Особливості прийняття ризикових рішень

В даний час для аналізу і вирішення проблем, пов’язаних з ризиком, широко використовується так званий метод дерев. До числа його переваг відноситься простота і наглядність графічного використання. Складна проблема розділяється на прості, а потім проводиться синтез отриманого рішення. Дерево рішень містить різні частини – ствол і різні по величині вітки, причому всі вони формують один організм. Поведінкою звичайного дерева і його частин керують закони біології, а у випадку дерева рішень – закони теорії вірогідності.

Для аналізу дерева рішень використовують два вида величин: вірогідність події і оцінки наслідків прийнятих рішень. Розрахунок проводимо за наступним алгоритмом:

1. Приймаємо бажаний результат як 100, небажаний як 0. Зобразимо графічно (приклад)

50

Р=0,75

57,5

80

Р=0,25

5

Р=0,75

100

28,75

Р=0,25

2. Рішення починаємо з права наліво. Почнемо з правого верхнього вузла. Його значення це математичне очікування показника наслідків.

3. Проводимо максимізацію значень, для отриманих значень розглядаємих вузлів. 57, 5 найбільша величина і її треба залишити.

4. 57,5/28,75=2, тобто у даному випадку очистка знижує ризик летального наслідку населення у два рази.

ЗАВДАННЯ. Визначити, чи потрібно робити очистку води, у якій виявлено радіацію (вірогідність її наявності = N), при таких умовах:

− наявності радіації без очистки вірогідність захворювання населення=S; з очисткою R;

− відсутності радіації приведення очистки (використовується хімічний реагент) може привести до вторинного забруднення води і вірогідність захворювання населення=Q;

− відсутності радіації і без очистки захворювання населення відсутнє.

Вихідні дані беруться по останній цифрі залікової книжки

Варіант	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
N,%	95	100	55	80	74	30	70	25	99	84
S,%	100	75	100	90	80	100	95	100	50	70
R,%	0	5	10	15	7	20	0	0	10	1
Q,%	5	30	0	15	10	0	20	5	10	0

Питання для самоперевірки:

1. Що таке ризик?

2. Які ризики віднося ть до екологічних?

3. В чому суть прийняття рішень методом дерев?

Практична робота № 18 Тема: “Кількісне оцінювання екологічних ризиків”

Форма виконання – індивідуальна робота в аудиторії за варіантами завдань, оформлення письмового звіту.

При оцінюванні ризику розрізняють два його різновиди: індивідуальній і соціальний.

Соціальний ризик R_s характеризує можливі аварії на промислових, енергетичних, воєнних та ін. об’єктах, які викликають важкі наслідки, і, перш за все, смерть населення. Цей ризик позначають

(18.1)

де w_i – частота і-й аварії; N_і – кількість смертельний випадків, обумовлених нею; l – можливе число всіх аварій на даному об’єктів. У багатьох законодавствах країн визначено ризик від потенційно небезпечної установки. Напр. в Нідерландах допустима частота аварії не перевищує 10^-4 в рік (дана аварія може відбутися не частіше, ніж 1 раз в 10 тис. років. І визвати гибель 10 чоловік, тобто якщо наслідки в n раз більші, то відповідна частота повинна бути в n² різ менше).

Для оцінки впливу токсиканта, що міститься в навколишньому середовищі, вводиться поняття «ризику від дози і токсиканту j» [Р_е(D)]_ij, і залежить від фактора ризику даного токсиканта F_r і його дози D. Доза вимірюється в мг, а фактор ризику має розмірність мг^-1, і представляє собою ризик на одиницю дози.

[Р_е(D)]_ij=(F_r*D)_ij=(F_r*c*v*t)_ij (18.1)

де с – концентрація токсиканту, v – його щоденне попадання в організм, t – час впливу на організм, днів.

Число важких наслідків (напр. ракових захворювань) дії токсиканту на людей визначається

(18.1)

N_ij – кількість людей, що підпадають під дію токсиканта; к – кількість токсикантів, n – кількість рівнів доз кожного токсиканту.

Приклад. Після введення в дію деякого промислового об’єкту населення, що проживає поруч в кількості 10 тис. чоловік протягом 3 років постійно (24 год на добу) підпадали дії токсиканта-концерогена, що знаходиться в повітрі (його концентрація складає 0,01 мг/м³). Скільки додаткових випадків раку можливо очікувати від цього токсиканту за час експлуатації об’єкту, якщо фактор ризику склав 10^-6 мг^-1? Об’єм повітря, що вдихаємо щоденно вкладає 7,5 л/хв.

v=7,5 л/хв*10^-3м³/л*60хв/год*24год/день=10,8 м³/день

q_с=10^-6мг^-1*10,8м³/день*0,01мг/м³*365днів/рік*3 роки*10⁴чол=1,3

Таким чином, для приведених умов розглядає мий об’єкт може викликати лише 1 випадок захворювання раком.

Індивідуальний ризик визначає вірогідність екстремальної шкоди – смерті індивідуума від деякої причини, що розглядається для всього його життя або для одного його року. Теоретична границя допустимого індивідуального ризику (дані США) становить 1 шанс на мільйон (10^-6) за все життя індивідуума (70 років). У перерахунку на 1 рік 10^-6/70=1,43/10^-8год^-1.

Порядки вірогідності індивідуального ризику смерті, розрахованого для одного року

Причини смерті	Вірогідність однієї смерті в рік
Всі причини	10-2
Всі «внутрішні причини» (хвороби)	10-2
Всі «зовнішні» причини (аварії, насильство тощо)	10-4
Всі аварії в транспорті	10-4
Випадкові отруєння	10-5
Травматизм на виробництві	10-5
Аварії у повітря	10-6

Індивідуальний ризик розраховується як вірогідність процесу на міру очікуємих наслідків. (1). Для індивідуума наслідками ризику є смерть, тому індивідуальний ризик рівний:

LLE=P*L

Р – вірогідність здійснення певного небезпечного процесу;

L – середня величина життя людини, що в неї залишилася.

Кількісні оцінки екологічних ризиків необхідні для ранжування проблем, пов’язаних із здоров’ям людей і стан середовища існування, прийняття відповідних заходів, визначення пріоритетів. Оцінювання ризику передбачає розвиток неблагоприємних ситуацій по різним сценаріям, і виступати як сума різних ризиків.

ЗАВДАННЯ. 1. Підприємством викидаються забруднення: аміак (F_r=10^-6), формальдегід (F_r=10^-8), фенол (F_r=10^-5). Під їх дію підпадає населення чисельністю 500 чол населення протягом T років. Скільки додаткових випадків захворювання може виникнути від даних токсикантів?

Вихідні дані беруться по останній цифрі залікової книжки

Варіант	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Т, років	1	2	4	30	5	6	8	7	10	1,5
Аміак, мг/м3	4,3	60	20	217	44	13	7	13	54	12
Формальдегід, мг/м3	0,44	10	2,83	1,34	3,25	14	54	23	12	46
Фенол, мг/м3	1,39	13	243	2	24	354	24	36,5	1,20	3

2. Визначити ризик зменшення життя людини (скільки залишилося років), якщо вона ведене певний повсякденний спосіб життя (дані згідно завдання по останній цифрі залікової книжки). Приймаємо середню тривалість життя – 70 років. Зменшення очікуємої тривалості життя повсякденною діяльністю, хворобами і стихійними лихами приймаємо за даними Агенства США (Б.Коен)

	LLE, дні	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Кількість років на момент розрахунку		20	50	30	35	45	28	33	55	58	24
Причини ризику:
Куріння (1 пачка в день)	2300	+	+(пів пачки)		+			+			+
Сердечно-сосудисті хахворювання	2100	+		+	+	+		+	+	+	+
Робота в шахті	1100			+			+
Рак	980		+	+	+			+	+	+
Збиткова вага (15 кг)	900		+	+		+		+	+	+
Інсульт	520		+			+			+	+
Алкоголь	230	+		+	+	+	+	+	+		+
Автомобільні аварії	180		+	+	+	+			+		+
Грип і запалення легенів	130	+		+	+		+	+	+	+	+
Наркотики	100	+						+			+
Вбивство	90		+	+	+						+
Несчасні випадки на роботі	74		+		+				+	+	+
СПИД	70				+						+
Пожежі і смертельні опіки	27						+				+
Кофе (3 чашки в день)	26	+	+		+	+	+	+			+
Авіакатастрофи	1	+					+		+	+	+
Урагани, торнадо	1						+	+
Затоплення	0,4					+
Землетруси	0,2						+				+

Питання для самоперевірки:

1. Що визначає соціальний ризик?

2. Що визначає індивідуальний ризик?

3. Як оцінюють вплив токсиканту на організм людини?

4. Як оцінюють ризик смерті чи захворювання для людини?

Список літератури

1 Боков В.А., Лущук А.В. Основы экологической безопасности: Уч.пособие. – Симферополь: СОНАТ. – 1988. -224с.

2 Быков А.А, Мурзин Н.В. Проблемы анализа безопасности человека, общества и природы. – СПб.: Наука. – 1997. – 247с.

3 В.К.Сівак, В.Д.Солодкий. Основи екологічної безпеки територійі акваторій. Навч.посібник. – Чернівці: Зелена Буковина. - 2000. – 156с.

4 Державний стандарт України. Надзвичайні ситуації на акваторіях. – Київ, Держстандарт України. – 2000. – 16.

5 Данилов-Данилян В.И., Залиханов М.Ч. Лосев К. С. Экологическая безопасность. Москва: МНЭПУ. – 2001. – 332с.

6 Т.А.Хоружая. Оценка экологической опасности. М.: Книга сервис. – 2002. – 208с.

7 Яцик А.В.Екологічна безпека в Україні. – К.:2003. – 216с.

8 Экология, охрана окружающей среды, экологическая безопасность/ учебное пособие под общей редакцией А.Т.Никитина, С.А.Степанова. – М.,2000. – 648с.

9 Серов Г.П. Правовое регулирование экологической безопасности при осуществлении промышленной и иных видов деятельности. – М.: Ось – 89, 1998г. – 224с.

10 Толстухов А.В., Хилько М.І. Екобезпечний розвиток: пошуки стратегії. – К.: "Знання України", 2001. – 333с.

11 Екологія Полтавщини. Аналіз стану використання програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням реґіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року”. Випуск 3. – Полтава: Полтавський літератор, 2006, – 308 с.

12 Екологічний атлас Полтавщини. - Полтава: Полтавський літератор, 2007.