- •Розділ 1 Вакуумні електронні прилади
- •Тема 1. Основні групи електронних приладів.
- •Тема 2. Принципи дії електронних ламп і лампових підсилювачів.
- •Тема 3. Електронна емісія.
- •3.1.Електронні стани в кристалах
- •3.1.1. Види емісій заряджених частинок
- •3.1.2. Енергія електронів в твердому тілі
- •3.1.3. Заповнення зон електронами
- •3.1.4. Зв’язок зонної структури і провідності
- •3.1.5. Поверхневий потенціальний бар’єр і робота виходу електронів
- •3.2. Термоелектронна емісія
- •3.2.1. Закон термоелектронної емісії
- •3.2.2. Вплив прискорюючого електричного поля
- •3.2.3. Вплив адсорбованих на поверхню катоду атомів сторонніх речовин
- •3.2.4. Термоелектронні катоди
- •Конструкції термокатодів.
- •3.3. Автоелектронна емісія
- •3.4.Фотоелектронна емісія
- •3.4.1. Основні закони фотоелектронної емісії.
- •3.4.2. Параметри фотокатодів
- •Типи фотокатодів.
- •3.5. Вторинна електронна емісія Основні закономірності.
- •Тема 4. Розподіл катодного струму в діоді
- •4.1. Розподіл потенціалу в діодних системах
- •4.2. Закон «степеня три других» для діода
- •Тема 5. Випрямні діоди
- •Тема 6. Тріод
- •6.1. Конструкція тріода
- •6.2. Діючий потенціал
- •Статичні характеристики тріода
- •6.4. Параметри тріода
- •Динамічний режим роботи тріода
- •Тема 7 Тетрод. Пентод
- •Тема 8. Шуми
- •Дробовий ефект
- •Тема 9. Фізика електронно-променевих приладів
- •9.1. Електростатичні електронні лінзи
- •9.2. Магнітні електронні лінзи
- •9.3. Осцилографічна електронно-променева трубка. Принцип дії. Принцип створення зображення на екрані.
- •Конструкція осцилографічної трубки
- •Принцип дії
- •– Катод; 2) – перша лінза (імерсійний об’єктив); 3) – друга, фокусуючи лінза; 4) – екран;
- •9.4. Відхиляюча система
- •9.5 Принцип створення зображення на екрані
- •9.6. Екрани електронно-променевих трубок
- •Тема 10 Фотоелектронні прилади
- •Основні типи фотоелектронних приладів
- •10.1. Фотоелементи
- •10.2. Фотоелектронні помножувачі
- •Тема 11. Електронно-оптичний перетворювач
- •Розділ 2. Плазмова електроніка
- •Тема 2.1. Фізика газорозрядних приладів
- •Електричний розряд в газах
- •Види електричних розрядів
- •Цифрові індикатори і газорозрядні індикаторні панелі.
- •Плазмові панелі
- •Розділ 3. Електроніка надвисоких частот (нвч)
- •Тема 3.1. Особливості руху електронів у змінних за часом полях
- •Тема 3.2. Відбивний клістрон
- •Тема 3.3. Лампа біжучої хвилі типу о
9.4. Відхиляюча система
Електростатична
відхиляюча система складається з двох
пар плоских паралельних пластин
і
,
розташованих одна за одною. Пластини
служать для відхилення променя по
горизонталі, пластини
- по вертикалі.
Розглянемо
відхилення електронів електричним
полем, створеним напругою
,
поданою на горизонтальні паралельні
пластини. Пластини розташовані одна
від одної на відстані
і мають довжину
(рис. 1.60).
Рис. 1.60
Відстань
від екрана до пластин
.
Електрон влітає в електричне поле з
напруженістю
і швидкістю
,
яка визначається потенціалом анода
(
).
Він рухається рівномірно вздовж осі
за законом
.
В напрямі осі
на електрон діє сила
.
Під дією якої електрон рухається
рівноприскорено за законом
.
Величина
прискорення
визначається з умови
.
Тоді одержимо траєкторію електрона
.
З цього співвідношення і рис.1.60 визначимо відхилення електрона на екрані
Основним
параметром електростатичної відхиляючої
системи є чутливість до відхилення:
.
Звідси, для створення більшої чутливості
необхідно збільшувати довжину пластин
і відстань їх від екрана і зменшувати
і
.
Але зменшення
приводить до зменшення граничного кута
відхилення
,
а зменшення
погіршує яскравість. Щоб збільшити
чутливість, використовують відхиляючі
пластини з відігнутими краями. Для
збільшення яскравості використовують
систему післяприскорення за допомогою
третього анода
на струмопровідне покриття стінок
трубки ПП, яке служить третім анодом,
подають напругу
.
В трубках з післяприскоренням додатково
прискорюється вже відхилений електронний
промінь.
В осцилографічній трубці пластини розміщені далі від екрана, вони мають більшу чутливість і на них подають досліджуваний сигнал.
Пластини
розміщені ближче до екрана, на них
подають напругу розгортки (
).
Досліджуваний
сигнал з напругою
,
підведеною до пластин Y,
примушує промінь коливатись між
пластинами і викреслювати на екрані
вертикальну світну лінію. Напруга
пилкоподібної форми
,
підведена до пластин Х, рівномірно
відхиляє промінь по горизонталі і тим
самим розгортає досліджувану напругу
в часі. В результаті на екрані приладу
виникає повний світний графік
досліджуваної напруги. Яскравість і
контрастність зображення регулюється
шляхом зміни напруги відповідно
модулятора і першого анода.
9.5 Принцип створення зображення на екрані
За формування зображення, як було описано вище, відповідає відхиляюча система, представлена двома парами відхиляючих пластин X та Y.
Якщо до пари відхиляючих пластин прикладена різниця потенціалів, то між ними виникає електричне поле, яке впливає на електрони променя у напрямі, перпендикулярному до напряму їх руху, що викривлює їх траєкторію та зміщує світову пляму на екрані трубку ту чи іншу сторону в залежності від знаку прикладеної напруги. Одна пара пластин відхиляє промінь по горизонталі (пластина Х), друга – по вертикалі (Y). Оскільки обидві пари взаємно перпендикулярні, тому напрями зміщення променя при прикладені різниці потенціалів до пластин також взаємно перпендикулярні. Таким чином реалізується можливість за допомогою двох напруг змістити промінь і відповідно світлову пляму в будь-яку точку екрана.
Для
аналізу форми кривої напруги досліджувана
напруга подається на пластини
вертикального відхилення Y,
а на другу пару пластин подається
пилкоподібна напруга розгортки (див.
рис.1.61). Для пилкоподібної напруги
характерною є наявність відносно
повільного лінійного наростання
(ділянка ОА на рис.1.61 б), і проміжок
відносно швидкого спадання напруги
(ділянка АВ на рис.1.61 б). При наростанні
напруги розгортки з часом (ділянка ОА,
рис.1.61 б) світлова пляма переміщується
по осі Х із постійною швидкістю. Ці
пластини називаються також часовими
відхиляючими пластинами. Одночасно
пляма зсувається по осі Y
на величину, пропорційну величині
напруги досліджуваного сигналу. Ці
пластини називають також сигнальними
відхиляючими пластинами. В результаті
на екрані трубки висвічується залежність
досліджуваної напруги від часу, яка і
називається осцилограмою.
На ділянці АВ (рис.1.61 б) напруга розгортки
швидко падає до нуля і пляма повертається
в початкове положення. Коли період
розгортки буде кратним періоду
досліджуваного сигналу
,
осцилограми, які отримуються в кожний
з наступних періодів розгортки,
співпадають, і на екрані видно стійке
зображення досліджуваного процесу.
Виконання цієї умови називають
синхронізацією
частоти напруги розгортки з частотою
досліджуваного сигналу.
Крім змінних напруг, на пластини подаються й постійні напруги, змінюючи які, можна встановити початкове положення світлової плями в будь-якій частині екрана.
Схема
подачі напруги на відхиляючі пластини
трубки (а) і формування осцилограми
(б)
Рис.1.61
