- •Методичні вказівки до практичних робіт
- •Затверджено радою університету
- •Практична робота №1 Тема: “Аналіз наявних досліджень з управління екологічною безпекою”
- •Практична робота №2 Тема: “Екологічні проблеми реґіонального рівня. Районування території за ступенем забруднення”
- •Перша частина.
- •Друга частина.
- •Практична робота №3 Тема: “Оцінка екологічної безпеки територій за умови техногенних навантажень”
- •4. Вихідні дані для розрахунку навантаження території звалищами та полігонами тпв
- •Практична робота №4 Тема: “Реґіоналізація еконебезпеки на території України. Профілізація реґіонів стосовно проявів еконебезпеки”
- •Приклад оформлення таблиці “Реґіоналізація екологічної небезпеки”
- •Практична робота № 5 Тема: “Оцінка рівня техноґенної небезпеки”
- •Коефіцієнти та параметри для визначення індексу техногенної небезпеки
- •Практична робота №6
- •Практична робота №7 Тема: “Харчова безпека”.
- •Вміст нітратів у сільськогосподарській продукції і їх допустимі рівні (мг/кг маси по нітрат – іону)
- •Визначення нітратів у соках рослин.
- •Характер забарвлення плодів
- •2. Визначення нітратів у цільних рослинах
- •3. Визначення нітратів методом іоноселективних електродів.
- •Практична робота № 8 Тема: “Реалізація вимог Міжнародного природоохоронного законодавства на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 9 Тема: “Оцінка і прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного й антропоґенного характеру”
- •Практична робота № 10 Тема: “Оцінка шумового забруднення території”
- •Порядок виконання практичної роботи.
- •Практична робота № 11 Тема: “Визначення ролі і функцій державних органів управління екобезпекою на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 12 Тема: “Впровадження систем управління якістю навколишнього середовища”
- •Практична робота № 13 Тема: “Визначення напрямків управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 14 Тема: “Розробка функціональної блок-схеми управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 15 Тема: “Загальна оцінка комфортності території”
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Метеорологічний потенціал самоочищення атмосфери
- •Характеристика погодних умов
- •Практична робота № 16 Тема: “Біоіндикація регіону”
- •1.1Оцінка стану навколишнього середовища за наявністю, багатством і різноманіттям різних видів лишайників.
- •Оцінка біорізноманіття ґрунтової мезофауни
- •1.3 Оцінка стану території за широко розповсюдженими трав’янистими рослинами (кульбаба лікарська)
- •Практична робота № 17 Тема: “Екологічні ризики та особливості прийняття ризикових рішень в екологічній безпеці”
- •Особливості прийняття ризикових рішень
- •Практична робота № 18 Тема: “Кількісне оцінювання екологічних ризиків”
Визначення нітратів у соках рослин.
Обладнання та прилади: ступки, предметні стекла, марлеві салфетки, малі ємності, піпетки хімічні на 5 мл, піпетки медичні, 1% розчин дифеніламіна в концентрованій сірчаній кислоті, вихідний розчин NaNO3 для побудови калібровочної кривої, дистильована вода, термостійкий хімічний стакан на 0,54 – 1 л для кип’ятіння овочей; електроплитка, частини різних овочем, що містять значну кількість нітратів з незабарвленим соком (капуста, огірки, кабачки, бульба, диня, кавуни тощо).
Хід роботи
За декілька днів до заняття студенти повинні принести різні овочі, які необхідно вимити і висушити.
В один із пузирів наливають 10 мл вихідного розчину NaNO3, що відповідає максимальному вмісту нітратів у овочах – 3000 мг на кг. Слід відмітити, що в окремих органах рослин зустрічаються і значно більші концентрації. Готують серію калібровочних розчинів шляхом розбавлення пополам попереднього ( наприклад до 3 мг вихідного розчина додають 3 мл дистильованої води) і отримують серію розчинів з різним вмістом нітратів: 3000, 1500, 750, 375, 188, 94, 47, 23 мг/кг.
Овочі і плоди розділяють на частини: зона, що примикає до плодоніжки, кожуха, периферійна частина, середня частина, качан (у капусти), жилки, лист без жилок. Вирізані частини дрібно ріжуть ножом і бистро розтирають в ступці, сік віджимають через 2 – 3 шари марлі. 2 каплі соку капають на чисте предметне скло, покладене на білий папір, добавляють 2 каплі дифеніламіну. Швидко описують всі спостереження згідно схеми (таблиця 7.2). Повторюваність досліду – 3 рази. Для більш чіткого визначення, капають біля калібровочний розчин з приблизною концентрацією і повторюють реакцію з дифеніламіном.
Аналіз розпочинають із соку капусти і бульби, потім розміщують ці овочі у термостійкий стакан і кип’ятять у дистильованій воді, після чого аналізують проварені овочі і відвар. За час варки роблять аналіз різних частин інших овочів і плодів (не менше чотирьох за заняття). Дані записують у таблицю, після чого аналізується ситуація по різним плодам.
Таблиця 7.2
Характер забарвлення плодів
Бали |
Характер забарвлення |
Вміст нітратів, мг/кг |
6 |
Сік або зріз забарвлюється швидко і інтенсивно інтенсивно в синьо – чорний колір. Забарвлення стійке і не пропадає |
Більше 3000 |
5 |
Сік або зріз забарвлюється в темно – синій колір. Забарвлення зберігається деякий час |
3000 |
4 |
Сік або зріз забарвлюється синій колір. Забарвлення наступає не відразу |
1000 |
3 |
Забарвлення світло – синє, пропадає через 2 – 3 хвилини |
500 |
2 |
Забарвлення швидко зникає, забарвлюються головним чином проводні пучки |
250 |
1 |
Сліди голубого, швидко зникаючого забарвлення |
100 |
0 |
Немає ні голубого, ні синього забарвлення. На цілих рослинах можливе порозовіння. |
0 |
Таблиця. 7.3
Вміст нітратів у різних досліджуваних овочах і продах.
Рослина, що досліджується |
Частина |
Бали |
Вміст нітратів, мг/кг |
Картопля свіжа |
|
|
|
Картопля відварена |
|
|
|
Капуста |
|
|
|
Капуста відварена |
Лист |
|
|
Відвар |
|
|
|
