- •Розділ 1 Вакуумні електронні прилади
- •Тема 1. Основні групи електронних приладів.
- •Тема 2. Принципи дії електронних ламп і лампових підсилювачів.
- •Тема 3. Електронна емісія.
- •3.1.Електронні стани в кристалах
- •3.1.1. Види емісій заряджених частинок
- •3.1.2. Енергія електронів в твердому тілі
- •3.1.3. Заповнення зон електронами
- •3.1.4. Зв’язок зонної структури і провідності
- •3.1.5. Поверхневий потенціальний бар’єр і робота виходу електронів
- •3.2. Термоелектронна емісія
- •3.2.1. Закон термоелектронної емісії
- •3.2.2. Вплив прискорюючого електричного поля
- •3.2.3. Вплив адсорбованих на поверхню катоду атомів сторонніх речовин
- •3.2.4. Термоелектронні катоди
- •Конструкції термокатодів.
- •3.3. Автоелектронна емісія
- •3.4.Фотоелектронна емісія
- •3.4.1. Основні закони фотоелектронної емісії.
- •3.4.2. Параметри фотокатодів
- •Типи фотокатодів.
- •3.5. Вторинна електронна емісія Основні закономірності.
- •Тема 4. Розподіл катодного струму в діоді
- •4.1. Розподіл потенціалу в діодних системах
- •4.2. Закон «степеня три других» для діода
- •Тема 5. Випрямні діоди
- •Тема 6. Тріод
- •6.1. Конструкція тріода
- •6.2. Діючий потенціал
- •Статичні характеристики тріода
- •6.4. Параметри тріода
- •Динамічний режим роботи тріода
- •Тема 7 Тетрод. Пентод
- •Тема 8. Шуми
- •Дробовий ефект
- •Тема 9. Фізика електронно-променевих приладів
- •9.1. Електростатичні електронні лінзи
- •9.2. Магнітні електронні лінзи
- •9.3. Осцилографічна електронно-променева трубка. Принцип дії. Принцип створення зображення на екрані.
- •Конструкція осцилографічної трубки
- •Принцип дії
- •– Катод; 2) – перша лінза (імерсійний об’єктив); 3) – друга, фокусуючи лінза; 4) – екран;
- •9.4. Відхиляюча система
- •9.5 Принцип створення зображення на екрані
- •9.6. Екрани електронно-променевих трубок
- •Тема 10 Фотоелектронні прилади
- •Основні типи фотоелектронних приладів
- •10.1. Фотоелементи
- •10.2. Фотоелектронні помножувачі
- •Тема 11. Електронно-оптичний перетворювач
- •Розділ 2. Плазмова електроніка
- •Тема 2.1. Фізика газорозрядних приладів
- •Електричний розряд в газах
- •Види електричних розрядів
- •Цифрові індикатори і газорозрядні індикаторні панелі.
- •Плазмові панелі
- •Розділ 3. Електроніка надвисоких частот (нвч)
- •Тема 3.1. Особливості руху електронів у змінних за часом полях
- •Тема 3.2. Відбивний клістрон
- •Тема 3.3. Лампа біжучої хвилі типу о
Цифрові індикатори і газорозрядні індикаторні панелі.
Прилади тліючого розряду широко використовуються як різні індикатори.
Вони використовують незначні струми, схеми індикаторних пристроїв дуже прості, а самі пристрої надійні, економічні і довговічні.
Найпростіші індикатори - двоелектродні "неонові лампи". Відстань між електродами мала, видиме свічення із зони від'ємного тліючого свічення. Наповнення неоново-гелієвою сумішшю з невеликою добавкою аргону - для зменшення і вони мають оранжево-червоний колір свічення.
Знакові індикатори: 1 або 2 аноди і багато катодів у вигляді цифр.
Рис. 2.9.
Індикаторна панель – 2 ортогональні системи електродів (катодів і анодів), розміщених між скляними пластинами і розділених діелектричною матричною решіткою, отвори якої співпадають з перехрестям електродів. У процесі виготовлення панелі отвори заповнюються інертним газом. При подачі напруги між двома взаємно перпендикулярними шинами - електродами виникає розряд і елементи матриці світяться.
Зображення синтезується із свіченням окремих комірок.
Плазмові панелі
Суміш газів – ксенону і неону міститься в сотнях тисяч комірок, розташованих між двома скляними пластинами. Прозорі дисплейні електроди затиснуті між пластинами, виготовленими з ізоляційних матеріалів із захисним шаром з окислу магнію. Дисплейні електроди розташовані вище комірки і проходять вздовж внутрішньої сторони скляної пластини. Адресні електроди розташовані нижче комірки і проходять вздовж задньої скляної пластини, тобто розміщені хрест-навхрест.
Рис. 2.10
На рис. 2.10. показана плазмова панель у розрізі.
Обидва комплекти електродів проходять через всю панель. Дисплейні електроди розміщені в горизонтальних колонках вздовж екрана, адресні – у вертикальних.
З рис. 2.11. видно, як вертикальні і горизонтальні електроди формують основну сітку.
Рис. 2.11.
Щоб іонізувати газ у конкретній комірці, блок управління заряджає електроди, які перетинаються на цій комірці через модулі X і Y. Блок робить це тисячі разів за долі секунди, заряджаючи кожну комірку окремо. Коли між електродами є різниця потенціалів, через газ у комірці протікає струм. Швидкий потік заряджених частинок стимулює атоми газу випромінювати ультрафіолетові фотони. Ці фотони взаємодіють з фосфором, яким покрита внутрішня стінка комірки. Фосфор – це речовина, яка світиться під дією УФ випромінювання у видимій області спектра.
Кожен піксель складається з трьох окремих субпікселей (комірок). Кожен субпіксель вкритий фосфором іншого кольору. Один має червоний світлий фосфор, другий – зелений світлий фосфор, третій – синій світлий фосфор. Ці кольори при роботі змішуються разом, щоб створити спільний колір пікселя. Змінюючи імпульси, що проходять через кожну комірку, система управління зможе збільшувати чи зменшувати інтенсивність випромінювання кожної комірки, щоб створити сотні комбінацій червоного, зеленого і синього. Система може відтворити колір практично всього видимого спектру.
Основна перевага плазмової технології – це те, що можна створити широкий екран, використовуючи надтонкі матеріали. А оскільки кожен піксель запалюється індивідуально, то зображення створюється дуже яскравим і його добре видно з різних кутів огляду (160°).
