5.3. Класифікація автомобільного транспорту.

Технічну базу сучасного автомобільного транспорту (АТ) складають: рухомий склад, дороги та автотранспортні підприємства (АТП).

Рухомий склад: автомобілі, причепи та напівпричепи.

Автомобілі за своїм основним призначенням діляться на: транспортні, спеціальні та спортивні.

Транспортні автомобілі – призначені для перевезення вантажів та пасажирів.

Спеціальні – для виконання різних технічних функцій (підйомні крани, рухомі компресори, електростанції, прожектори, майстерні, пожарні, санітар-ні і таке інше).

Спортивні – для досягнення певних рекордів швидкості.

Транспортні в свою чергу діляться на три основні категорії:

А) Пасажирські, до яких відносяться легкові автомобілі та автобуси.

Б) Вантажні – для перевезення вантажів різних найменувань.

В) Тягачі, які не мають власної вантажної ємкості і призначені для буксирування напівпричепів та причепів.

Особливу групу складають вантажно – пасажирські автомобілі на базі легкового транспорту.

Тягач, з’єднаний з причепом або напівпричепом, а також автомобіль, з’єднаний з причепом, має назву автопоїзда.

До основних техніко – екслуатаційних характеристик відносяться:

Місткість, яка вимірюється числом пасажирів (для пас. автомобілів); вантажопідйомність – в тонах і тип кузова (для вантажних автомобілів).

Конструкційна швидкість руху в км/год, потужність двигуна, число всіх і ведучих коліс, повна маса в кг, максимальне навантаження (тиск на дорогу від окремої осі автомобіля, габаритні розміри: довжина, ширина, висота автомобіля або автопоїзда).

По місткості автобуси діляться на:

Особливо малої місткості – до 10 місць (довжина.– 5м)

Малої місткості –10 – 35 місць (довжина – 6.0 – 7.5м)

Середньої місткості – 35 – 60 місць (довжина 8,0 – 8,5м)

Великої місткості – 60 –100 місць (довжина 10,5 – 12м)

Особливо великої місткості – більше 100 місць (довжиною 12 – 16,5 м).

За призначенням автобуси підрозділяються на: міські, приміські, місцевого сполучення, міжміські, туристичні та екскурсійні.

Легкові автомобілі підрозділяються за робочим об’єммом циліндрів двигуна на наступні класи:

Особливо малий – до 1,2л

Малий – 1,2 – 1,8л

Середній – 1,8 – 3,5л

Великий – більше 3,5л

Вантажні автомобілі, в основному, класифікуються за вантажопідйомністю, типом кузову та прохідністю:

Особливо малої вантажопідйомності – до 0,5т

Малої вантажопідйомності – від 0,5 до 2,0т

Середньої вантажопідйомності – від 2,0 до 8,0т

Великої вантажопідйомності – від 8,0 до 16,0т

Особливо великої вантажопідйомності – більше 16,0т

Всі автомобілі щодо загальної кількості коліс і числу ведучих коліс умовно позначаються колісною формулою, де перша цифра позначає кількість коліс, а друга – кількість ведучих коліс:

4х2 (двовісний з однією ведучою віссю ГАЗ – 53А)

6х6 (трьохвісний з усіма ведучими вісями ЗІЛ – 131)

6х4 (трьохвісний з двома ведучими вісями КаМАЗ 5320).

Щодо вживання палива автомобілі діляться на: карбюраторні, дизельні, газогенераторні, газобалонні, електричні (електромобілі), парові, газотурбінні.

Кожній моделі автомобіля присвоюється індекс, який складається з чотирьох цифр, де перші дві позначають клас автомобіля за робочим об’ємом двигуна – для легкових, по довжині – для автобусів і по повній масі для вантажних автомобілів. Інші дві цифри позначають модель, п’ята цифра – це модифікація.

Автомобільні дороги (АД)

АД – це комплекс інших споруд (земельне полотно, основа та покриття, мости), що призначені для руху нерельсових транспортних засобів та пішоходів.

Термін “дорога” відноситься до кожної дороги, вулиці, провулку по всій їх ширині, включаючи тротуари та розподільчі смуги, які використовуються для руху.

Протяжність АД (загального користування) на кінець 1958 р. складала 247,3 тис. км, із них 163,0 мали тверде покриття.

Залежно від інтенсивності руху та дозволеної швидкості руху, а також для технічних характеристик, автомобільні дороги відносять до однієї з чотирьох категорій:

Загальнодержавні, що зв’язують столицю держави із підвідомчими їй областями та крупними районними містами.

Обласні, що забезпечують транспортні зв’язки кожного обласного центру із районними населеними пунктами своєї області.

Районні, що зв’язують районний центр з основними населеними пунктами свого району.

Місцеві – сільські, відомчі – розташовують як для транспортних зв’язків окремих населених пунктів між собою, так і для внутрішньогосподарських потреб сільськогосподарських та промислових підприємств.

До АТП відносяться:

· вантажні, пасажирські (автобусні, таксомоторні, легкові автомобілі - для прокату) та змішані вантажопасажирські;

· транспортно – експедиційні агентства та контори, які організовують перевезення пасажирів та доставку вантажів, які належать різним організаціям, підприємствам та населенню;

· вантажні станції, які організують перевезення в прямому, міжміському та змішаному сполученнях;

· пасажирські станції та вокзали, які організовують перевезення пасажирів в міжміському та приміському сполученнях;

· бази механізації навантажувально – розвантажу-вальних робіт, які, за допомогою своєї техніки та кадрів, виконують вантажні роботи по договорах з іншими АТП загального користування.

До підприємств АТ відносяться також авторемонтні заводи та лінійні підрозділи, які забезпечують утримання та експлуатацію АД.

Технологія АТ складається із багаточисельних технологічних процесів, що визначають:

¨ утримання, технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, автомобільних доріг, а також елементів технічного оснащення;

¨ виконання начальних та кінцевих операцій, що складають процес перевезень вантажів та пасажирів.

Організація на АТ

В основі організації процесу перевезень лежить план перевезення та інші керівні документи, що регламентують взаємовідношення та дію органів АТ між собою та з користувачами (клієнтурою) в особі представників інших галузей народного господарства або населення. До числа документів відносяться:

· закон про транспорт з відповідними додатками;

· правила дорожнього руху;

· положення про АТП, автомобільне управління та інших структурних органів;

· графіки руху автобусів та вантажних автомобілів (на міжміських, приміських та міських сполученнях);

· документи, які регламентують порядок міжнародних перевезень, та інші документи.

Система управління АТ

Управління включає три ланки: вища – міністерство транспорту; середня – територіальне управління; нища – підприємство та лінійні підрозділи.

АТ займає особе положення в організаційно-правовому відношенні. Ця специфіка полягає в тому, що автомобільний парк знаходиться частково в міністерстві транспорту і є державним транспортом загального користування, частково – належить іншим галузям народного господарства, і відноситься до відомчого транспорту, частково належить окремим громадянам і відноситься до приватного транспорту.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨

5.4. Класифікація автомобільних доріг загального користування

Ця класіфікація затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 455 із змінами та доповнення від 28.02.2001 № 185.

Автомобільні (позаміські) дороги загального користування України (далі – автомобільні дороги) – це автомобільні дороги, які забезпечують внутрішньодер­жавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів, враховують адміністратив­но-територіальний поділ країни, з’єднують населені пункти і є складовою части­ною єдиної транспортної системи держави.

Автомобільні дороги є державною власністю і закріплені на праві повного гос­подарського відання за Українською державною корпорацією по будівництву, ре­монту та утриманню автомобільних доріг, яка належить до системи Мінтрансу.

Автомобільні дороги поділяються на дороги державного і місцевого значення, автомобільні дороги державного значення поділяються на магіст­ральні та регіональні.

До магістральних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, суміщені з міжнародними транспортними коридорами та міжнародними автомагістралями категорії “Є”.

До регіональних автомобільних доріг належать:

· автомобільні дороги, що з’єднують столицю України – місто Київ з адміністра­тивним центром Автономної Республіки Крим, адміністративними центрами обла­стей та містами державного підпорядкування;

· автомобільні дороги, що з’єднують основні міжнародні прикордонні пункти про­пуску автомобільного транспорту, морські та авіаційні порти міжнародного значен­ня, найважливіші об’єкти національного культурного надбання, курортні зони та великі промислові і культурні центри країни з дорогами, визначеними в абзацах другому та четвертому цього пункту.

Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на територіальні та районні.

До територіальних автомобільних доріг належать:

¨ автомобільні дороги, що з’єднують адміністративні центри Автономної Респуб­ліки Крим і областей між собою та з адміністративними центрами районів, містами обласного підпорядкування, а також міста обласного підпорядкування і адміні­стративні центри районів між собою;

¨ автомобільні дороги, що з’єднують з магістральними та регіональними дорога­ми і дорогами, визначеними в абзаці третьому цього пункту, основні аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, курорти, об’єкти національного культур­ного надбання та природно-заповідного фонду, прикордонні автомобільні пункти пропуску міжнародного та міждержавного значення.

До районних автомобільних доріг належать:

· автомобільні дороги, що з’єднують адміністративні центри районів з населени­ми пунктами в межах району та населені пункти району між собою;

· автомобільні дороги, що з’єднують населені пункти в межах району з залізнич­ними станціями, аеропортами, річковими портами, об’єктами національного куль­турного надбання та природно-заповідного фонду з мережею інших доріг загаль­ного користування;

· під’їзди до прикордонних пунктів пропуску автомобільного транспорту.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 6 квітня 1998 р. № 455