118. Які способи досягнення біологічного прогресу вам відомі?

Біологічний прогрес досягається як ускладнення, так і спрощенням організації. Визначення рівня біологічного прогресу проводиться за дослідженнями комплексу його ознак. Часто враховують збільшення числа особин в популяції, числа популяцій, розширення ареалу. Досягнення біологічного прогресу може відбуватися такими шляхами:

1) Ідіоадаптація – розвиток групи в рамках однієї адаптивної зони з виникнення близьких форм, що відрізняються адаптаціями одного рівня. Крайнім варіантом ідіоадаптації (алогенезу) є спеціалізація, що пов’язана з пристосуванням групи до дуже вузьких умов існування.

2) Шляхом ароморфозу – розвиток групи з розширення адаптивної зониі з виходом в інші природні зони під впливом набуття групами раніше не існуючих пристосувань.

3) Шляхом загальної дегенерації – спрощення будови, що може призводити до втрати цілого ряду структур та органів.

119. Які способи еволюційної редукції органів вам відомі?

Редукція – спрощення будови органів, зменшення їх розмірів, аж до зникнення їх, що супроводжується втратою ними функцій у процесі онтогенезу чи філогенезу. Редукція може бути зумовлена втратою органом його значення для організму внаслідок зміни умов існування (редукція коренів у водних рослин, очей у тварин печерної фауни). Редукція може бути викликана як наслідок пристосування паразитів. При цьому у організмів редукуються органи, щ несуть активні функції (кінцівки, нервова система, корені). Організми, еволюція яких йшла шляхом спрощення організації являються біологічно процвітаючими видами.

120. Які чинники сприяють когерентній еволюції?

Когерентна еволюція – це еволюція у стабільних екосистемах. При стабільних умовах відбувається посилення тиску стабілізуючого добору, у ценозі існують стенобіонтні види (види, що існують у вузькому діапазоні умов). Це спричиняє посилення спеціалізації, а це, в свою чергу, обумовлює гіпоморфоз, гіперморфоз чи теломорфоз.

За рахунок повільного видоутворення підвищується різноманіття спеціалізованих евадаптованих форм, а також зумовлюється процес коеволюції (спряженої еволюції, наприклад: хижак-жертва, симбіонт-хазяїн), що призводить до зростання ступеню інтегрованості екосистем, що далі стабілізує умови.

Отже, когерентна еволюція викликається дією стабільних умов.

121. Які чинники сприяють некогерентній еволюції?

Некогерентна еволюція – швидкі і часто незбалансовані зміни у нестабільних екосистемах. Отже, основним чинником, що сприяє некогерентній еволюції – це дестабілізація екосистеми (під впливом зовнішніх біотичних чи абіотичних факторів, або їх одночасної дії). Дестабілізація екосистеми сприяє порушенню зв’язку середовище-організм в онтогенезі, посиленню неспецифічної елімінації. З одного боку це призводить до зняття тиску стабілізуючого добору та радіації форм, що сприяють широкому видоутворенню. З іншого боку, посилення неспецифічної елімінації спричинює елізії (зникнення видів з екосистеми), внаслідок чого утворюється екологічні вакансії, що можуть бути заповнені або шляхом вселення видів-імігрантів (інвазія), або новими видами (видоутворення). Ці процеси є дуже швидкими, лише протягом 10-20 поколінь.