1714 Рр. Було обмежено ряд важливих статей українського екс

порту та імпорту. Водночас провадилась протекціоністська по

літика щодо російської торгівлі. Єдиною грошовою одиницею,

узаконеною для обігу в Гетьманщині, було визначено росій

ський рубль. Українська митниця була поставлена під росій

ський контроль.

У Гетьманщині постійно перебувала російська армія, яка ут

римувалась коштом українського населення. Натомість україн

ські війська постійно перебували поза межами України, захи

щаючи імперські інтереси. Їх також почали використовувати

при будівництві каналів на півночі та півдні Росії. Ці канальні

роботи завдали особливих втрат козацькому війську, оскільки

проводились у незвичних для українців кліматичних умовах,

без будь якого матеріального забезпечення, і сам їх характер

70

підривав бойовий дух козаків. Царським указом 1715 р. поря

док вибору козацької старшини було замінено призначенням за

погодженням із царською владою. П’ять полків Гетьманщини

з десяти очолили неукраїнці.

Не оминув Петро І своєю увагою і такий впливовий інститут

тогочасного суспільства, як Церква. Духовенству доручили

прищеплювати масам імперську ідеологію. Богослужіння пере

водилось на російську мову, церковні посади почали заміщува

ти вихідці з Росії. У 1718 р. було заборонено видання церковних

книг українською мовою.

Щоб підірвати інтелектуальний потенціал українського на

роду, проводилось своєрідне “викачування мізків” з України—

талановиті українці переводились до Росії, де отримували добрі

посади та повне державне забезпечення. Таким чином, вони по

чинали розвивати культуру Росії і їх інтелектуальний потенці

ал втрачався для України. Окрім цього, Петро І почав надавати

землі в Гетьманщині своїм сановникам, які переводили на них

селян з Росії і запроваджували у цих своїх маєтках кріпацтво.

Російська агентура в Україні активно поширювала серед ук

раїнського населення чутки, що у всіх бідах народу винна ко

зацька старшина і якби Україна повністю перейшла під владу

Росії, то жити простим людям стало б набагато краще. Таким

чином, російський уряд намагався (і досить вдало) протистави

ти різні верстви українського суспільства одна одній, що приз

водило до послаблення опору суспільства зовнішнім впливам і

таким чином полегшувало справу підпорядкування України

Росії.

І Малоросійська колегія (1722–1727). Апофеозом асиміля

торської політики стало видання у квітні 1722 р. імператорсько

го указу про створення Малоросійської колегії. Офіційно ця ус

танова мала навести лад у фінансовій та судовій системі Геть

манщини, а фактично перетворювалась на головний орган

влади в Гетьманщині. Малоросійська колегія складалась із шес

ти російських офіцерів на чолі з російським генералом Вельямі

новим і була вищою судовою інстанцією та контролювала фінан

си і діяльність козацької старшини. У липні 1722 р. помер геть

ман Скоропадський. Петро І заборонив вибори нового гетьмана,

і всі повноваження гетьмана були передані Малоросійській ко

легії. Спроби наказного гетьмана Павла Полуботка захистити

71

права Гетьманщини призвели до його арешту влітку 1723 р. під

час приїзду до Петербурга, де він і помер в ув’язненні у грудні

1724 р. Російські урядовці почали поводитися в Гетьманщині

особливо брутально. Масово захоплювали землі та втручались

у місцеве управління.

Фактично Петро І збирався остаточно знищити Гетьманщи

ну. Але смерть царя у січні 1725 р. перешкодила цим планам.

В Росії почалась тривала боротьба за трон, яка послабила цен

тральну владу. До того ж у 1726 р. загострились відносини між

Росією і Туреччиною. Виникла загроза війни, і Україна в ній по

винна була стати головним плацдармом для тієї або іншої сторо

ни. Все це змусило російських урядовців піти на задобрювання

українців, аби здобути їхню підтримку. Тому в 1727 р. Вища та

ємна рада, яка в той час фактично керувала Російською імпері

єю, скасувала нові податки, запроваджені у Гетьманщині. Нев

довзі справи, пов’язані з управлінням Гетьманщини, були знову

повернуті до Колегії закордонних справ, що означало юридичне

визнання автономного статусу Гетьманщини у складі Росій

ської імперії. У травні 1727 р. було видано царський указ про

дозвіл обрання гетьмана. У червні 1727 р. скасовано Малоросій

ську колегію, а в жовтні цього ж року у Глухові в урочистій обс

тановці відбувся вибір гетьмана. Ним став миргородський пол

ковник Данило Апостол.

Гетьманування Д. Апостола (1727–1734). Данило Апостол

(1654–1734) належав до давнього козацького роду з Лівобереж

ної України. Отримав добру освіту. Зробив військову кар’єру. У