- •Методичні вказівки до практичних робіт
- •Затверджено радою університету
- •Практична робота №1 Тема: “Аналіз наявних досліджень з управління екологічною безпекою”
- •Практична робота №2 Тема: “Екологічні проблеми реґіонального рівня. Районування території за ступенем забруднення”
- •Перша частина.
- •Друга частина.
- •Практична робота №3 Тема: “Оцінка екологічної безпеки територій за умови техногенних навантажень”
- •4. Вихідні дані для розрахунку навантаження території звалищами та полігонами тпв
- •Практична робота №4 Тема: “Реґіоналізація еконебезпеки на території України. Профілізація реґіонів стосовно проявів еконебезпеки”
- •Приклад оформлення таблиці “Реґіоналізація екологічної небезпеки”
- •Практична робота № 5 Тема: “Оцінка рівня техноґенної небезпеки”
- •Коефіцієнти та параметри для визначення індексу техногенної небезпеки
- •Практична робота №6
- •Практична робота №7 Тема: “Харчова безпека”.
- •Вміст нітратів у сільськогосподарській продукції і їх допустимі рівні (мг/кг маси по нітрат – іону)
- •Визначення нітратів у соках рослин.
- •Характер забарвлення плодів
- •2. Визначення нітратів у цільних рослинах
- •3. Визначення нітратів методом іоноселективних електродів.
- •Практична робота № 8 Тема: “Реалізація вимог Міжнародного природоохоронного законодавства на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 9 Тема: “Оцінка і прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного й антропоґенного характеру”
- •Практична робота № 10 Тема: “Оцінка шумового забруднення території”
- •Порядок виконання практичної роботи.
- •Практична робота № 11 Тема: “Визначення ролі і функцій державних органів управління екобезпекою на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 12 Тема: “Впровадження систем управління якістю навколишнього середовища”
- •Практична робота № 13 Тема: “Визначення напрямків управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 14 Тема: “Розробка функціональної блок-схеми управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 15 Тема: “Загальна оцінка комфортності території”
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Метеорологічний потенціал самоочищення атмосфери
- •Характеристика погодних умов
- •Практична робота № 16 Тема: “Біоіндикація регіону”
- •1.1Оцінка стану навколишнього середовища за наявністю, багатством і різноманіттям різних видів лишайників.
- •Оцінка біорізноманіття ґрунтової мезофауни
- •1.3 Оцінка стану території за широко розповсюдженими трав’янистими рослинами (кульбаба лікарська)
- •Практична робота № 17 Тема: “Екологічні ризики та особливості прийняття ризикових рішень в екологічній безпеці”
- •Особливості прийняття ризикових рішень
- •Практична робота № 18 Тема: “Кількісне оцінювання екологічних ризиків”
2. Визначення нітратів у цільних рослинах
Відрізають у свіжих рослин: куски стеблів, черешків, плодів. Кладуть на полосу воскового паперу. капають на різні частини зрізу по декілька капель 1%-ного розчину дифеніламіну у сірчаній кислоті, відмічають забарвлення згідно таблиці. При цьому у випадку малих концентрацій нітратів можливе порозовіння тканини внаслідок її обвуглення від сірчаної кислоти в реактиві дифеніламіна.
Даний метод дає можливість оцінити і порівняти різні тканини рослин в польових умовах. Він перевірений і добре діє на хлібних злаках, картоплі, коренеплодах, овочах, бобових, багаторічних трав для оцінки забезпечення різних сільгоспкультур азотом. Показано, що нітрати зникають у фазі цвітіння, але їх багато в період вегетативного розвитку, який і повинен бути використаний для оцінки. Нітрати відразу ж утилізуються (не проявляються в аналізах) у почках, бутонах і квітках.
3. Визначення нітратів методом іоноселективних електродів.
На 10 г свіжо змолотих плодів і овочем наливають 50 мл 1%-го розчину алюмокалієвих квасців. Аналіз проводять в стаканчиках на 100 мл, взбовтують 3 – 5 хв. Визначають іоноселективними електродами на нітрат – іон з використанням потенціометра (рН – метра). Калібровку роблять по КNO3.
Підготовка реактивів.
1. 1%-ний розчин дифеніламіна в сірчаній кислоті: 1 г. дифеніламіна розчиняють в 99 г концентрованої сірчаної кислоти (щільністю 1,84). Це відповідає приблизно 54 мл H2SО4.
Розрахунок: р=m/V, V=m/р=53,8 мл.
де р – щільність, m – маса, V – об’єм.
Вихідний розчин NaNО3 для побудови калібровочної кривої.
Якщо розчинити 1 г NaNО3 в 1 л води, то це буде відповідати 729 мг/кг нітратів (по нітрат – іону):
85 – 1000 мг (1 г)
62 – х
х=62/1000/85=729 мг/кг.
де 85 – молекулярна маса NaNО3,
62 – молекулярна вага нітрат – іона.
Але, як згадувалося вище, найбільший вміст нітратов у розповсюджених видів овочів – 3000 мг/кг:
729 – 1000мг (1г)
3000 – х
х=3000*1000/729=4,11 г,
Тобто потрібно розчинити 4,11 солі в літрі дистильованої води. Але при невеликих кількостях аналізів в учбових цілях достатньо і 100 мл, тобто 411 мг NaNО3 потрібно розчинити у 100 мл води.
ЗАВДАННЯ. Студенти використовуючи сік різних плодів та цільні досліджуємі плоди проводять аналіз їх на вміст нітратів та роблять висновки щодо вмісту в них нітратів та можливості їх споживання.
Питання до самоконтролю
Як нітрати впливають на організм людини?
Які методи дослідження вмісту нітратів у плодах та рослинах Ви знаєте?
Де найбільший вміст нітратів спостерігається у плодах?
Яка допустима межа щоденного надходження нітратів у організм людини?
Які сорти рослин найбільше накопичують нітратів, а які - найменше?
Практична робота № 8 Тема: “Реалізація вимог Міжнародного природоохоронного законодавства на реґіональному рівні”
Форма виконання – колективна робота в аудиторії за варіантами, оформлення письмового звіту, вербальне оприлюднення результатів роботи кожного колективу.
Екологічна інтеграція України до Європейського союзу має здійснюватися шляхом системного вдосконалення і приведення у відповідність з європейською правовою, нормативно-методичною та інституціональною базою управління екологічною безпекою, взаємодії з громадськими об‘єднаннями. Для цього необхідно. в першу чергу, ідентифікувати національну екологічну політику і привести її у відповідність із загальноєвропейською екологічною політикою.
Забезпечення екологічної безпеки на міжнародному рівні здійснюється за допомогою системи міжнародно-правових актів, зокрема тих, що містяться у міжнародних конвенціях, директивах, угодах та інших правових формах.
ЗАВДАННЯ. Відповідно до варіантів* колективних завдань провести детальний аналіз запропонованого переліку міжнародних нормативних документів у галузі охорони довкілля. На основі аналізу виділити ті з нормативних документів, під реалізацію яких підпадають аспекти виробничої діяльності крупних промислових підприємств територіально-виробничого комплексу Середнього Придніпров’я.
* – Варіанти колективних завдань формуються викладачем.
Для проведення аналізу студентам надається перелік, що налічує близько 150 директив, регламентів, угод, конвенцій, протоколів, рекомендацій та рішень Ради Європи та Європарламенту.
Питання для самоконтролю
Які основні міжнародні директиви, регламенти, угоди та ін. акти регламентують якість атмосферного повітря?
Які основні міжнародні директиви, регламенти, угоди та ін. акти регламентують якість підземних та поверхневих вод?
Які основні міжнародні директиви, регламенти, угоди та ін. акти регламентують якість грунтів?
Які основні міжнародні директиви, регламенти, угоди та ін. акти регламентують сферу поводження з відходами?
Які основні міжнародні директиви, регламенти, угоди та інші акти у сфері охорони довкілля ратифікувала Україна?
