§ 5. Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин

 

Сільсь­ко­гос­по­дарсь­ке ви­роб­ниц­тво щорічно втра­чає від шкід­ників, хво­роб та бур'янів до 30 відсотків ва­ло­вих зборів і, зо­кре­ма, зер­на 25-30%, цукро­вих буряків - 20-27, со­няш­ни­ку - 23-25, сої, кар­топлі - 32-35, овочів - 27, пло­до­вих на­са­д­жень - 48% і більше. За­хист рос­лин від шкідли­вих організмів посідає одне з провідних місць серед тех­но­логічних прий­омів ви­ро­щу­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур. При тех­но­логіях ви­ро­щу­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур без за­сто­су­ван­ня пе­сти­цидів уро­жайність знижується на 35-50%, знач­но погіршується якість про­дукції.

Спеціаль­ним нор­ма­тив­но-​пра­во­вим актом у сфері за­хи­сту рос­лин є Закон України «Про за­хист рос­лин» від 14 жо­втня 1998 p., згідно з яким за­хист рос­лин - це ком­плекс заходів, спря­мо­ва­них на зменшен­ня втрат уро­жаю та запобігання погіршен­ню стану рос­лин сільськогос­подарського та іншого при­зна­чен­ня, ба­га­торічних і лісових на­са­д­жень, дерев, ча­гар­ників, рос­лин­ності за­кри­то­го ґрунту, про­дукції рос­лин­но­го по­ход­жен­ня через шкідників, хво­ро­би і бур'яни. Проте це ши­ро­ке ви­значення за­хи­сту рос­лин, що охоп­лює всі галузі еко­номіки, які вико­ристовують у своїй ви­роб­ни­чо-​гос­по­дарській діяль­ності рос­ли­ни. Тому прий­нятнішим є по­нят­тя за­хи­сту саме сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких рос­лин, яке надає Закон України «Про пе­сти­ци­ди і агрохімікати» від 2 бе­рез­ня 1995 р. Отже, за­хист сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких рос­лин - це ком­плекс заходів щодо по­пе­ре­джен­ня і змен­шен­ня втрат вро­жаю сільськогоспо­дарських куль­тур від шкідників, хво­роб і бур'янів.

Шкідни­ка­ми є види тва­рин (ко­ма­хи, кліщі, мікро­ор­ганізми), здат­ні заподіяти шкоду рос­ли­нам, ча­гар­ни­кам, де­ре­вам, про­дукції рослин­ного по­ход­жен­ня, збит­ки від якої еко­номічно доцільно відвер­ну­ти. Під хво­ро­ба­ми розуміють по­ру­шен­ня нор­маль­но­го обміну ре­чо­вин у рос­лині під вп­ли­вом фіто­па­то­генів (віруси, бак­терії, гриби) або несприят­ливих умов се­ре­до­ви­ща. До бур'янів на­ле­жить неба­жа­на рос­линність в угіддях, посівах, на­са­д­жен­нях куль­тур­них рос­лин, яка кон­ку­рує з ними за світло, воду, по­живні ре­чо­ви­ни, а також сприяє по­ши­рен­ню шкідни­ків та хво­роб.

Посівам сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур, пло­до­во-​ягідним, лісо­вим та лісо­пар­ко­вим на­са­д­жен­ням, про­дукції рос­лин­ництва за­в­да­ють шкоду понад 400 видів шкідників, рос­ли­ни ура­жу­ють 200 збуд­ників небез­печ­них хво­роб, а поля засмічують близь­ко 300 видів бур'янів. Всі вони мають свої біологічні особ­ли­вості життєвого циклу, а для бороть­би з ними за­сто­со­ву­ють­ся, поряд з ком­плек­сом аг­ро­технічних та орга­нізаційних заходів, понад 300 хімічних і біологічних засобів за­хи­сту рос­лин. Таким чином, слід відзна­чи­ти ком­плекс­ний інте­гро­ва­ний ха­рактер за­хи­сту сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких рос­лин, який скла­дається із за­стосування організаційно-​гос­по­дарсь­ких, аг­ро­технічних, се­лекційних, фізич­них, хімічних, біологічних та інших методів.

До організаційно-​гос­по­дарсь­ких методів на­ле­жить своєчасне за­безпечення матеріаль­ни­ми і тру­до­ви­ми ре­сур­са­ми у їх оп­ти­маль­но­му співвідно­шенні. Аг­ро­технічні ме­то­ди вклю­ча­ють до­три­ман­ня схеми сі­возмін, тех­но­логічних вимог тощо, що доз­во­ляє ви­пе­реджа­ти або за­глушувати роз­ви­ток шкідли­вих організмів. Се­лекційні ме­то­ди дають змогу одер­жа­ти рос­ли­ни, стійкі проти пев­них шкідли­вих організмів. Фізичні ме­то­ди спря­мо­вані на фізичне зни­щен­ня шкідників шля­хом їх руч­но­го зби­ран­ня, ви­по­лю­ван­ня бур'янів тощо. За­зна­чені ме­то­ди є до­сить об­ме­же­ни­ми через вплив на од­но­го зі шкідли­вих організмів або високі за­тра­ти ручної праці. Тому най­прий­нятнішими нині все ж є засо­би бо­роть­би проти шкідли­вих організмів, які містять ток­сичні ре­чо­ви­ни.

Такі за­со­би об'єдну­ють­ся під за­галь­ною на­звою пе­сти­цидів, визна­чення яких містить ст. 1 За­ко­ну України «Про пе­сти­ци­ди і агрохімікати». Пе­сти­ци­да­ми є ток­сичні ре­чо­ви­ни, їх спо­лу­ки або суміші речо­вин хімічного чи біологічного по­ход­жен­ня, при­зна­чені для зни­щен­ня, ре­гу­ляції та при­пи­нен­ня роз­вит­ку шкідли­вих організмів, внаслідок ді­яльності яких вра­жа­ють­ся рос­ли­ни, тва­ри­ни, люди і завдається шкода матеріаль­ним цінно­стям, а також гри­зунів, бур'янів, де­рев­ної, чагарни­кової рос­лин­ності, засмічу­ю­чих видів риб.

Сутність і зна­чен­ня біологічного ме­то­ду роз­кри­ває Га­лу­зе­ва про­грама «За­хист рос­лин 2008-​2015», за­твер­дже­на на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 6 груд­ня 2007 р. № 867/112. Біологіч­ний метод за­хи­сту рос­лин пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­стан­ня живих організ­мів або про­дуктів їх життєдіяль­ності для запобігання чи змен­шен­ня збитків, яких за­в­да­ють шкідливі організми, та ство­рен­ня спри­ят­ли­вих умов для діяль­ності ко­ри­сних видів. Біологічний метод не по­тре­бує знач­них фінан­со­вих вит­рат і, го­ловне, біологічні за­со­би мо­жуть вироб­ляти в до­статній кількості біофаб­ри­ки і біола­бо­ра­торії України. Основ­на доля у ви­ко­ри­станні біологічних засобів (близь­ко 80%) при­па­да­ла на три­хо­гра­му. Три­хо­гра­ма стри­мує роз­ви­ток і по­ши­рен­ня лускокри­лих шкідників у посівах сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур.

За­га­лом біологічний метод бо­роть­би зі шкідни­ка­ми і хво­ро­ба­ми сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких куль­тур по­ви­нен зай­ма­ти до 50% в інтегрова­них си­сте­мах за­хи­сту рос­лин.

Ос­нов­ною метою Га­лу­зе­вої про­гра­ми «За­хист рос­лин 2008-​2015» є на­си­чен­ня ринку пе­сти­цидів ефек­тив­ни­ми за­со­ба­ми за­хи­сту рос­лин у необхідних об­ся­гах і асор­ти­менті та за­без­пе­чен­ня їх раціональ­но­го ви­ко­ри­стан­ня, і на цій основі поліпшити фітосанітар­ний стан сільсько­господарських угідь, що неодмінно стабілізує і підви­щить рівень вироб­ництва кон­ку­рен­то­спро­мож­ної про­дукції рос­лин­ництва. Ви­ко­нан­ня про­гра­ми знач­но поліпшить фітосанітар­ний стан сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких угідь, посівів і на­са­д­жень, а також спри­я­ти­ме ви­роб­ництву прогнозова­них обсягів про­дукції рос­лин­ництва та ство­рен­ню до­дат­ко­вих ро­бо­чих місць і за­без­пе­чен­ню про­до­воль­чої без­пе­ки країни.

Дер­жав­ний кон­троль у сфері за­хи­сту рос­лин за про­ве­ден­ням під­приємства­ми, уста­но­ва­ми, організаціями усіх форм влас­ності та грома­дянами на­гля­ду за фітосанітар­ним ста­ном рос­лин сільськогосподар­ського при­зна­чен­ня, ба­га­торічних на­са­д­жень рос­лин за­кри­то­го ґрунту, а також за­хи­стом їх від шкідли­вих організмів, до­дер­жан­ням тех­но­логії та ре­гла­ментів зберігання, транс­пор­ту­ван­ня і за­сто­су­ван­ня засобів за­хисту рос­лин здійс­ню­ють спеціально упов­но­ва­жені ор­га­ни ви­ко­нав­чої влади у сфері за­хи­сту рос­лин. Та­ки­ми ор­га­на­ми є Кабінет Міністрів України, місцеві ор­га­ни ви­ко­нав­чої влади та ор­га­ни місце­во­го самовря­дування, ком­пе­тенція яких визна­чається стат­тя­ми 8-10 За­ко­ну Украї­ни «Про за­хист рос­лин». Спеціально упов­но­ва­же­ним ор­га­ном вико­навчої влади у сфері за­хи­сту рос­лин є Міністер­ство аг­рар­ної політики України у особі Де­пар­та­мен­ту рос­лин­ництва, а також Го­лов­ної держав­ної інспекції за­хи­сту рос­лин Міна­г­ро­політики, що діє на основі Поло­ження, за­твер­дже­но­го на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики Украї­ни від 18 черв­ня 2007 р. № 422, зареєстро­ва­но­го в Міністерстві юстиції України 2 серп­ня 2007 р. за № 880/14147. У регіонах функції держав­ного кон­тро­лю за за­хи­стом рос­лин здійс­ню­ють дер­жавні станції захис­ту рос­лин Ав­то­ном­ної Рес­публіки Крим і об­ла­стей, діючих на підставі по­ло­жень, за­твер­дже­них на­ка­зом Міна­г­ро­політики України від 18 лип­ня 2000 р. № 127. До спеціаль­них органів на­ле­жить також Дер­жав­на служ­ба з ка­ран­ти­ну рос­лин України, По­ло­жен­ня про яку за­твер­джене на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 8 трав­ня 2007 р. № 310, зареєстро­ване в Міністерстві юстиції України 24 трав­ня 2007 р. за № 532/13799.

Однією з важ­ли­вих умов зни­жен­ня собівар­тості про­дукції рослин­ництва є за­сто­су­ван­ня вітчиз­ня­них засобів за­хи­сту рос­лин, які знач­но де­шевші за їх імпортні ана­ло­ги. З метою збільшен­ня ви­роб­ництва та­ких засобів із за­лу­чен­ням коштів вітчиз­ня­них та іно­зем­них інве­сторів було прий­ня­то по­ста­но­ву Кабінету Міністрів України «Про органі­зацію ви­роб­ництва вітчиз­ня­них засобів за­хи­сту рос­лин» від 24 січня 2001 р. № 42. Вод­но­час відповідно до ст. 9 За­ко­ну України «Про ліцен­зування пев­них видів гос­по­дарсь­кої діяль­ності» ви­роб­ниц­тво, опто­ва та роздрібна торгівля пе­сти­ци­да­ми підлягає ліцен­зу­ван­ню.

Ор­га­ном ліцен­зу­ван­ня ви­роб­ництва пе­сти­цидів згідно з п. 14 Пере­ліку органів ліцен­зу­ван­ня, за­твер­дже­но­го по­ста­но­вою Кабінету Міні­стрів України від 14 ли­сто­па­да 2000 р. № 1698, визна­че­но Міністер­ство про­ми­сло­вої політики України. Для одер­жан­ня ліцензії ви­роб­ник пес­тицидів по­ви­нен ви­ко­на­ти організаційні, кваліфікаційні, тех­но­логічні, санітарні та інші ви­мо­ги, вста­нов­лені Ліцензійними умо­ва­ми прова­дження гос­по­дарсь­кої діяль­ності з ви­роб­ництва пе­сти­цидів та агрохімікатів (тільки ре­гу­ля­торів росту рос­лин), за­твер­дже­ни­ми на­ка­зом Дер­жавного комітету України з пи­тань ре­гу­ля­тор­ної політики та підпри­ємництва, Міністер­ства про­ми­сло­вої політики України від 31 січня 2006 р. № 8/29, зареєстро­ва­ни­ми в Міністерстві юстиції України 17 лю­того 2006 р. за № 144/12018.

Вод­но­час відповідно до п. 1 Переліку органів ліцен­зу­ван­ня, за­твердженого по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 14 ли­сто­па­да 2000 p., ліцен­зу­ван­ня опто­вої та роздрібної торгівлі пе­сти­ци­да­ми в ме­жах будь-​якої те­ри­торії України здійснює Міна­г­ро­політики України, а в межах окре­мих адміністра­тив­но-​те­ри­торіаль­них оди­ни­ць - відповід­ні місцеві ор­га­ни ви­ко­нав­чої влади. Ліцензія на торгівлю пе­сти­ци­да­ми видається за умови відповідності ви­мо­гам По­ло­жен­ня про ліцензійну комісію з ліцен­зу­ван­ня про­ва­д­жен­ня гос­по­дарсь­кої діяль­ності з опто­вої, роздрібної торгівлі пе­сти­ци­да­ми та агрохіміка­та­ми (тільки регуля­торами росту рос­лин), і скла­ду ліцензійної комісії, за­твер­джене нака­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 19 бе­рез­ня 2008 р. № 167. За­га­лом можна зро­би­ти вис­но­вок про схожість ліцен­зу­ван­ня опто­вої торгівлі пе­сти­ци­да­ми і ви­кла­де­ної раніше про­це­ду­ри ліцензу­вання опто­вої торгівлі насінням і са­див­ним матеріалом.

Як уже за­зна­ча­ло­ся, пе­сти­ци­ди містять ток­сичні ре­чо­ви­ни, тобто ре­чо­ви­ни хімічного чи біологічного по­ход­жен­ня, здатні у пев­них кіль­костях ви­кли­ка­ти по­ру­шен­ня життєдіяль­ності людсь­ко­го чи тваринно­го організму. Пе­сти­ци­ди мають різні рівень ток­сич­ності та період розпа­ду шкідли­вих ре­чо­вин. Це ви­кли­кає необхідність су­во­ро­го санітар­но­го кон­тро­лю за вмістом ток­сич­них ре­чо­вин у ви­роб­леній сільськогоспо­дарській про­дукції, що реалізується спо­жи­ва­чам. За­лиш­ки ток­сич­них ре­чо­вин у про­дукції не по­винні пе­ре­ви­щу­ва­ти вста­нов­лені Державни­ми санітар­ни­ми пра­ви­ла­ми та нор­ма­ми ДСанПіН 8.​8.​1.​2.3.4-​000-​2001 «До­пу­стимі дози, кон­цен­трації, кількості та рівні вмісту пе­сти­цидів у сільсь­ко­гос­по­дарській си­ро­вині, хар­чо­вих про­дук­тах, повітрі ро­бо­чої зони, ат­мо­сфер­но­му повітрі, воді во­дой­мищ, ґрунті», за­твер­дже­ни­ми по­ста­но­вою Го­лов­но­го дер­жав­но­го санітар­но­го лікаря України від 20 ве­ресня 2001 р. № 137.

Разом із тим, з метою за­без­пе­чен­ня охо­ро­ни здо­ров'я на­се­лен­ня і нав­ко­лиш­ньо­го при­род­но­го се­ре­до­ви­ща визна­че­но Перелік пестици­дів, за­бо­ро­не­них до ви­ко­ри­стан­ня в сільсь­ко­му гос­по­дарстві, що не мо­жуть бути зареєстро­вані або пе­ре­реєстро­вані в Україні, за­твер­дже­ний на­ка­зом Дер­жав­ної комісії у спра­вах ви­про­бу­вань і реєстрації засобів за­хи­сту та ре­гу­ля­торів росту рос­лин і до­брив (Укр­дер­жхімкомісії) від 5 серп­ня 1997 р.