- •Розділ 1 Вакуумні електронні прилади
- •Тема 1. Основні групи електронних приладів.
- •Тема 2. Принципи дії електронних ламп і лампових підсилювачів.
- •Тема 3. Електронна емісія.
- •3.1.Електронні стани в кристалах
- •3.1.1. Види емісій заряджених частинок
- •3.1.2. Енергія електронів в твердому тілі
- •3.1.3. Заповнення зон електронами
- •3.1.4. Зв’язок зонної структури і провідності
- •3.1.5. Поверхневий потенціальний бар’єр і робота виходу електронів
- •3.2. Термоелектронна емісія
- •3.2.1. Закон термоелектронної емісії
- •3.2.2. Вплив прискорюючого електричного поля
- •3.2.3. Вплив адсорбованих на поверхню катоду атомів сторонніх речовин
- •3.2.4. Термоелектронні катоди
- •Конструкції термокатодів.
- •3.3. Автоелектронна емісія
- •3.4.Фотоелектронна емісія
- •3.4.1. Основні закони фотоелектронної емісії.
- •3.4.2. Параметри фотокатодів
- •Типи фотокатодів.
- •3.5. Вторинна електронна емісія Основні закономірності.
- •Тема 4. Розподіл катодного струму в діоді
- •4.1. Розподіл потенціалу в діодних системах
- •4.2. Закон «степеня три других» для діода
- •Тема 5. Випрямні діоди
- •Тема 6. Тріод
- •6.1. Конструкція тріода
- •6.2. Діючий потенціал
- •Статичні характеристики тріода
- •6.4. Параметри тріода
- •Динамічний режим роботи тріода
- •Тема 7 Тетрод. Пентод
- •Тема 8. Шуми
- •Дробовий ефект
- •Тема 9. Фізика електронно-променевих приладів
- •9.1. Електростатичні електронні лінзи
- •9.2. Магнітні електронні лінзи
- •9.3. Осцилографічна електронно-променева трубка. Принцип дії. Принцип створення зображення на екрані.
- •Конструкція осцилографічної трубки
- •Принцип дії
- •– Катод; 2) – перша лінза (імерсійний об’єктив); 3) – друга, фокусуючи лінза; 4) – екран;
- •9.4. Відхиляюча система
- •9.5 Принцип створення зображення на екрані
- •9.6. Екрани електронно-променевих трубок
- •Тема 10 Фотоелектронні прилади
- •Основні типи фотоелектронних приладів
- •10.1. Фотоелементи
- •10.2. Фотоелектронні помножувачі
- •Тема 11. Електронно-оптичний перетворювач
- •Розділ 2. Плазмова електроніка
- •Тема 2.1. Фізика газорозрядних приладів
- •Електричний розряд в газах
- •Види електричних розрядів
- •Цифрові індикатори і газорозрядні індикаторні панелі.
- •Плазмові панелі
- •Розділ 3. Електроніка надвисоких частот (нвч)
- •Тема 3.1. Особливості руху електронів у змінних за часом полях
- •Тема 3.2. Відбивний клістрон
- •Тема 3.3. Лампа біжучої хвилі типу о
Види електричних розрядів
Якщо в схемі, наведеній на рис. 2.2. поступово підвищувати напругу джерела і вимірювати струм, одержимо ВАХ газового розрядника.
Всі стадії досліджуваного процесу представлені на графіку: по осі ординат відкладають напругу між електродами, а по осі абсцис - густину струму в логарифмічному масштабі.
Рис. 2.5.
1- несамостійний тихий або темний розряд,
2. – самостійний темний розряд,
3. – не стійка область,
4. – нормальний тліючий розряд
5. – аномальний тліючий розряд,
6. – перехідна область
7.- дуговий розряд
Темний
розряд відбувається при малих густинах
струму, об'ємні заряди практично відсутні
і електричне поле в розрядному проміжку
визначається, в основному, потенціалами
і геометрією електродів. При
починають впливати об'ємні
заряди, характеристика спадна (штрих),
розряд нестійкий, і при
переходить в іншу форму. Темний розряд
- несамостійний, використовується в
газорозрядних фотоелементах.
Тліючий
розряд характеризується струмом
,
.
Значення струму визначається родом
газу, розмірами і конфігурацією
електродів. Напруга між електродами -
сотні Вольт, ВАХ - майже горизонтальна.
Розподіл потенціалу нелінійний: біля
катода великий спад, в іншій частині -
невеликий. В скляній трубці спостерігається
світіння різних частин розрядного
проміжка з чергуванням темних і світлих
областей.
Електрони, емітовані катодом, прискорюються електричним полем і на відстані (довжина вільного пробігу) починають збуджувати атоми. З'являється шар 1, що світиться.
Рис. 2.6.
Затим швидкість електронів зростає настільки, що починається інтенсивна іонізація (темна область 3 - круксовий темний простір).
Поле
послаблюється, швидкість електронів
зменшується, іонізація замінюється
збудженням (область негативного тліючого
світіння 4).
Використавши всю енергію, електрони перестають іонізувати і збуджувати атоми газу (Фарадеєвий темний простір - 5).
Позитивний стовп 6 – плазма (високо іонізований газ).
Біля анода темний простір 7, там є анодний спад напруги, знак якого залежить від сили струму.
Катодне свічення може займати лише частину поверхні катода. В цьому випадку відбувається нормальний тліючий розряд:
,
Тому
вольтамперна характеристика
- горизонтальна. Ця властивість
використовується у стабілітронах
тліючого розряду.
При збільшенні сили струму в розряді світіння на поверхні катода розповсюджується на все більшу площу S.
Коли катод весь покривається свіченням, j починає зростати, катодне падіння теж зростає. Має місце аномальний тліючий розряд. Використовується в цифрових індикаторах.
Якщо
,
тоді потужність, яка виділяється в
розряді, зростає на стільки, що розігрів
катода викликає перехід у нову форму -
дуговий
розряд.
Дуговий розряд характеризується великими струмами (до тисяч Ампер) і малим спадом напруг (десятки Вольт). Розряд яскраво світиться, часто супроводжується тріском, шумом. Розігрів катода приводить до появи термоелектронної емісії.
Коронний розряд є самостійним, виникає при відносно великих тисках газу і при сильно неоднорідному електричному полі (велика кривизна електродів).
Рис. 2.7.
Іонізація відбувається лише в більш-менш тонкому шарі біля одного з електродів з малим радіусом кривизни.
Існують нестаціонарні форми розрядів: іскровий, високочастотний, ковзний та інш.
В
електричне коло будь-якого газорозрядного
приладу повинен бути включений баластний
опір
,
який обмежує струм, тому що розряд може
стати нестійким і перейти в дуговий.
Процес розвитку розряду відбувається
дуже швидко (
)
і прилад може вибухнути одразу ж після
подачі напруги.
Умовне позначення:
стабілітрони тиратрони
Рис. 2.8.
