­ступного звітного періоду ста­ном на 1 число на­ро­ста­ю­чим підсум­ком.

Де­кла­рація скла­дається в двох примірни­ках. Пер­ший примірник зна­хо­дить­ся у суб'єкта зберігання зер­на-​юри­дич­ної або фізичної осо­би, дру­гий - в інспекції якості та фор­му­ван­ня ре­сурсів сільськогоспо­дарської про­дукції. Термін зберігання де­кла­рації 3 роки.

 

§ 3. Договір складського зберігання зерна. Поняття складських документів

 

Влас­ни­ки зерна мають право укла­да­ти до­го­во­ри складсь­ко­го зберігання зерна на зберігання зерна у зер­но­вих скла­дах з от­ри­ман­ням складсь­ких до­ку­ментів на зерно, а також зберігати зерно у влас­них зер­носховищах. Зер­но­вий склад за­без­пе­чує зберігання зерна в зерносхови­щах з ви­ко­ри­стан­ням об­лад­нан­ня, що по­винне відповідати встановле­ним технічним ви­мо­гам. Опе­рації із зер­ном з оформ­лен­ня та кількісно­го обліку про­во­дять­ся згідно з до­го­во­ром складсь­ко­го зберігання зерна за фізич­ною вагою, у кіло­гра­мах.

Згідно з на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України «Про за­твер­джен­ня Технічного ре­гла­мен­ту зер­но­во­го скла­ду» від 15 черв­ня 2004 р. № 228 при на­д­ход­женні зерна на зберігання упов­но­ва­же­на особа зер­но­во­го скла­ду перевіряє наявність до­го­во­ру складсь­ко­го зберігання зерна. За відсут­ності до­го­во­ру про­по­нує влас­ни­ку зерна офор­ми­ти та­кий договір і в разі його укла­дан­ня одер­жує від влас­ни­ка зерна (або його пред­став­ни­ка) такі до­ку­мен­ти: а) то­вар­но-​транс­порт­ну на­клад­ну за фор­мою з відміткою влас­ни­ка зерна «на пе­ре­роб­ку», «на зберіган­ня», «у ра­ху­нок за­став­ної закупівлі зерна»; б) посвідчен­ня про якість зерна на кожну партію (крім то­ва­ро­ви­роб­ників); в) свідоц­тво про вміст пе­сти­цидів, ток­сич­них еле­ментів та міко­ток­синів на кожну партію зер­на (крім то­ва­ро­ви­роб­ників); г) за необхідності ка­ран­тин­ний сер­тифі­кат; ґ) фітосанітар­ний сер­тифікат (при імпорті зерна).

Дещо ско­ро­че­ний перелік до­ку­ментів для прий­ман­ня зерна має на­да­ти по­кла­жо­да­ве­ць відповідно до Інструкції про ве­ден­ня обліку й оформ­лен­ня опе­рацій із зер­ном і про­дук­та­ми його пе­ре­роб­ки на хлібо­приймальних та зер­но­пе­ре­роб­них підприємствах, за­твер­дже­ної на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 13 жо­втня 2008 р. № 661. А саме, для прий­ман­ня зерна кожен по­кла­жо­да­ве­ць по­ви­нен: укла­сти договір складсь­ко­го зберігання зерна з підприємством; на­да­ти то­вар­но-​транс­порт­ну на­клад­ну; при на­д­ход­женні з іншого зер­но­во­го скла­ду - до­ку­мен­ти, що засвідчу­ють якість зерна.

Договір складсь­ко­го зберігання зерна скла­дається з ураху­ван­ням вимог цивільно­го за­ко­но­дав­ства та норм аг­рар­но­го за­ко­но­дав­ства. Гла­ва 66 ЦК України «Зберігання» містить статті, які ре­гу­лю­ють відноси­ни, що ви­ни­ка­ють з до­го­во­ру зберігання майна. Згідно зі ст. 975 ЦК України за до­го­во­ром складсь­ко­го зберігання то­вар­ний склад зобов'я­зується за плату зберігати товар, пе­ре­да­ний йому по­кла­жо­дав­цем, і по­вернути цей товар у схо­рон­ності. Стат­тя 26 За­ко­ну України «Про зерно та ринок зерна в Україні» вказує, що договір складсь­ко­го зберігання зерна є публічним до­го­во­ром, ти­по­ва форма якого за­твер­дже­на поста­новою Кабінету Міністрів України «Про за­без­пе­чен­ня сер­тифікації зер­нових складів на відповідність по­слуг із зберігання зерна та про­дуктів його пе­ре­роб­ки, за­про­ва­д­жен­ня складсь­ких до­ку­ментів на зерно» від 11 квітня 2003 р. № 510.

На­ка­зом Дер­жав­но­го комітету України з дер­жав­но­го матеріально­го ре­зерву та Міністер­ства аг­рар­ної політики України «Про затвер­дження строків зберігання зерна дер­жав­но­го ре­зерву та про­дуктів його пе­ре­роб­ки» від 27 липня 2007 р. № 241/539 вста­нов­ле­но такі стро­ки зберігання зерна дер­жав­но­го ре­зерву та про­дуктів його пе­ре­роб­ки: пше­ниця і жито - 2 роки; греч­ка, рис - 1 рік; бо­ро­ш­но пше­ничне і жит­нє - 6 міс.; крупи гре­чані (яд­ри­ця), рисові - 12 міс.; крупи ячмінні пер­лові та ячні - 9 міс.; крупи пше­ничні - 6 міс.

Плата за зберігання зерна, стро­ки її вне­сен­ня вста­нов­лю­ють­ся до­говором складсь­ко­го зберігання зерна. Кабінет Міністрів України вста­новлює гра­нич­ний рівень плати (тариф) за зберігання зерна, що при­дбане за кошти дер­жав­но­го бюд­же­ту. Так, у 2009 р. мак­си­маль­ну плату за зберігання зерна, яке є об'єктом дер­жав­но­го ціно­во­го ре­гу­лю­ван­ня, в розмірі 12,51 грн за тонну з ураху­ван­ням ПДВ за кожні ЗО календар­них днів та­ко­го зберігання кожної мет­рич­ної оди­ниці виміру її об­ся­гу. Такий розмір плати вста­нов­ле­ний за дору­чен­ням Кабінету Міністрів України на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України «Про вста­новлення плати за зберігання об'єктів дер­жав­но­го ціно­во­го регулюван­ня та за пе­ре­роб­ку зерна на бо­ро­ш­но» від 20 трав­ня 2009 р. № 340.

Зер­нові скла­ди зобов'язані вести реєстр зерна, прий­ня­то­го на збе­рігання, та реєстр складсь­ких до­ку­ментів на зерно. На ви­ко­нан­ня ста­тей За­ко­ну України «Про зерно та ринок зерна в Україні», по­ста­но­ви Кабінету Міністрів України «Про за­без­пе­чен­ня реалізації де­я­ких поло­жень За­ко­ну України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 17 лис­топада 2004 р. № 1569 Міністер­ством аг­рар­ної політики України ви­да­но наказ «Про за­твер­джен­ня По­ряд­ку ве­ден­ня ос­нов­но­го реєстру склад­ських до­ку­ментів на зерно та зерна, прий­ня­то­го на зберігання, і реєстру зер­но­во­го скла­ду» від 11 серп­ня 2005 р. № 374.

Ос­нов­ний реєстр складсь­ких до­ку­ментів на зерно та зерна, прий­ня­то­го на зберігання - елек­трон­на база даних, що формується на основі реєстрів, які ве­дуть­ся на зер­но­вих скла­дах, що містить відо­мості про зерно (за­ставне зерно), прий­ня­те зер­но­ви­ми скла­да­ми на зберігання у визна­че­но­му обсязі й до визна­че­но­го стро­ку, про вида­ні ними складські до­ку­мен­ти на зерно та про дер­жа­телів таких доку­ментів.

Пра­во­ве ре­гу­лю­ван­ня обігу складсь­ких до­ку­ментів на зерно здій­снюється нор­ма­ми Цивільно­го ко­дек­су України, За­ко­ну України «Про зерно та ринок зерна в Україні», За­ко­ну України «Про сер­тифіковані то­варні скла­ди та прості і подвійні складські свідоцтва» від 23 груд­ня 2003 p., по­ста­но­ви Кабінету Міністрів України «Про за­без­пе­чен­ня сер­тифікації зер­но­вих складів на відповідність по­слуг із зберігання зерна та про­дуктів його пе­ре­роб­ки, за­про­ва­д­жен­ня складсь­ких до­ку­ментів на зерно» від 11 квітня 2003 р. № 510 та на­ка­зу Міністер­ства аг­рар­ної по­літики України «Про за­твер­джен­ня По­ло­жен­ня про обіг складсь­ких до­ку­ментів на зерно» від 27 черв­ня 2003 р. № 198.

Зер­но­вий склад на підтвер­джен­ня прий­нят­тя зерна видає один із таких до­ку­ментів:

-                 подвійне складсь­ке свідоц­тво;

-                 про­сте складсь­ке свідоц­тво;

-                 складсь­ку кви­танцію.

Форма бланків складсь­ких до­ку­ментів на зерно, по­ря­док їх випус­ку, пе­ре­дачі, про­да­жу зер­но­вим скла­дам вста­нов­лю­ють­ся Кабінетом Міністрів України. Зерно, прий­ня­те на зберігання за про­стим або по­двійним складсь­ким свідоц­твом, може бути пред­ме­том за­ста­ви протя­гом стро­ку зберігання зерна шля­хом за­ста­ви відповідного свідоцтва. Зер­но­вий склад по­ви­нен за­страху­ва­ти зерно, прий­ня­те на зберігання за про­стим або подвійним складсь­ким свідоц­твом, від ризиків випад­кової за­ги­белі, пош­код­жен­ня або втра­ти за ра­ху­нок коштів по­кла­жо­дав­ця.

Подвійне складсь­ке свідоц­тво скла­дається з двох ча­стин - склад­ського свідоцтва та за­став­но­го свідоцтва (ва­ран­та), які мо­жуть бути відо­крем­лені одне від од­но­го. Подвійне складсь­ке свідоц­тво є імен­ним. У кожній з двох ча­стин подвійного складсь­ко­го свідоцтва мають бути од­на­ко­во за­зна­чені: 1) най­ме­ну­ван­ня та місце­з­на­ход­жен­ня зер­но­во­го скла­ду, що прий­няв зерно на зберігання; 2) по­точ­ний номер складсько­го свідоцтва за реєстром складсь­ких до­ку­ментів скла­ду; 3) найменуван­ня юри­дич­ної особи або ім'я фізичної особи, від якої прий­ня­те зер­но на зберігання, а також місце­з­на­ход­жен­ня (місце про­жи­ван­ня) такої особи; 4) най­ме­ну­ван­ня та кількість прий­ня­то­го на зберігання зерна, а за необхідності - якісні ха­рак­те­ри­сти­ки зерна; 5) строк, на який прий­няте зерно на зберігання, якщо такий строк вста­нов­люється, або ж вка­зівка, що зерно прий­ня­те на зберігання до за­пи­тан­ня, у межах дії серти­фіката на відповідність по­слуг із зберігання зерна та про­дуктів його пе­ре­роб­ки, ви­да­но­го зер­но­во­му скла­ду; 6) розмір плати за зберігання або та­ри­фи, на підставі яких вона об­чис­люється, та по­ря­док опла­ти зберігання; 7) дата видачі складсь­ко­го свідоцтва; 8) підпис уповнова­женої особи та пе­чат­ка зер­но­во­го скла­ду.

Якщо зерно прий­мається на зберігання зі зне­особ­лен­ням, то в обох ча­сти­нах подвійного складсь­ко­го свідоцтва на зерно ро­бить­ся відповід­ний запис. Складсь­ке та за­ставне свідоц­тво мо­жуть пе­ре­да­ва­ти­ся ра­зом або ок­ре­мо за пе­ре­да­валь­ни­ми на­пи­са­ми (індо­са­мен­та­ми). Індоса­мент по­ви­нен містити най­ме­ну­ван­ня юри­дич­ної особи (або ім'я грома­дянина) та її місце­з­на­ход­жен­ня (його місце про­жи­ван­ня), що стали но­ви­ми утри­му­ва­ча­ми складсь­ко­го свідоцтва або за­став­но­го свідоцтва, дату здійс­нен­ня індо­са­мен­ту і підпис упов­но­ва­же­но­го працівника юри­дичної особи (гро­ма­дя­ни­на), завірений пе­чат­кою юри­дич­ної особи або нотаріусом.

По­ря­док здійс­нен­ня пе­ре­да­валь­них написів (індо­са­ментів) визна­чається на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України «Про затвер­дження По­ло­жен­ня про обіг складсь­ких до­ку­ментів на зерно» від 27 черв­ня 2003 р. № 198. Зер­но­вий склад видає зерно володільцеві складсько­го і за­став­но­го свідоцтва (подвійного складсь­ко­го свідоцтва) не інакше як в обмін на оби­д­ва свідоцтва разом.

Про­сте складсь­ке свідоц­тво видається на пред'яв­ни­ка. Про­сте складсь­ке свідоц­тво має містити вказівку на те, що воно відане на пред'яв­ни­ка, а також такі відо­мості:

-                 най­ме­ну­ван­ня та місце­з­на­ход­жен­ня зер­но­во­го скла­ду, що прий­няв зерно на зберігання;

-                 по­точ­ний номер складсь­ко­го свідоцтва за реєстром складсь­ких до­ку­ментів скла­ду;

-                 най­ме­ну­ван­ня та кількість прий­ня­то­го на зберігання зерна, а за необхідності - якісні ха­рак­те­ри­сти­ки зерна;

-                 строк, на який прий­ня­те зерно на зберігання, якщо такий строк вста­нов­люється, або ж вказівка, що зерно прий­ня­те на зберігання до за­пи­тан­ня, у межах дії сер­тифіката на відповідність по­слуг із зберіган­ня зерна та про­дуктів його пе­ре­роб­ки, ви­да­но­го зер­но­во­му скла­ду;

-                 розмір плати за зберігання або та­ри­фи, на підставі яких вона об­числюється, та по­ря­док опла­ти зберігання;

-                 дата видачі складсь­ко­го свідоцтва;

-                 підпис упов­но­ва­же­ної особи та пе­чат­ка зер­но­во­го скла­ду.

Якщо зерно прий­мається на зберігання зі зне­особ­лен­ням, то у прос­тому складсь­ко­му свідоцтві на зерно ро­бить­ся відповідний запис. Воло­ділець про­сто­го складсь­ко­го свідоцтва має право роз­по­ряд­жа­ти­ся зер­ном, що зберігається на зер­но­во­му складі. При цьому до пе­ре­дачі зерна прирівнюється пе­ре­да­ча про­сто­го складсь­ко­го свідоцтва. Про­сте склад­ське свідоц­тво пе­ре­дається шля­хом вру­чен­ня його но­во­му володільцеві.

Якщо зер­но­вий склад прий­має зерно на зберігання без видачі прос­того або подвійного складсь­ко­го свідоцтва, то для підтвер­джен­ня прий­няття зерна на зберігання він по­ви­нен ви­да­ти складсь­ку кви­танцію. Складсь­ка кви­танція є до­ку­мен­том, який засвідчує укла­ден­ня догово­ру зберігання, кількість та зовнішній стан прий­ня­то­го то­ва­ру. Після прий­нят­тя то­ва­ру то­вар­ний склад видає по­кла­жо­дав­цю кви­танцію-​роз­пис­ку, що озна­чає, що товар ним прий­ня­тий і доз­во­ляє взяти його зі скла­ду.

Особ­ли­вості видачі складсь­ких кви­танцій вста­нов­лю­ють­ся підза­кон­ни­ми нор­ма­тив­ни­ми ак­та­ми. Зо­кре­ма, відповідно до пунктів 3.2- 3.5 По­ло­жен­ня про обіг складсь­ких до­ку­ментів на зерно, за­твер­дже­но­го на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 27 черв­ня 2003 р. № 198, підста­вою для видачі складсь­кої кви­танції на зерно є угода про зберігання зерна, укла­де­на між зер­но­вим скла­дом і по­кла­жо­дав­цем, та факт прий­нят­тя його на зберігання. Оригінал пер­шо­го примірника складсь­кої кви­танції вручається по­кла­жо­дав­цю. Оригінал дру­го­го збе­рігається зер­но­вим скла­дом. При вит­ре­бу­ванні зерна складсь­ка кви­танція по­вер­тається по­кла­жо­дав­цем зер­но­во­му скла­ду в обмін на до­кумент, який засвідчує відван­та­жен­ня зерна скла­дом. На по­вер­нутій складській кви­танції та на її дру­го­му примірнику про­став­ля­ють­ся від­мітки «по­га­ше­но», про що ро­бить­ся відповідний запис у Реєстрі склад­ських до­ку­ментів на зерно. По­га­шені оригінали складсь­ких кви­танцій та їх другі примірники зберіга­ють­ся на зер­но­во­му складі про­тя­гом трьох років з дня їх по­га­шен­ня.

Після видачі зерна володільцям складсь­ких до­ку­ментів на зерно зер­нові скла­ди по­винні по­га­си­ти прий­няті складські до­ку­мен­ти на зер­но шля­хом відмітки на складсь­ко­му до­ку­менті - «по­га­ше­но». Погаше­ні складські до­ку­мен­ти на зерно в по­втор­ний обіг не до­пус­ка­ють­ся і ви­клю­ча­ють­ся з реєстру складсь­ких до­ку­ментів на зерно, про що ро­биться відповідний запис. По­га­шені складські до­ку­мен­ти зберіга­ють­ся зер­но­вим скла­дом про­тя­гом трьох років.