14. Назвіть приклади інтенсифікації функцій органу у процесі еволюції.

1) Постійна «модернізація» легень у хребетних, починаючи з амфібій. При цьому найвища інтенсивність дихання спостерігається у птахів, що пояснюється наявністю легеневих мішків.

2) Втрата ядра еритроцитами більшості ссавців, що збільшує об`єм гемоглобіну і перенос кисню як наслідок.

3) Еволюція м`язових волокон в бік пришвидшення скорочення: від епітеліально-м`язових клітин до гладеньких й поперечно – смугастих волокон.

15. Назвіть приклади розширення функцій органу у процесі еволюції.

1) Виникнення альвеолярної структури легень ссавців збільшує їх функціональну поверхню газообміну( зокрема випаровування) в десятки разів, і цим самим представляють, на рівні зі шкірою, найбільший орган терморегуляції організму.

2) При виході комах в процесі еволюції на сушу пройшла склеротизація їх хітинових покривів. Це забезпечує додаткову функцію хітинового шару – зменшення випаровування вологи тіла при прямій інсоляції чи низькій вологості середовища.

3) Утворення надкрилків Colleoptera. Під час метаморфозу, коли проходить хітинізація надкрилків, по трабекулам циркулює гемолімфа. У точках дотику трабекул із верхнім хітиновим шаром може пігменти чи накопичуються чи вимиваються нею. Таким чином створюється первинний малюнок, що може залишатися, або змінюватися. Якщо він залишається на застиглому хітині, він набуває «інформаційного значення»: забарвлення каже чи то попереджуючим, чи то маскуючим, або ж демонстративним. Отже, окрім захисної функції хітин несе і змістовне забарвлення.

4) додаткова функція паренхіми стебла дозволила запасати воду деяким групам рослин( закрема сукулентам).

16. Назвіть приклади субституції ( заміщення) органу у процесі еволюції.

1) Прикладом субституції є заміна хорди спочатку хрящовим, а потім кістковим хребтом у хребетних в процесі еволюції.

2) Виникнення розгалуженого шару капілярів в пальцях у безлегеневих саламандр (Plethodontidae), що забезпечують дихальний процес.

3) утворення філлодіїв та філлокладодіїв з стебел та черешків деяких сукулентів – функція фотосинтезу від листків переходить у стебла.

4) У змій функцію локомоції виконують не парні кінцівки, як це було у їх предків, а рухи рух ребер, що рухають черевні рогові щитки, та бічними вигинаннями тіла.

17. Неотинізація ( педоморфоз) та її значення в еволюції тварин і рослин.

Неотинізація – це тенденція набування статевої зрілості на ранніх стадіях онтогенезу.

Основним її значенням є здатність розмножуватися ювенільними формами за таких умов, коли дорослі форми по тих або інших умовах чи то не здатні розмножуватися, чи то якось пригнічується їх життєдіяльність, або навіть елімінують. Прикладом є звичайна полівка. За палеонтологічними даними ( за черепом ) визначили, що статева зрілість її предків наставала приблизно на 6 місяць після народження, опісля чого вона виходила з нірки і розмножувалась. Але у зв`язку з великою кількістю хижаків( куневих, собачих…) відбувалося видання популяцій полівок. Тому предки і сформували неотенічну стратегію – сучасна полівка набуває статевої зрілості вжена 2-му місяці життя.

У рослин вона спостерігається у ефемерних форм, що вимушені раніше починати період розмноження і швидше вивести потомство через швидке настання посухи.

По-друге, неотенія забезпечує уникання внутрішньовидової конкуренції між дорослими та ювенільними особинами одного виду.