- •Розділ 1 Вакуумні електронні прилади
- •Тема 1. Основні групи електронних приладів.
- •Тема 2. Принципи дії електронних ламп і лампових підсилювачів.
- •Тема 3. Електронна емісія.
- •3.1.Електронні стани в кристалах
- •3.1.1. Види емісій заряджених частинок
- •3.1.2. Енергія електронів в твердому тілі
- •3.1.3. Заповнення зон електронами
- •3.1.4. Зв’язок зонної структури і провідності
- •3.1.5. Поверхневий потенціальний бар’єр і робота виходу електронів
- •3.2. Термоелектронна емісія
- •3.2.1. Закон термоелектронної емісії
- •3.2.2. Вплив прискорюючого електричного поля
- •3.2.3. Вплив адсорбованих на поверхню катоду атомів сторонніх речовин
- •3.2.4. Термоелектронні катоди
- •Конструкції термокатодів.
- •3.3. Автоелектронна емісія
- •3.4.Фотоелектронна емісія
- •3.4.1. Основні закони фотоелектронної емісії.
- •3.4.2. Параметри фотокатодів
- •Типи фотокатодів.
- •3.5. Вторинна електронна емісія Основні закономірності.
- •Тема 4. Розподіл катодного струму в діоді
- •4.1. Розподіл потенціалу в діодних системах
- •4.2. Закон «степеня три других» для діода
- •Тема 5. Випрямні діоди
- •Тема 6. Тріод
- •6.1. Конструкція тріода
- •6.2. Діючий потенціал
- •Статичні характеристики тріода
- •6.4. Параметри тріода
- •Динамічний режим роботи тріода
- •Тема 7 Тетрод. Пентод
- •Тема 8. Шуми
- •Дробовий ефект
- •Тема 9. Фізика електронно-променевих приладів
- •9.1. Електростатичні електронні лінзи
- •9.2. Магнітні електронні лінзи
- •9.3. Осцилографічна електронно-променева трубка. Принцип дії. Принцип створення зображення на екрані.
- •Конструкція осцилографічної трубки
- •Принцип дії
- •– Катод; 2) – перша лінза (імерсійний об’єктив); 3) – друга, фокусуючи лінза; 4) – екран;
- •9.4. Відхиляюча система
- •9.5 Принцип створення зображення на екрані
- •9.6. Екрани електронно-променевих трубок
- •Тема 10 Фотоелектронні прилади
- •Основні типи фотоелектронних приладів
- •10.1. Фотоелементи
- •10.2. Фотоелектронні помножувачі
- •Тема 11. Електронно-оптичний перетворювач
- •Розділ 2. Плазмова електроніка
- •Тема 2.1. Фізика газорозрядних приладів
- •Електричний розряд в газах
- •Види електричних розрядів
- •Цифрові індикатори і газорозрядні індикаторні панелі.
- •Плазмові панелі
- •Розділ 3. Електроніка надвисоких частот (нвч)
- •Тема 3.1. Особливості руху електронів у змінних за часом полях
- •Тема 3.2. Відбивний клістрон
- •Тема 3.3. Лампа біжучої хвилі типу о
Статичні характеристики тріода
Для знімання статичних характеристик тріода можна скористатись схемою, наведеною на рис. 1.33. При зніманні анодної характеристики встановлюється певна постійна напруга на сітці. Після цього, почанаючи від нуля, поступово підвищують анодну напругу і зазначають відповідні величини анодного струму.
Рис. 1.33
На рис.1.34 зображено сім’ю анодних характеристик тріода.
Рис.1.34.
При
від’ємній напрузі на сітці анодний
струм тріода відсутній до тих пір, поки
не виконана умова (Uc
+
DUa)
0. Звідси слідує, що ВАХ тріода для
заданого значення Uc
= const
починаються при напрузі на аноді Ua0
=
-Uc/D.
При подачі на сітку позитивного потенціалу (Uc > 0) анодні характеристики зміщуються вліво від початкової кривої, одержаної при Uc = 0, але оскільки при Ua < 0 струм в колі анода відсутній, тому вся ВАХ розміщена в першому квадранті і починається з початку координат.
При Uc > 0 частина електронів просторового заряду перехвачується сіткою, в результаті з’являється струм сітки Ic, який зменшується при збільшенні Ua. Сітково-анодна характеристика Ic = f(U a) розміщена також в першому квадранті (штрихова лінія на рис. 1.34).
На рис. 1.35 показана картина поля і траєкторії в електронів в режимі перехвату при позитивній напрузі на сітці.
Рис. 1.35
Анодно-сіткові характеристики тріода знімаються при постійній напрузі на аноді: Ia = f(Uc ) при Ua = const. Для заданого значення Ua вони починаються при значенні Uc0 = -DUa.
Графіки анодно-сіткових характристик тріода 6С5С наведені на рис. 1.36.
Рис. 1.36.
6.4. Параметри тріода
В статистичному режимі струм анода є функцією двох напруг – на сітці (Uc) і на аноді (Ua). Властивості тріода можна виявити, визначивши диференціал струму анода:
dIa
=
(
Ia/
Uc)*
dUc
+ (
Ia/
Ua)*
dUa
= S*dUc
+
1/Ri
*
dUa
Частинні похідні в цьому рівнянні характеризують ступінь впливу на анодний струм напруг на сітці і аноді. Параметр
S
= (
Ia/
Uc)
≈ (Δ Ia/
Δ Uc)
при
називається крутизною тріода.
Другим параметром є внутрішня провідність тріода
gi
= 1/Ri
= (
Ia/
Ua)
≈ (Δ Ia/
Δ Uа)
при
і відповідно Ri називається внутрішнім опором.
Величина, що показує, у скільки разів сітка ефективніше діє на анодний струм, ніж анод, називається коефіцієнтом підсилення:
μ = - (dIa/dUc) при Ia = const
Ця величина безрозмірна і для більшості тріодів μ ≈ 4...100.
Якщо Ic відсутній і катодний струм Ik = Iа, тоді для тріода μ = 1/D.
Якщо вибрати зміни dUa і dUc такими,щоб анодний струм Ia залишався постійним, тоді dIa = 0 і S*dUc + 1/Ri * dUa =0, звідки S*Ri = - (dIa/dUc) = μ або μ = S*Ri. Це співвідношення, що зв’язує основні статичні параметри лампи, називається внутрішнім рівнянням лампи.
Параметри тріода можна визначити за анодними або анодно-сітковими характеристиками. Для цього треба вибрати дві характеристики, які зняті при напругах, близьких до робочих (рис. 1.37.). При визначенні параметрів за анодними характеристиками треба побудувати трикутник АВС так, щоб лінія АВ відповідала робочому струму Ia0. Катети цього трикутника відповідають приростам анодного струму ВС= ΔIa і анодної напруги АВ=ΔUa. Приріст напруги на сітці визначається як різниця Uc двох сусідніх кривих ΔUc = Uc1 – Uc2.
За знайденими приростами ΔIa, ΔUa і ΔUc обчислюють параметри тріода за вищенаведеними формулами.
а) б)
Рис.1.37.
Аналогічно можна побудувати трикутник на двох сусідніх анодно-сіткових характеристиках (рис.1.37, б). При цьому катети трикутника будуть мати значення АВ= ΔUc, ВС= ΔIa; а ΔUa = Ua1 – Ua2.
Точність визначення параметрів тріода буде тим більшою, чим будуть меншими розміри характеристичного трикутника.
