Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекц. Вакуумна та плазм. електр..doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
27 Мб
Скачать
☆

9.6. Екрани електронно-променевих трубок

В ЕПТ використовують люмінесцентні екрани, які перетворюють енергію електронного променя в енергію видимого випромінювання. Екран являє собою тонкий непровідний шар люмінофора, нанесеного на дно скляної колби. При попаданні на екран прискорених електронів, вони передають частину енергії атомам люмінофора, переводячи валентні електрони на більш високі енергетичні рівні (збуджений стан). Світіння екрана пояснюється наступним переходом електронів з більш високих енергетичних рівнів на нижчі. При таких переходах виділяються кванти світла з енергією, яка дорівнює різниці енергій рівнів.

При бомбардуванні екрана частина електронів може покинути люмінофор (вторинна електронна емісія) і осідати на провідному покритті балона (аноді).

Яскравість свічення прямо пропорційна густині струму променя та величині прискорюючої напруги :

,

де , - коефіцієнти, що залежать від типу люмінофора,

- пороговий мінімальний потенціал, при якому ще спостерігається люмінесценція.

Колір свічення визначається матеріалом люмінофора. В осцилографічних трубках, призначених для візуального спостереження, використовують екрани з зеленим кольором свічення.

Для порівняння ефективності екранів за яскравістю використовують параметр світлова віддача , яка визначається як сила світла в канделах на 1 Вт потужності електронного променя .

Значення змінюється від 0,1 до 15 кд/Вт.

Час післясвітіння - інтервал часу між моментом припинення збудження екрана і моментом спаду яскравості до певного рівня (до 1%).

Роздільна здатність – оцінюється числом окремо видимих світних точок або ліній, що розміщені на 1 см поверхні.

Тема 10 Фотоелектронні прилади

Фотоелектронним приладом називають електронний прилад, призначений для перетворення енергії оптичного випромінювання в електричну.

Принцип дії електровакуумних фотоелектронних приладів заснований на фотоелектронній емісії.

Основні типи фотоелектронних приладів

10.1. Фотоелементи

Електровакуумним фотоелементом називається вакуумний прилад, що має фотокатод та анод. Балон фотоелемента виконується зі скла з малим коефіцієнтом поглинання випромінювання в робочому для приладу діапазоні спектра. У фотоелементів, призначених для роботи в УФ-області спектра, у балоні робиться вікно з матеріалу, прозорого в цій області. Деякі фотоелементи мають метало-скляні балони. Конструкції фотоелементів досить різноманітні залежно від призначення приладу. Класифікаційними ознаками можуть бути спектральний робочий діапазон, тип і конструкція фотокатода, режими роботи та області застосування. За областями застосування фотоелементи зручно об'єднати в три основні групи.

До першої групи можна віднести фотоелементи, призначені для реєстрації порівняно слабко змінних у часі потоків випромінювання, інтенсивність яких набагато більша граничної. Ці фотоелементи застосовуються у звуковідтворюючій кіноапаратурі, у фототелеграфії, у схемах автоматики та контрольно-вимірювальних пристроїв. Фотоелементи цієї групи зазвичай працюють із довільними джерелами світла, тому основними вимогами до приладів є наявність високої інтегральної чутливості, а також їхня довговічність і взаємозамінюваність.

Балон фотоелементів, що випускають для зазначених цілей, являє собою сферу, на частину внутрішньої поверхні якої нанесений масивний фотокатод. Анод виконується у вигляді кільця, сітки, петлі з тонкого дроту, що перебувають зазвичай у центрі сфери. Електроди виводяться у вигляді твердих штирів у загальний цоколь або розносяться у два самостійних циліндричних виводи. Типові конструкції фотоелементів першої групи наведені на рис. 1.62.

До другої групи відносяться фотоелементи, які використовуються для виміру слабких повільно змінних потоків випромінювання різного спектрального складу, а також для точного виміру світлових потоків у фотометрії. У фотоелементах можуть застосовуватися як напівпрозорі так і масивні фотокатоди.

Рис. 1.62. – Зовнішній вигляд першого типу фотоелементів: 1 - анод; 2 - фотокатод.

Підкладкою останніх служить скло або металева пластина. Для зниження струмів витоку вводиться третій електрод – охоронне кільце. Електроди можуть мати тверді виводи у вигляді штирків і циліндрів та гнучкі виводи – металеві стрічки та дротики. Деякі конструкції фотоелементів другої групи представлені на рис. 1.63.

До характеристик і параметрів розглянутих фотоелементів пред'являються більш суворі вимоги, обумовлені їхнім призначенням. Фотоелементи повинні мати високу стабільність спектральних характеристик, лінійність світлової характеристики, достатньо велике значеннями спектральної та світлової чутливості, високу граничну чутливість.

Рис. 1.63. – Конструкція другого типу фотоелементів: 1 - фотокатод, 2 - охоронне кільце, 3 – анод.

До третьої групи відносять імпульсні потужнострумові фотоелементи, призначені для виміру параметрів потужних потоків випромінювання, тривалість яких може становити десяті частки наносекунди. Імпульсні струми фотоелемента можуть досягати десятків амперів, а напруга між електродами – декількох кіловольтів. Такі прилади знаходять широке застосування в лазерній техніці, ядерній фізиці, нелінійній оптиці і в імпульсній фотометрії.

Масивні фотокатоди потужнострумових фотоелементів наносяться на металеві пластини. Конструюються імпульсні фотоелементи. за принципом надвисокочастотних приладів. Мала відстань між електродами та сильне електричне поле забезпечують невеликий час прольоту електронів від фотокатода до анода. Деякі фотоелементи мають коаксіальний вивід, що дозволяє включати фотоелемент безпосередньо в розняття коаксіального кабелю, погодженого з низькоомним навантаженням. Конструкція деяких типів імпульсних потужнострумових фотоелементів наведена на рис. 1.64.

Рис. 1.64. – Конструкція деяких видів імпульсних потужнострумових фотоелементів:

1 - анод; 2 - фотокатод.

У паспорті приладу зазвичай вказується номер типової характеристики відносної спектральної чутливості та абсолютне значення максимальної спектральної чутливості.

Вольт-амперні характеристики фотоелементів. При освітленні фотокатода емітовані електрони утворюють в просторі між електродами об'ємний заряд. Коли значення напруги анода мале, потенціал простору біля катода негативний, тобто має місце режим об'ємного заряду фотоелемента. Для плоскопаралельної та циліндричної системи електродів анодний струм фотоелемента має залежність від анодної напруги, близьку до закону ступеня трьох других. Анодний струм у фотоелементі, як і в вакуумному діоді, з'являється при невеликій негативній напрузі на аноді. Це пояснюється наявністю початкової кінетичної енергії в більшості фотоелектронів, що дозволяє їм переборювати гальмуюче поле анода.

Коли напруга анода досягає певного значення, анодний струм стає рівним струму фотоемісії і його зростання майже припиняється. Напруга насичення залежить від конструкції фотоелемента, типу фотокатода та від значення падаючого потоку випромінювання. Подальше підвищення напруги приводить до дуже слабкого зростання фотоструму за рахунок ефекту Шотткі та поліпшення збору електронів на анод. У фотоелементах з напівпрозорим фотокатодом, що має великий поздовжній опір (без провідної підкладки), при роботі в імпульсному режимі з більшими потоками випромінювання насичення фотоструму не відбувається. Це пов'язане із вторинною емісією електронів з вилучених від катодного виводу ділянок фотокатода, які при протіканні струму уздовж шару здобувають позитивний потенціал. Різниця потенціалів між ділянками фотокатода може досягати значення, при якому коефіцієнт вторинної емісії буде більше одиниці. На рис. 1.65, а наведене сімейство вольт-амперних характеристик фотоелемента з масивним фотокатодом, а на рис. 1.65 б – фотоелемента з високим поздовжнім опором фотокатода.

Світлові характеристики фотоелементів, що працюють у режимі насичення, відповідно до закону Столетова лінійні. При великих потоках випромінювання світлова характеристика відхиляється від прямої, що обумовлене утворенням об'ємного заряду або стомленням фотокатода. За межу лінійності світлової характеристики приймається значення анодного струму, при якому відхилення від прямої пропорційності фотоструму падаючому потоку випромінювання не перевищує заданого значення. У фотоелементів, що працюють у безперервному режимі, межа лінійності не перевищує 10-4 А. В імпульсному режимі опромінення при високих напругах анода це значення доходить до десятків амперів.

Рис. 1.65. – Сімейство вольт-амперних характеристик фотоелементів: а – фотоелемента із масивним фотокатодом; б – фотоелемента із напівпрозорим фотокатодом.

За аналогією з електронними лампами за сім’єю вольт-амперних і світлових характеристик фотоелемента можна визначити чутливість і внутрішній опір R приладу відповідно як тангенс кута нахилу світлової характеристики та котангенс кута нахилу вольт-амперної характеристики до осі абсцис.

О пір навантаження може включатися в ланцюг анода або фотокатода. Для заданої ЕРС джерела живлення опір навантаження вибирається таким, щоб робоча точка А лежала в межах області насичення вольт-амперних характеристик (рис1.66.). У цьому випадку робоча світлова характеристика фотоелемента з навантаженням буде збігатися зі статичної, тобто залишатися лінійної в межах вимірюваних потоків.

Рис. 1.66. – Зв'язок між вольт-амперними та світловими характеристиками фотоелементів

Чутливість по напрузі (вольтова чутливість) фотоелемента з навантаженням, що працює в режимі насичення при Ri>> Rн дорівнює:

Su = S Rн (2.1)

Частотна характеристика. Частотні властивості фотоелемента визначаються часом прольоту електронів від фотокатода до анода та часом перезарядження паразитної міжелектродної ємності через опір навантаження (часом схемної релаксації). Час прольоту електронів залежить від відстані між електродами та від напруги анода. В імпульсних потужнострумових фотоелементах з малими міжелектродними відстанями та високими анодними напругами час прольоту не перевищує 10-11 – 10-10 с. В інших фотоелементах воно становить 10-9 – 10-8 с.

Опір навантаження імпульсних потужнострумових фотоелементів становить кілька десятків Ом, а міжелектродна ємність – одиниці пікофарад, тому гранична частота таких приладів доходить до 109 Гц, ємність анод-катод фотоелементів першої та другої груп становить кілька десятків пікофарад, і їхня гранична частота в основному залежить від опору навантаження.