- •Методичні вказівки до практичних робіт
- •Затверджено радою університету
- •Практична робота №1 Тема: “Аналіз наявних досліджень з управління екологічною безпекою”
- •Практична робота №2 Тема: “Екологічні проблеми реґіонального рівня. Районування території за ступенем забруднення”
- •Перша частина.
- •Друга частина.
- •Практична робота №3 Тема: “Оцінка екологічної безпеки територій за умови техногенних навантажень”
- •4. Вихідні дані для розрахунку навантаження території звалищами та полігонами тпв
- •Практична робота №4 Тема: “Реґіоналізація еконебезпеки на території України. Профілізація реґіонів стосовно проявів еконебезпеки”
- •Приклад оформлення таблиці “Реґіоналізація екологічної небезпеки”
- •Практична робота № 5 Тема: “Оцінка рівня техноґенної небезпеки”
- •Коефіцієнти та параметри для визначення індексу техногенної небезпеки
- •Практична робота №6
- •Практична робота №7 Тема: “Харчова безпека”.
- •Вміст нітратів у сільськогосподарській продукції і їх допустимі рівні (мг/кг маси по нітрат – іону)
- •Визначення нітратів у соках рослин.
- •Характер забарвлення плодів
- •2. Визначення нітратів у цільних рослинах
- •3. Визначення нітратів методом іоноселективних електродів.
- •Практична робота № 8 Тема: “Реалізація вимог Міжнародного природоохоронного законодавства на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 9 Тема: “Оцінка і прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного й антропоґенного характеру”
- •Практична робота № 10 Тема: “Оцінка шумового забруднення території”
- •Порядок виконання практичної роботи.
- •Практична робота № 11 Тема: “Визначення ролі і функцій державних органів управління екобезпекою на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 12 Тема: “Впровадження систем управління якістю навколишнього середовища”
- •Практична робота № 13 Тема: “Визначення напрямків управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 14 Тема: “Розробка функціональної блок-схеми управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 15 Тема: “Загальна оцінка комфортності території”
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Метеорологічний потенціал самоочищення атмосфери
- •Характеристика погодних умов
- •Практична робота № 16 Тема: “Біоіндикація регіону”
- •1.1Оцінка стану навколишнього середовища за наявністю, багатством і різноманіттям різних видів лишайників.
- •Оцінка біорізноманіття ґрунтової мезофауни
- •1.3 Оцінка стану території за широко розповсюдженими трав’янистими рослинами (кульбаба лікарська)
- •Практична робота № 17 Тема: “Екологічні ризики та особливості прийняття ризикових рішень в екологічній безпеці”
- •Особливості прийняття ризикових рішень
- •Практична робота № 18 Тема: “Кількісне оцінювання екологічних ризиків”
Практична робота № 14 Тема: “Розробка функціональної блок-схеми управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
Форма виконання – індивідуальна робота в аудиторії за варіантами завдань, оформлення письмового звіту.
Основні принципи стратегії управління екологічною безпекою полягають у наступному:
– недопущення ускладнення екологічної ситуації на основі реалізації системи контролю за техноґенною діяльністю (видача дозволів і ліцензій, екологічний аудит проблемних підприємств і т.д.);
– виявлення передкризових станів технологічних об’єктів, розробка заходів із попередження аварій та катастроф;
– розробка і реалізація короткострокової та довгострокової програми зниження екологічної небезпеки до прийнятних рівнів.
Реґіональні закономірності управління екологічною безпекою формулюються наступним чином: управління може бути результативним тільки при забезпеченні прийнятної просторової та часової структуризації небезпеки; оптимізація позиційності суттєво послаблює наслідки проявів небезпеки; мінімізація несприятливого “сусідства” небезпек різного ґенезису зменшує ступінь сумаційної дії на людину та довкілля; реалізація управлінських рішень та зниження ступеня небезпеки можуть бути розмежовані як у просторі, так і у часі.
Наведені закономірності визначають особливості управління техноґенною складовою екологічної безпеки (техногенною безпекою): конкретизовану систему управління можливо розробити лише на реґіональному рівні; першочергово реалізуються технічні рішення та практичні заходи відносно профілюючих видів та підвидів небезпеки, що зумовлено обмеженістю в реальних умовах матеріальних, технічних та інших ресурсів.
Управління техноґенною безпекою – це складний багатофункціональний процес, який схематично у спрощеному вигляді зображено на рисунку 15.1 сукупністю послідовних стадій.
Рисунок 14.1 – Функціональна блок-схема управління техноґенною безпекою регіону (І – нормативно-правова та науково-технічна інформація)
ЗАВДАННЯ. На основі профілізації реґіону стосовно проявів екологічної небезпеки розробити функціональну структурно-логічну схему управління екологічною безпекою в конкретному реґіоні відповідно до індивідуального завдання.
Вибір варіанту індивідуального завдання здійснюється з останньою цифрою залікової книжки відповідно до нижче наведеної схеми:
Остання цифра |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Область України |
Полтавська |
Кіровоградська |
Черкаська |
Харківська |
Дніпропетровська |
Полтавська |
Кіровоградська |
Черкаська |
Харківська |
Дніпропетровська |
Питання для самоконтролю:
Які основні принципи стратегії управління екологічною безпекою регіону?
Які складові механізму управління техногенною безпекою регіону?
Які виділяють регіональні відмінності управління екологічною безпекою?
Що таке управління екологічною безпекою?
