- •Розділ 1 Вакуумні електронні прилади
- •Тема 1. Основні групи електронних приладів.
- •Тема 2. Принципи дії електронних ламп і лампових підсилювачів.
- •Тема 3. Електронна емісія.
- •3.1.Електронні стани в кристалах
- •3.1.1. Види емісій заряджених частинок
- •3.1.2. Енергія електронів в твердому тілі
- •3.1.3. Заповнення зон електронами
- •3.1.4. Зв’язок зонної структури і провідності
- •3.1.5. Поверхневий потенціальний бар’єр і робота виходу електронів
- •3.2. Термоелектронна емісія
- •3.2.1. Закон термоелектронної емісії
- •3.2.2. Вплив прискорюючого електричного поля
- •3.2.3. Вплив адсорбованих на поверхню катоду атомів сторонніх речовин
- •3.2.4. Термоелектронні катоди
- •Конструкції термокатодів.
- •3.3. Автоелектронна емісія
- •3.4.Фотоелектронна емісія
- •3.4.1. Основні закони фотоелектронної емісії.
- •3.4.2. Параметри фотокатодів
- •Типи фотокатодів.
- •3.5. Вторинна електронна емісія Основні закономірності.
- •Тема 4. Розподіл катодного струму в діоді
- •4.1. Розподіл потенціалу в діодних системах
- •4.2. Закон «степеня три других» для діода
- •Тема 5. Випрямні діоди
- •Тема 6. Тріод
- •6.1. Конструкція тріода
- •6.2. Діючий потенціал
- •Статичні характеристики тріода
- •6.4. Параметри тріода
- •Динамічний режим роботи тріода
- •Тема 7 Тетрод. Пентод
- •Тема 8. Шуми
- •Дробовий ефект
- •Тема 9. Фізика електронно-променевих приладів
- •9.1. Електростатичні електронні лінзи
- •9.2. Магнітні електронні лінзи
- •9.3. Осцилографічна електронно-променева трубка. Принцип дії. Принцип створення зображення на екрані.
- •Конструкція осцилографічної трубки
- •Принцип дії
- •– Катод; 2) – перша лінза (імерсійний об’єктив); 3) – друга, фокусуючи лінза; 4) – екран;
- •9.4. Відхиляюча система
- •9.5 Принцип створення зображення на екрані
- •9.6. Екрани електронно-променевих трубок
- •Тема 10 Фотоелектронні прилади
- •Основні типи фотоелектронних приладів
- •10.1. Фотоелементи
- •10.2. Фотоелектронні помножувачі
- •Тема 11. Електронно-оптичний перетворювач
- •Розділ 2. Плазмова електроніка
- •Тема 2.1. Фізика газорозрядних приладів
- •Електричний розряд в газах
- •Види електричних розрядів
- •Цифрові індикатори і газорозрядні індикаторні панелі.
- •Плазмові панелі
- •Розділ 3. Електроніка надвисоких частот (нвч)
- •Тема 3.1. Особливості руху електронів у змінних за часом полях
- •Тема 3.2. Відбивний клістрон
- •Тема 3.3. Лампа біжучої хвилі типу о
3.1.5. Поверхневий потенціальний бар’єр і робота виходу електронів
Незважаючи на наявність у металі при Т= 0 К великої кількості вільних електронів з достатньо високою внутрішньою енергією Еф , виходу електронів зовні (в вакуум) практично не спостерігається не тільки при нульовій, а навіть при кімнатній (Т=290 К) температурі.
Цьому заважають електричні сили, які виникають між електронам, які вилетіли з металу, і не скомпенсованим позитивним зарядом іонів кристалічної решітки. Відповідно на границі металлу і вакууму існує сплеск потенціальної енергії у вигляді електричного потенціального бар’єру, висота якого перевищує рівень Еф . Тому, щоб вийти з металу, електрон повинен мати енергію, достатню для виконання роботи для подолання потенціального бар’єру.
Для виходу з металу електрона з мінімальною енергією (розміщеного біля дна заповненої зони) здійснювана робота буде максимальною – повна робота виходу.
Якщо
електрон в початковому стані має енергію,
що відповідає рівню Фермі
,
тоді його робота виходу дорівнює:
Таку роботу виходу називають ефективною, термодинамічною, зовнішньою або просто роботою виходу.
В таблиці 1 наведені значення роботи виходу деяких металів.
Таблиця 1
Метал |
Вольфрам (W) |
Молібден (Мо) |
Нікель (Ni) |
Тантал (Та) |
Платина (Pt) |
Торій (Th) |
Цезій (Cs) |
Барій (Ba) |
|
4,52 |
4,2 |
4,61 |
4,12 |
5,32 |
3,35 |
1,87 |
2,11 |
На
рис.1.11. а) наведено інтегральний графік,
що об’єднує в собі три залежності.
Центральна частина цього графіка є
діаграма енергетичних рівнів в металі;
зліва наведені криві розподілу електронів
за енергіями при різних температурах
металу; справа – профіль потенціального
бар’єру
.
Цей графік ілюструє умови виходу вільних
електронів з металу.
а б в
Рис. 1.11.
З
металу можуть вийти ті електрони, у яких
енергія
перевищує висоту потенціального бар’єра
і вектори швидкостей будуть направлені
до поверхні, а не всередину металу.
У
напівпровідників термодинамічна робота
виходу відраховується від рівня Фермі,
який знаходиться у забороненій зоні,
до рівня вакууму
(рис.1.11. б, в). Величина
- це енергія електронної спорідненості.
Для власного напівпровідника
Значення енергії електронної спорідненості деяких речовин наведені в таблиці 2.
Таблиця
2
3.2. Термоелектронна емісія
3.2.1. Закон термоелектронної емісії
Термоелектронна емісія – явище випускання електронів поверхнею твердого тіла (емітера) при його нагріванні.Основний закон термоемісії – закон Річардсона-Дешмана:
,
де
-
теоретичне знаяення сталої Річардсона,
-
заряд електрона,
-
стала Больцмана,
З формули видно, що густина термоелектронного струму визначається температурою емітуючої поверхні і роботою виходу. Оскільки ці величини стоять у показнику експоненти, то залежність струму від них дуже сильна. Константа Річардсона у різних металів різна.
Експериментальне
значення
коефіцієнта А
відрізняється від теоретичного.
Одна з причин – неоднорідність поверхні
емітера.
Для вольфрама
,
для нікеля
.
