- •Розділ 1 Вакуумні електронні прилади
- •Тема 1. Основні групи електронних приладів.
- •Тема 2. Принципи дії електронних ламп і лампових підсилювачів.
- •Тема 3. Електронна емісія.
- •3.1.Електронні стани в кристалах
- •3.1.1. Види емісій заряджених частинок
- •3.1.2. Енергія електронів в твердому тілі
- •3.1.3. Заповнення зон електронами
- •3.1.4. Зв’язок зонної структури і провідності
- •3.1.5. Поверхневий потенціальний бар’єр і робота виходу електронів
- •3.2. Термоелектронна емісія
- •3.2.1. Закон термоелектронної емісії
- •3.2.2. Вплив прискорюючого електричного поля
- •3.2.3. Вплив адсорбованих на поверхню катоду атомів сторонніх речовин
- •3.2.4. Термоелектронні катоди
- •Конструкції термокатодів.
- •3.3. Автоелектронна емісія
- •3.4.Фотоелектронна емісія
- •3.4.1. Основні закони фотоелектронної емісії.
- •3.4.2. Параметри фотокатодів
- •Типи фотокатодів.
- •3.5. Вторинна електронна емісія Основні закономірності.
- •Тема 4. Розподіл катодного струму в діоді
- •4.1. Розподіл потенціалу в діодних системах
- •4.2. Закон «степеня три других» для діода
- •Тема 5. Випрямні діоди
- •Тема 6. Тріод
- •6.1. Конструкція тріода
- •6.2. Діючий потенціал
- •Статичні характеристики тріода
- •6.4. Параметри тріода
- •Динамічний режим роботи тріода
- •Тема 7 Тетрод. Пентод
- •Тема 8. Шуми
- •Дробовий ефект
- •Тема 9. Фізика електронно-променевих приладів
- •9.1. Електростатичні електронні лінзи
- •9.2. Магнітні електронні лінзи
- •9.3. Осцилографічна електронно-променева трубка. Принцип дії. Принцип створення зображення на екрані.
- •Конструкція осцилографічної трубки
- •Принцип дії
- •– Катод; 2) – перша лінза (імерсійний об’єктив); 3) – друга, фокусуючи лінза; 4) – екран;
- •9.4. Відхиляюча система
- •9.5 Принцип створення зображення на екрані
- •9.6. Екрани електронно-променевих трубок
- •Тема 10 Фотоелектронні прилади
- •Основні типи фотоелектронних приладів
- •10.1. Фотоелементи
- •10.2. Фотоелектронні помножувачі
- •Тема 11. Електронно-оптичний перетворювач
- •Розділ 2. Плазмова електроніка
- •Тема 2.1. Фізика газорозрядних приладів
- •Електричний розряд в газах
- •Види електричних розрядів
- •Цифрові індикатори і газорозрядні індикаторні панелі.
- •Плазмові панелі
- •Розділ 3. Електроніка надвисоких частот (нвч)
- •Тема 3.1. Особливості руху електронів у змінних за часом полях
- •Тема 3.2. Відбивний клістрон
- •Тема 3.3. Лампа біжучої хвилі типу о
3.3. Автоелектронна емісія
Електронна емісія, яка виникає з поверхні холодного катода під дією сильного зовнішнього електричного поля, називається автоелектронною.
Рис.1.16.
Вище, при знайомстві з ефектом Шотткі, було показано, що при наявності біля поверхні емітера сильного прискорюючого електричного поля висота поверхневого потенціального бар`єра знижується, і завдяки цьому зростає термоемісія. Для появи автоелектронної емісії визначальним є не висота, а профіль потенціального бар`єра Е=еϕ+еU, зокрема, товщина бар`єра XБ на рівні енергії Еф.
З ростом напруженості електричного поля потенціальний бар`єр приймає форму гострого вузького «зуба» і стає прозорим для електронів, які мають енергію рівну або близьку до Еф.
Ці
електрони проходять крізь бар`єр. Явище
«просочування» електронів крізь
потенціальний бар`єр називається
тунельним
ефектом.
Це явище спостерігається при значеннях
напруженості електричного поля біля
емітера
≥
108
.
Таким чином, автоелектронна емісія –
це перш за все тунельна
емісія.
Для металів зв`язок між густиною струму автоелектронної емісії і напруженістю електричного поля при температурі емітера Т=0К визначається рівнянням Фаулера-Нордгейма.
=
,
де
-константа,
що залежить від параметрів енергетичної
структури металу U0
і
Eф.
Цей
вираз за формою подібний до виразу для
густини струму термоемісії. При плоскій
формі автокатода і прискорюючого
електрода досягти потрібної для
автоелектронної емісії напруженості
можна при дуже високих прискорюючих
напругах Ua(
=
Одержати необхідні значення
при відносно низьких напругах Ua
можна за рахунок вибору такої форми
електродів, що концентрує поле біля
автокатода. Це можуть бути катоди у
вигляді вістря або леза з малим радіусом
заокруглення.
Розрахунки
і експерименти показують, що густина
струму автоемісії з металічних катодів
може досягти дуже великих значень: в
неперервному режимі до 109
,
в імпульсивному – до 1011
.
Це на п`ять-шість порядків вище того,
що може дати термоемісія. Ця цінна
властивість автоелектронної емісії
обумовлена тим, що електрони виходять
з енергетичної області біля рівня Еф,
тобто з області з дуже високою
концентрацією електронів в металах.
Пучок електронів при автоелектронній
емісії характеризується моноенергетичністю,
тобто малим розкидом початкових
швидкостей.
Переваги автокатодів перед термокатодами: відсутність розжарення і, відповідно, безінерційність; можливість досягти великої густини струму; малі розміри катода, що дозволяє створити практично точкові джерела електронів; малий розкид електронів за початковими швидкостями. До недоліків автокатодів відноситься нестабільність струму автоелектронної емісії, обумовленої адсорбцією на поверхні катода залишкових газів і розпиленням речовини катода іонними бомбардуванням.
Катодами при автоелектронній емісії можуть бути метали(W, Mo, Cu, Al та інші), напівпровідники (Ge, Si), металоподібні сполуки (LaB6, ZrC).
В слабострумних електронних приладах і установках( аналітичних приладах і мікроскопах) катод виготовляється і вигляді одиночного металічного вістря з радіусом заокруглення порядка 0,1 мкм. З таких катодів знімається струм в кілька мікроампер. Для того, щоб одержати великі значення струму, використовують катоди з багатьма вістрями і матричні автокатоди. Такі катоди використовують в потужних генераторах НВЧ, рентгенівського випромінювання, збудження робочого середовища лазерів, в технологічних установках.
