Питання для самоконтролю

1. Нормативна база проектування господарських та виробничих приміщень в готелі.

2. Склад і призначення господарських приміщень в готелі.

3. Склад і призначення виробничих приміщень в готелі.

4. Вимоги до розміщення господарських приміщень готелі.

5. Норми площі для проектування господарських приміщень в готелі.

6. Вимоги до розміщення виробничих приміщень готелі.

7. Норми площі для проектування иробничих приміщень в готелі.

8. Характеристика і правила розміщення службових сходів в готелі.

9. Характеристика і правила розміщення ліфтів в готелі

10. Характеристика передліфтових приміщень.

11. Технічні характеристика ліфтів різних типів.

12. Будівельні показники ліфтових сходів.

13. Функції проектувальника при розробленні принципових схем улаштування інженерних систем і обладнання в готелі

14. Виділення в просторі готелю зон для господарських та виробничих приміщень.

15. Порядок розробляння планувальних схем господарських та виробничих приміщень

Лекція 24. Комунікаційне забезпечення технологічного устаткування виробничих приміщень

1. Прив’язка технологічного устаткування.

2. Позначення елементів на схемах комунікаційного забезпечення.

3. Порядок розробляння і оформлення схем комунікаційного забезпечення технологічного устаткування для ЗРГ.

Рекомендована література:

Основна: 6,7,8 Додаткова: 22,34,35

Інтернет-ресурси:

Міні-лексикон: холодна вода, гаряча вода, каналізація, електричний струм, точка привязки, висота привязки, витяжний зонт, комунікаційне забезпечення

1. Прив’язка технологічного устаткування

Рішення щодо комунікаційного забезпечення технологічного устаткування у виробничих цехах закладу оформлюються у вигляді креслення, на якому вказують просторові координати точок під’єднання обладнання до інженерних мереж та характеристику комунікацій, що мають бути підведені до цих точок.

• На схемах комунікаційного забезпечення технологічного устаткування зображують місця підведення до устаткування таких видів комунікацій

(друга назва: прив’язка):

2. Позначення елементів на схемах комунікаційного забезпечення

Електричний струм (позначення на схемах «Е»), який характеризується:

• фазністю – 1 фаза, 3 фази (позначення на схемах відповідно «1ф», «3ф»)

• напругою:

• 3-фази – 380 В (Україна та СНД) та 400 В (Європа) (позначення на схемах відповідно «380 В», «400 В»),

• 1-фаза – відповідно 220 та 230 В (позначення на схемах відповідно «220 В», «230 В»);

• електропотужністю устаткування– кВт;

• висотою підведення.

Підведення струму:

• безпосередньо до устаткування в задану точку в підлозі, при чому висота виводу (позначення на схемах «h») складає як правило 100–200 мм. Розміщення точки підведення у плані устаткування та по висоті визначається згідно з паспортними даними.

Як правило так підводять 3-фазний електричний струм при електропотужності устаткування понад 3,5 кВт.

Приклад підведення струму до устаткування (плита електрична 4‑комфоркова, позиція за специфікацією № 24):

Для устаткування ЗРГ характерні такі види електроарматури:

• штепсельна розетка (для напруги – 220 В), (позначення на схемах «Ш») встановлюється на висоті (h) – 300, (для стаціонарного устаткування – холодильні шафи, скрині тощо) – 1100 та 1300 мм (для настільного та пересувного устаткування залежно від висоти виробничих столів);

• штепсельна розетка (позначення на схемах «ШР») – для напруги 380 В та електропотужності устаткування понад 2,5 кВт – на висоті (h) 300, 1100, 1300 мм (як у попередньому випадку);

• автоматичний вимикач (позначення на схемах «АВ») – як правило для посудомийних машин виробництва СНД – на висоті (h) – 1300, 1500;

• щит управління (позначення на схемах «ЩУ») для електрокотлів виробництва СНД, холодильних апаратів малої та середньої холодопродуктивності – на висоті (h) –800, 1100;

• станція управління (позначення на схемах «СУ») – для комплексів устаткування та конвеєрних систем – на висоті (h) – 500, 800, 1100.

Приклад позначення на схемах:

ЕШ 1ф; 0,25 кВт; h – 300 до поз. 3

ЕШР 3ф; 0,7 кВт; h – 1100 до поз. 52

ЕАВ 3ф; 6,75 кВт; h – 1500 до поз. 17

ЕСУ 3ф; 26,9 кВт; h – 500 до комплексу поз. 24, 25, 26, 27.

Водопостачання (позначення на схемах «В»), яке підводиться по стіні або у стіні; при острівному розміщенні устаткування (кавоварка, мийна ванна у складі острівної лінії барної стійки) – з підлоги та характеризується:

• температурою води:

холодна вода (позначення на схемах «ХВ»);

гаряча вода (позначення на схемах «ГВ»);

• умовним діаметром трубопроводу (позначення на схемах «») – в основному – 15 або 20 мм:

• 15 – для устаткування з незначним водоспоживанням (кавоварка, пароконвектомат);

• 20 – для устаткування зі значним обсягом водоспоживанням (котел, мийна ванна, посудомийна машина);

• висотою підведення (позначення на схемах «h»):

• для поливальних кранів h – 500 мм;

• для мийних ванн і столів з мийними ваннами h – 1100 мм (як правило через змішувач);

• для острівного підведення h – 300 мм (як правило через вентиль або запірну арматуру).

Приклад позначення на схемах:

На схемах показують підключення тільки до технологічного устаткування (не до сантехнічного – унітази, раковини-мийки, душові кабіни тощо!)

Відведення рідких стоків від технологічного устаткування – каналізація (позначення на схемах «К») – характеризується:

• діаметром трубопроводу:

•  50 – від мийних ванн;

•  100 від посудомийних машин;

  • висотою підведення:

• по стіні (для мийних ванн) h – 300 мм;

• з підлоги (для острівного устаткування та посудомийних машин) на h – 100.

Приклад позначення на схемах:

Для прийому рідких стоків (під час прибирання, санітарної обробки тощо) у підлогу приміщень закладу (гарячого цеху, мийних посуду тощо) вмонтовують трапи. Прийомний отвір трапа перекривають решіткою з нержавіючої сталі чи пластмаси на рівні з підлогою. Як правило має  100 мм.

Приклад позначення на схемах:

EMBED CorelDRAW.Graphic.13

Трап передбачається в усіх виробничих та мийних приміщеннях, а також за технологічною потребою, коли цього вимагає устаткування – котли, кип’ятильники, перекидні сковороди.

Видалення забрудненого повітря з виробничих приміщень закладу та підведення до них чистого здійснюється вентиляційними пристроями через витяжні зонти (позначення на схемах «ВЗ») чи місцеві вентиляційні відсмоктувачі (позначення на схемах «МВВ»), які характеризуються:

• габаритними розмірами – ВЗ та МВВ, як правило, на 100–200 мм більші за розміри устаткування, над якими їх розміщують;

• об’ємом повітря, що видаляється у м³/год (позначення на схемах «V») – орієнтовний об’єм визначається з розрахунку: 1 кВт встановленої (паспортної) електропотужності устаткування потребує видалення приблизно 22–35 м³ повітря за годину (наприклад для жарильних поверхонь, плит тощо V  max. Для пароконвектоматів, жарильних шаф тощо V  min).

Вентиляційні пристрої розміщують над тепловим або іншим устаткуванням, що виділяє забруднювачі повітря (надлишкова волога, пил, гази, тепло тощо).