Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Зеркалов Кн.1.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

12.1. Загальні положення

Географічне положення України обумовлює її значення для Європейської транспортної системи у визначенні оптимальних шляхів транспортування вантажів та пасажирів, забазпеченні скорочення термінів перевезень, зниженні транспортної складової у вартості продукції.

Найкоротші шляхи із Західної Європи у Закавказзя, Центральну Азію, Іран, Афганістан; з Центральної та Північної Європи у порти Чорного моря, країни Близького Сходу проходять територією України. З дев'яти сухопутних міжнародних транспортних коридорів, визначених другою Пан-Європейською транспортною конференцією (березень 1994р. , Крит, Греція), три «критських» проходять по України: №3, №5, №9 (приведено на картах) . Україна має розгалужену мережу автомобільних доріг, одну з найпотужніжих в Європі залізничну мережу, які органічно поєднуються Європейською – через Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, Молдову, Болгарію, охоплюють морські та річкові порти Чорноморсько-Азовського басейну, через порти Ізмаїл та Рені взаємодіють з «критським» коридором №7 (водний по Дунаю).

Міжнародний транспортний коридор – це наземні та водні транспортні магістралі з комплексом інфраструктури, включаючи допоміжні споруди, під'їзні прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом та інші об'єкти, що забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на визначеному напрямку на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства до транс-європейських мереж.

Затверджено Концепцію створення в Україні транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної мережі.

Опрацьовано комплекс першочергових заходів, направлених на розбудову транспортних коридорів на період до 2005 року й затверджено Програму створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні. Продовжується робота з впровадження в Україні концесій на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг.

Законодавча та нормативно-правова база розбудови транспортних коридорів

Правовою основою створення в Україні транспортних коридорів є Конституція України, Закон України «Про транспорт», а також інші законодавчі і нормативні акти, що діють в галузі транспорту.

Правова база транспортних коридорів України створюється шляхом:

· удосконалення чинних та розроблення нових законодавчих актів, що стосуються транспортно-дорожнього комплексу;

· прийняття або адаптації існуючих в Європейському Співтоваристві міжнародних документів і угод стосовно транспортної инфраструктури;

· визначення та акредитація закладів, установ, фахівців для створення нормативно-правових і законодавчих актів, правил, норм і стандартів, використання з цією метою потенціалу освітніх та виробничих закладів;

· створення системи доведення нормативно-правових документів до безпосередніх користувачів незалежно від форм власності.

Розроблення правових актів буде здійснено з урахуваням пріоритетності найважливіших та першочергових актів. Контроль за розробленням правових актів, їх державна реєстрація та введення в дію є одним з основних завдань державного регулювання розбудови транспортних коридорів.

Доцільно використання можливостей спільного розроблення нормативних документів з відповідними зарубіжними або міжнародними організаціями, здійснення постійного контролю за виконанням вимог нормативно-правових актів, в тому числі контролю за приведенням установочних документів та організаційно-правових форм суб'єктів сфери транспортних коридорів у відповідальність із законодавством.

Передбачається, що за умов реалізації Програми створення і функціо­ну­вання національної мережі міжнародних транспортних коридорів, затвердженою постановою Кабінета Міністрів України від 20 березня 1998 року №346, в торговельному балансі країни відбудуться позитивні зміни за рахунок зростання експорту послуг, пов'язаних з функціонуванням транспортних коридорів, буде забезпечено суттєвий приплив прямих іноземних інвестицій в економіку країни. Кошти для реалізації Програми передбачається отримати як із державного бюджету, так і за рахунок нетрадиційних джерел фінансування: кредитів ЄБРР, Світового банку, а також завдяки фінансовій участі різних організацій, компаній, які зацікавлені в модернізації транспортної системи України.

Підсумовуючи викладене вище, можна зробити такі висновки:

1. Частка перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом в пальному обсязі перевезень збільшується, в зв'язку з чим більш актуальною стає необхідність в будівництві нових та доведенні параметрів існуючих автомобільних доріг до світового рівня з метою забезпечення безперебійних комфортних та безпечних перевезень.

2. Розбудова автомобільних доріг по напрямках міжнародних транспортних коридорів дасть змогу збільшити обсяг транзитних міжнародних перевезень, що, в свою чергу, викличе збільшення надходжень в бюджет України.

3. Розвиток інфраструктури сервісного обслуговування дасть змогу підвищити комфортність руху на дорогах.

Будівництво транспортно-складських комплексів (терміналів) на великих транспортних вузлах вирішить проблему швидкого перевантаження вантажів, що в свою чергу дасть можливість зменшити час їх доставки за призначенням.

Але швидке вирішення всіх згаданих проблем можливе лише за умови залучення приватного капіталу та іноземних інвестицій.

Розбудова транспортних коридорив (інвестиційні проекти)

Цей розділ Програми визначає адреси і обсяги інвестиційних вкладень, у розробку транспортних коридорів і споруд на них. Там, де вже визначена доцільність можливості спорудження нових об'єктів або реконструкція чи підвищення техніко-економічних (споживчих) характеристик існуючих, Програмою передбачені конкретні адреси і обсяги робіт щодо розвитку коридорів.

В основному ці роботи передбачаються на існуючих обєктах транспортних коридорів.

На об'єктах, визначених для будівництва та нових, у разі необхідності, Програмою передбачено здійснення попередніх розрахунків, виконання техніко-економічних обгрунтувань або підготовчих робіт до них. До таких об'єктів належить перелік автодорожніх транспортних коридорів, визначених для будівництва на певних напрямках. З метою майбутнього розміщення автомагістралей та їх споруд необхідно заздалегіть визначати напрямки їх прокладання та зарезервувати земельні ділянки відповідно до плану забудови, залишивши ці ділянки у державній власності, без права передачі у приватну власність.

У Програмі передбачається пріоритетна розбудова коридорів №3, 5, 9 , а також коридору Балтійське море-Чорне море (Гданськ - Одеса) . Обсяги робіт визначені з урахуванням можливостей інвестування відповідних галузей і транспортно-дорожнього комплексу.

Загальна вартість намічених Програмою робіт становить 3013,73 млн. гривень. За рахунок державного бюджету передбачено виділити 1168,82 млн. гривень, у тому числі понад 1 млрд. гривень з коштів дорожнього фонду, віднесеного до державного та місцевих бюджетів. Обсяг капітальних вкладень, які передбачаються на розбудову транспортних коридорів, становить 3 млн. гривень. На науково-дослідні, проектно-конструкторські та організаційно-технологічні розробки передбачено 13,89 млн. гривень.

Внаслідок реалізації Програми очікується підвищення економічних показників роботи залізничного, морського і автомобільного транспорту, збільшення обсягу вантажно- і пасажироперевезень, у тому числі за рахунок транзиту через територію України, підвищення рівня якості праці і послуг на транспортних коридорах. Зростуть валютні надходження до країни. Вже на цьому початковому етапі розбудови транспортних коридорів очікується збільшення робочих місць на 15-20 тис. одиниць.

Зростання прибутку від транзитних перевезень на залізничному транспорті очікуються в межах 23-25 %. Прибуток морських портів зросте на 51 %.

Середньорічний економічний ефект від поліпшення умов руху на автомобільних дорогах становитиме понад 230 млн. гривень. Окупність капітальних вкладень у розбудову автомобільних доріг становитиме 6-7 років, залізниць 8-10 років.

Дорожня галузь фінасується державою шляхом дії наступних податків:

  • відрахування підприємств і господарських організацій;

  • відрахувань від доходів з експлуатації автомобільного транспорту;

  • збір від реалізації паливно-змащувальних матеріалів;

  • асигнування з державною бюджету;

  • інші внутрішньодержавні джерела фінансування.

У важких економічних умовах, в яких знаходиться зараз Україна, а саме, при обмежених фінансових ресурсах, дуже важливим джерелом інвестування можуть стати кредитні ресурси як іноземних фінансових організацій, так і приватного капіталу. Слід зупинитися на такому моменті, як можливість використання кредитних ресурсів вітчизняних комерційних банків. Високі процентні ставки (50-60%) роблять їх практично недосяжними для окремих дорожніх організацій і, навіть, одержання та використання пільгового кредиту Національного банку під гарантію Мінфіна з відсотковою ставкою на рівні 30-40 пунктів стає проблематичним.

У той же час інвестиційна програма будівництва автомагістралей в Україні розрахована в основному на недержавні форми фінансування, за рахунок притягнення фінансів вітчизняних та іноземних інвесторів, комерційних банків, різноманітних фондів та інших джерел державної підтримки. Це означає, що повернення кредитів повинно здійснюватися за рахунок частки прибутку, яку отримає дорожня організація від своєї виробничо-господарської діяльності. У шляховиків єдиним надійним джерелом одержання доходу є плата за користування її основними фондами, плата за проїзд по автомобільних дорогах, а також за користування транспортників придорожнім сервісом (автозаправочні станції, ремонтні майстерні, готелі, кафе та інші послуги).

І те і інше для нашої країни є новим, але крок, що зробила Україна по шляху в ринкову економіку, й ті перетворення, що вже здійснені, роблять цей взаємопов'язаний процес в економіці України, що почався, необоротним. Правила гри встановлені і їх повинні додержуватися всі учасники економічних реформ, що почались. Для ефективної роботи у цьому секторі економіки потрібна відповідна законодавча база. Ініціатором в її формуванні повинен бути Укравтодор, що несе у відповідності із Конституцією України, відповідними законодавчими актами повну відповідальність за стан державної дорожньої мережі країни. Економічна ефективність, змагання, визнання чи невизнання переваг послуг, що надаються тією чи іншою дорожньою організацією, користувачам автомобільних доріг – єдиний критерій, визнанати право на існування суб'єкта державної або підприємницької діяльності, Такі форми виживання вимагають концесійних форм функціону­вання автомагістралей.

Найбільш сприятливий варіант концесії, при якому держава здає у концесію приватному сектору всі етапи створення автомагістралі – її проектування, будівництво та утримання. Разом з тим, держава одержує додатково наступні макроекономічні переваги:

  • скорочується час перевезення вантажів і пасажирів;

  • скорочуються затрати на перевезення товару, зводиться до мінімуму потреба у збереженні матеріальних запасів та складування;

  • скорочуються витрати, пов'язані із експлуатацією транспортних засобів;

  • скорочується кількість дорожньо- транспортних пригод;

  • покращиться екологічна ситуація;

  • зручності проїзду сприяють збільшенню торговельного потоку;

  • поширюються суспільні зв'язки;

  • держава одержує користь від інфраструктури, не вкладаючи коштів на її утримання та експлуатацію.

Держава може забезпечити свій внесок у капітал безпосередньо у вигляді субсидії концесіонеру або іншим альтернативним способом. Така схема широко застосовується в Європі і призвела до утворення там майже 20 тис. кілометрів автомагістралей з платним проїздом.

Автомобільні дороги України та їх роль в міжнародних і транспортних коридорах

Створення транзитних міжнародних транспортних коридорів в напрямках Захід-Схід і Північ-Південь є одним з основних напрямків у розвитку зовнішньоекономічної діяльності транспорту. Поняття міжнародний транспортний коридор включає три види транспорту: автомобільний, залізничний та водний, які складаються з автодорожніх, залізничних, водних та комбінованих транспортних інфраструктур, включаючи шляхи сполучення, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом та інші об'єкти. Європейським Союзом визначено 9 транспортних коридорів, що проходять через країни Європи на найважливіших напрямках транспортних сполучень, їх розбудова безперечно сприятиме поліпшенню та розвитку транспортних і економічних взаємовід­носин країн Європи. Вигідне географічне положення України на перетині шляхів з Європи в Азію, з Півночі на Південь на фоні перевантаження і перенасичення європейських транспортних вузлів створює передумови для інтеграції в міжнародну транспортну систему, а наявність достатньо розвиненої промисловості дає право розраховувати на інтеграцію у сферу розроблення, виробництва та ремонт сучасної дорожньо-транспортної техніки. Економіка України тісно пов'язана з транспортом, і тому в сучасних умовах багато втрачає через недостатнє використання транспортних можливостей міжрегіональної торгівлі та перевезень між Європою та Азією.

Аналіз транспортних зв'язків в Україні показав, що великі транспортні потоки в транзитному, міжнародному і міжобласному сполученнях, в основному, здійснюється за напрямками захід-схід, північ-південь, північний захід - південнй схід, північний схід-південний захід.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що інтеграція транспортних мереж і транспорту України в міжнародну транспортну систему не тільки сприятиме приросту валютних надходжень в країну за рахунок зростання експортних послуг, але й сприятиме позитивному ставленню до країни з боку потенційних партнерів та інвесторів. В усіх галузях економіки Україна стане привабливим регіоном для інвестицій, що забезпечить потужний приплив інвестицій в економіку вже в перші роки нового тисячоліття.

Україна, яка планує ввійти в загальноєвропейську транспорту мережу, повинна прийняти принципові підходи Європейської загальної транспортної політики, адаптувавши їх до українських умов. Головна мета цієї політики – утворення єдиного ринку транспортних послуг, підвищення ефективності функціонування транспортних підприємств, збільшення безпеки перевезень, надійності і комфортності подорожей пасажирів і т. д.

Інвестиції, у першу чергу, необхідно спрямувати на розширення локалізованих і дуже специфічних пропускних потужностей в місцях перетину кордону або поблизу них, але у зв'язку з економічною ситуацією в Україні, здійснення такої політики тільки за державні кошти неможливе. Отже, конче необхідне вкладання інвестицій у будівництво автомагістралей, залізничних шляхів, портів, які входять до трансєвропейських коридорів.

Вступ України до міжнародних транспортних організацій і структур та ратифікація ряду міжнародних угод, конвенцій та інших документів з питань транспортних систем і перевезень, став першим кроком, з якого почалась інтеграція транспортно-дорожнього комплексу України у міжнародну транспортну систему. На основі законодавства України, зокрема постанов Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1996 р. №1324 та від 16 грудня 1996 №1512, рішень Даржавної комісії з питань транспортних коридорів України, розроблена Концепція створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні. Ця розробка викликана необхідністю інтеграції транспортних мереж і транспорту України в міжнародну транспортну систему з метою залучення додаткових обсягів перевезень та валютних надходжень, скорочення транспортних витрат, наближення до міжнародних стандартів перевезень пасажирів та вантажів, енергетичних та екологічних показників роботи транспорту і збільшення частки експортного потенціалу України на міжнародному ринку транспортних послуг шляхом значного підвищення конкурентноспроможності українських перевізників. Її концептуальні положення грунтуються на тому, що Україна є незалежною державою, однією із засновників ООН, входить до Ради Європи, міжнародних організацій з різних видів транспорту, займає вигідне для створення міжнародних транспортих коридорів геополітичне становище, має розвинуту промисловість, спроможну виготовляти та обслуговувати сучасні транспортні засоби, дорожньобудівельну техніку, а також потужний потенціал наукових, проектних, навчальних закладів та кваліфікованих кадрів.

Концепція є стратегічним орієнтиром для всіх зацікавлених суб'єктів діяльності незалежно від форм власності та органів виконавчої влади, а її основні положення – основою програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів.

Створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи є пріоритетним загально-державним напрямком розвитку транспортно-дорожнього комплексу.

Основні транспортні зв'язки, що проходять через Україну:

  • країни Центральної Європи-країни СНД;

  • країни Південної Європи, Ближнього Сходу, Африки-країни СНД;

  • Індія, країни Центральної Азії, Далекого Сходу-країни Балтики, Скандинавії;

  • Китай, країни Закавказзя, Середньої Азії, Далекого Сходу-країни Західної Європи, Балтики, Скандинавії.

Відповідно до цих напрямків постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 1996 р. №512 затверджено перелік транснортних коридорів України, включених, як складову частину, до мережі міжнародних транспортних коридорів.

У 1997 році відремонтовано та модернізовано 130 км автомобільних доріг на транспортному маршруті №3, 38 км на маршруті №5, 114 км на маршруті №9. Але це замало для України. Основна причина повільної реконструкції автомобільних шляхів пов'язана з недостатнім фінансуванням робіт. І все ж в поточному році дещо збільшено обсяги робіт з будівництва та ремонту автомобільних доріг.

Підготовлено проект угоди між Україною та Угорщиною щодо місця перетину спільного кордону на автомагістралі Трієст-Любляна-Будапешт-Київ. З метою створення мостового переходу через річку Західний Буг на українсько-польському кордоні в рамках транспортного коридору Гданськ-Одеса де кільком міністерствам України та Волинській держадміністрації доручено забезпечити його спорудження. Досягнуто домовленості з діловими колами провінції Манітоба щодо створення спільного українсько-канадського СП. Вартість проекту-600 млн. грн.

Передбачається будівництво нових і реконструкція існуючих сервісних пунктів. На Критських транспортних коридорах №3,5,9 необхідно здійснити в першу чергу (до 2000 року):

· спорудження нових об'єктів – 4 вантажних термінали, 44 пункти автодорожнього сервісу;

· реконструкцію існуючих об'єктів – 9 вантажних терміналів, 16 пунктів автодорожнього сервісу;

Відповідні роботи з оснащення сервісними об'єктами намічено на запропонованих Україною додаткових транспортних коридорах.

У подальшому автодорожній сервісний комплекс доповнюватиметься новими об'єктами Європейського рівня. Вони будуть розташовуватися на транспортних коридорах частіше і з вищою якістю послуг, їх перелік встановлюється згідно з міжнародними нормативами.

У розвитку автодорожнього сервісу перевага надається приватному капіталу, в тому числі іноземному, держава здійснює переважно контрольно-координуючі функції.

У найближчому майбутньому планується створення платних шляхів за участю як вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів. Для реального впровадження цього плану в життя вийшов Указ Президента України від 04.07.98 №735 “Про концесію на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг”.

Реальну перспективу в найближчому часі має дорога Львів-Краковець (84км). З метою прискорення її будівництва вийшов Указ Президента України від 04.07.98 №739 «Про концесію на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги Львів- Краковець». Вдповідні матеріали передано до Кабінету Міністрів України.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨