2. Розміщення господарських та виробничих приміщень в готелі

Приміщення для обслуговуючого персоналу розміщують непо­далік від поверхового холу. Обладнуються робочим столом, стіль­цями, диваном, вбудованою або окремою шафою, холодильником, телефоном, системою зв'язку з номерами і вестибюльними служба­ми.

Блок підсобних і господарських приміщень існує в готелях будь-якого типу і потужності:

• приміщення обслуговуючого персоналу

• побутові майстерні

• склади

• білизняні брудної і чистої білизни

• тощо.

У готелях для них визначені нормативні площі ______ м2 на одне місце. Установлена також норма на шафи (білизняні ) у господарських кімнатах малих готелів:

____________ кв. м на одне місце;

на гардеробні шафи персоналу: _________ кв.м на одну людину.

Одним з важливих складових господарських приміщень є центральні білизняні чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного приміщеннями. Центральна білизняна чистої білизни пов’язується вантажним ліфтом з поверховими білизняними. При ній передбачається місце для лагодження і прасування білизни. Центральна білизняна для брудної білизни пов’язується з поверховим білизно проводом. Іноді приміщення для зберігання використаної білизни влаштовують у підвалах. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами.

Велика увага приділяється розташуванню та обладнанню технічних приміщень і установок.

Приміщення для чистої білизни розміщується поруч із вантаж­но-пасажирським ліфтом, кабіна якого відчиняється в бік блоку приміщень для обслуговування на поверсі. Може бути оснащене шахтопідйомником.

Приміщення для брудної білизни передбачається площею до 8 м та розміщується з вантажним ліфтом. Обладнується стелажами і білизнопроводом з приймальними клапанами для спуску брудної білизни.

Склад і площу господарських та виробничих приміщень у готелі визначають згідно з вимогами ДБН В.2.2-10-2001. Заклади охорони здоровя і ДБН В.2.2-25:2009. Підприємства харчування. Заклади ресторанного господарства.

Господарські та виробничі приміщення бажано розміщувати на першому або цокольному поверсі будівлі.

3. Склад, розміри і господарських та виробничих приміщень залежно від категорії і типу готелю

Склад і площі інженерно-технічних приміщень визначаються завданням на проектування або проектом згідно з розрахунками залежно від застосовуваного устаткування та діючих нормативних документів.

Службово-господарські приміщення готелів групують, як правило, групувати по виконуваних функціях.

Центральні білизняні необхідно блокувати з комунікаціями білизнопроводів.

Приміщення малярських майстерень і склади фарб слід проектувати з окремим виходом безпосередньо назовні.

У готелях місткістю 300 місць і більш при столярній майстерні та складській зоні слід передбачати люки, дебаркадери, ворота, розвантажувальні майданчики з обліком візуального і шумового захисту житлових і громадських зон готелю.

• Зона складських приміщень

При проектуванні складських приміщень необхідно забезпечувати зберігання товарів і сировини з дотриманням температурного режиму та товарного сусідства.

Складські приміщення проектують поблизу виробничих, розвантажувальну площадку – з боку господарського подвір’я та обладнують навісом і рампою.

Комори продуктів і охолоджувальні камери не розміщують під мийними та санітарними вузлами, адміністративно-побутовими приміщеннями, а також виробничими приміщеннями з трапами, стаціонарні охолоджувальні камери – поруч із приміщеннями котелень, бойлерних і душових, а також над та під ними.

• Комори проектують без природного освітлення з північного, північно-західного боку будівлі або в центрі будівельного об’єму будівлі закладу.

У закладів ресторанного господарства з кількістю місць у залах 500 і більше перед приміщенням завантажувальної необхідно проектувати платформу висотою 1,1 м, шириною 3 м і довжиною не менше 3 м; у закладах з меншою кількістю місць у залах, як правило, проектують розвантажувальні площадки та застосовують підйомно-спусковий механізм.

Приміщення завантажувальних, розташованих у цокольних або підвальних поверхах, обладнують люками з дверима (вертикальними) і пандусами. Над розван­тажувальними площадками, платформами та люками передбачають навіс. Вхід у при­міщення завантажувальної закладів із кількістю місць у залах понад 100 проектують окремо від входу для персоналу.

При проектуванні складських приміщень доцільно передбачати можливість розвантаження овочів безпосередньо в комору, минаючи завантажувальну.

При проектуванні закладів із кількістю місць у залах понад 500, при техніко-економічних обґрунтуваннях – з кількістю місць понад 250 допускається передбачати в’їзд автомобілів у завантажувальні приміщення (влаштування воріт).

• Зона виробництва

Виробничі приміщення необхідно розміщувати в надземних поверхах. Ці при­міщення, як правило, забезпечують природним освітленням (бічним або верхнім); інтенсивність освітлення повинна відповідати ДБН В.3.5-28-2006.

Виробничі цехи, що обслуговують зали, розташовують на одному рівні з ними.

Оскільки об’ємно-планувальні рішення закладів ресторанного господарства повинні передбачати послідовність і поточність технологічного процесу, а також максимальне скорочення шляхів руху вантажопотоків, зону виробництва розташовують максимально наближено до зон складських приміщень та обслуговування.

Приміщення, в яких процеси пов’язані з утворенням горючого пилу (просі­ювання борошна, цукру), а також використанням горючих газів (цехи з газовим, тепловим устаткуванням), не допускається розміщувати безпосередньо під приміщен­нями, призначеними для одночасного перебування понад 50 осіб.

• Зона обслуговування

Приміщення для відвідувачів необхідно розміщувати в надземних поверхах. У закладах ресторанного господарства допускається передбачати ці приміщення в цокольних поверхах.

Зали, як правило, мають природне освітлення (бічне або верхнє); інтенсивність освітлення повинна відповідати вимогам СанПиН 42-123-5777-91.

Зону обслуговування зазвичай розміщують з боку головного фасаду будівлі або вздовж фасаду, з вікон приміщень якого вигідний краєвид (історичне місце, споруда, вид на місто тощо). За сприятливих містобудівних умов зону обслуговування розташовують уздовж південного або південно-східного фасаду будівлі закладу.

Мийну столового посуду необхідно розташовувати на одному рівні із залою.

Гардеробні, санітарні вузли, умивальні, буфети, мийні, роздавальні, сервізні допускається проектувати без природного освітлення.

• Зона технічних приміщень

Вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холодильних установок, теплопункти та інші приміщення з устаткуванням, що є джерелом шуму і вібрацій, не розташовують суміжно, над і під робочими приміщеннями, приміщеннями, де постійно перебувають люди та у громадських будинках.

При проектуванні майстерень слід враховувати, що в підвальних і цокольних поверхах не розміщують приміщень, в яких застосовують або зберігають горючі газита рідини, а також легкозаймисті матеріали.

Технічні приміщення, а також приміщення в підвалах допускається проек­тувати без природного освітлення.

Як правило, зону технічних приміщень проектують з урахуванням можливості входу до окремих приміщень цієї зони з вулиці.

При проектуванні приміщень для забезпечення вентиляції дотримуються таких вимог:

• відстані між пристроями забирання та видалення повітря по горизонталі (на одному рівні) – не менше 20 м, по вертикалі – 2 м (витяжка зверху), по діагоналі (на рівні з вертикаллю не менше 2 м) – 15 м;

• висоти приміщення – не менше 1,9 м до низу виступаючих конструкцій (балок, ригелів, прогонів);

• припливні вентиляційні камери розміщують на нижніх поверхах (у тому числі підвали);

• витяжні вентиляційних камер – на верхніх поверхах (у тому числі технічний поверх та горище).

Приміщення теплопункту проектують з окремим виходом з будівлі закладу згідно з вимогами ДБН В.2.2-25:2009. Підприємства харчування. Заклади ресторанного господарства.

Нормативи проектування електрощитових такі: відстань між основним розподільчим щитом при розташуванні на протилежних стінах – не менше 2 м, розмір робочої зони для обслуговуючого персоналу – 22 м. Дозволяється влаштовувати електрощитові на глухих стінах коридорів у спеціальних шафах за відсутності капітальних обмежувальних конструкцій, що зменшують робочий простір обслуго­вуючого персоналу.