- •Методичні вказівки до практичних робіт
- •Затверджено радою університету
- •Практична робота №1 Тема: “Аналіз наявних досліджень з управління екологічною безпекою”
- •Практична робота №2 Тема: “Екологічні проблеми реґіонального рівня. Районування території за ступенем забруднення”
- •Перша частина.
- •Друга частина.
- •Практична робота №3 Тема: “Оцінка екологічної безпеки територій за умови техногенних навантажень”
- •4. Вихідні дані для розрахунку навантаження території звалищами та полігонами тпв
- •Практична робота №4 Тема: “Реґіоналізація еконебезпеки на території України. Профілізація реґіонів стосовно проявів еконебезпеки”
- •Приклад оформлення таблиці “Реґіоналізація екологічної небезпеки”
- •Практична робота № 5 Тема: “Оцінка рівня техноґенної небезпеки”
- •Коефіцієнти та параметри для визначення індексу техногенної небезпеки
- •Практична робота №6
- •Практична робота №7 Тема: “Харчова безпека”.
- •Вміст нітратів у сільськогосподарській продукції і їх допустимі рівні (мг/кг маси по нітрат – іону)
- •Визначення нітратів у соках рослин.
- •Характер забарвлення плодів
- •2. Визначення нітратів у цільних рослинах
- •3. Визначення нітратів методом іоноселективних електродів.
- •Практична робота № 8 Тема: “Реалізація вимог Міжнародного природоохоронного законодавства на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 9 Тема: “Оцінка і прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного й антропоґенного характеру”
- •Практична робота № 10 Тема: “Оцінка шумового забруднення території”
- •Порядок виконання практичної роботи.
- •Практична робота № 11 Тема: “Визначення ролі і функцій державних органів управління екобезпекою на реґіональному рівні”
- •Практична робота № 12 Тема: “Впровадження систем управління якістю навколишнього середовища”
- •Практична робота № 13 Тема: “Визначення напрямків управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 14 Тема: “Розробка функціональної блок-схеми управління екобезпекою у конкретному реґіоні”
- •Практична робота № 15 Тема: “Загальна оцінка комфортності території”
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Метеорологічний потенціал самоочищення атмосфери
- •Характеристика погодних умов
- •Практична робота № 16 Тема: “Біоіндикація регіону”
- •1.1Оцінка стану навколишнього середовища за наявністю, багатством і різноманіттям різних видів лишайників.
- •Оцінка біорізноманіття ґрунтової мезофауни
- •1.3 Оцінка стану території за широко розповсюдженими трав’янистими рослинами (кульбаба лікарська)
- •Практична робота № 17 Тема: “Екологічні ризики та особливості прийняття ризикових рішень в екологічній безпеці”
- •Особливості прийняття ризикових рішень
- •Практична робота № 18 Тема: “Кількісне оцінювання екологічних ризиків”
Практична робота №7 Тема: “Харчова безпека”.
Форма виконання – практична робота в аудиторії, оформлення письмового звіту.
Нітрати – невід’ємлива частина всіх наземних і водних екосистем, оскільки процес евтрофікації, який веде до утворення окислених неорганічних сполук азоту, носить глобальний характер. У той же час, у зв’язку з використанням у великих масштабах азотних добрив, надходження неорганічних сполук азоту у рослини збільшується. Надлишкове використання азоту добрив не тільки приводить до акумуляції нітратів у рослинах, але сприяє забрудненню водоймищ і ґрунтових вод залишками добрив, в результаті чого територія забруднення с/г продукції збільшується. Але накопичення нітратів у рослинах може здійснюватися не тільки від надлишку азотних добрив, але і при недостатку інших їх видів (фосфорних, калійних т.д.), шляхом часткової заміни недостатніх іонів нітрат – іонами при мінеральному харчуванні, а також при зниженні у ряду рослин активності ферменту нітратредуктази, що перетворює нітрати в білки.
У зв’язку з цим, спостерігається чітке розмежування різних видів і сортів рослин по накопиченню і вмісту нітратів. Існують, наприклад, види овочевих культур з великим і малим вмістом нітратів. Так, накопичувачами нітратів є сімейства гарбузових, капустяних, саельдерейних. Найбільша їх кількість міститься в листових овочах: петрушці, кропу, сель дерії (табл.7.1), найменше – в томатах, баклажанах, часнику, зеленому грохі, винограді, яблуках тощо. І між різними сортами у цьому відношенні є сильна різниця. Так, сорти моркви „шантане”, „піонер” відрізняються низьким вмістом нітратів, а „нантська”, „лосиноостровська” – високим. Зимні сорти капусти накопичують мало нітратів у порівнянні з літніми.
Найбільша кількість нітратів міститься у коренях, стеблях, черешках і жилках листків. Так, у капусти зовнішні листки містять у 2 рази більше нітратів, ніж внутрішні. а в жилці листка і качанчику міститься нітратів у 2 – 3 рази більше, чим в листовій пластинці. У кабачків, огірків і т.д. плодів нітрати зменшуються від плодоніжки до верхівки (рис. 7.1).
Таблиця 7.1.
Вміст нітратів у сільськогосподарській продукції і їх допустимі рівні (мг/кг маси по нітрат – іону)
Вид рослини |
Вміст нітратів |
Допустимі рівні |
Кавуни |
40 – 600 |
60 |
Баклажани |
80 – 270 |
|
Брюква |
400 – 550 |
400 |
Горошок зелений |
20 – 80 |
|
Диня |
40 – 500 |
90 |
Капуста білокачанна |
600 – 3000 |
900 |
Капуста кольрабі |
160 – 2700 |
400 |
Кабачки |
400 – 700 |
400 |
Бульба |
40 – 980 |
250 |
Крес – салат |
1300 - 4900 |
2000 |
Цибуля зелена |
40 – 1400 |
600 |
Цибуля репчата |
60 – 900 |
80 |
Морква |
160 – 2200 |
400 |
Огірки |
80 – 560 |
150 |
Перець солодкий |
40 – 330 |
200 |
Петрушка |
1700 – 2500 |
1800 |
Редька чорна |
1500 – 1800 |
1300 |
Редис |
400 – 2700 |
1500 |
Ріпа |
600 – 900 |
700 |
Салат |
400 – 2900 |
2000 |
Буряк столовий |
200 – 4500 |
1400 |
Томати |
10 – 180 |
150 |
Кроп |
400 – 2200 |
2000 |
Басоля |
20 – 900 |
|
Часник |
40 – 300 |
|
Шпинат |
600 – 4000 |
1200 |
Щавель |
240 – 400 |
|
В результаті використання продуктів, що містять надлишкову кількість нітратів, людина може захворіти метгемоглобінією. При цьому захворюванні іон NO3 взаємодіє з гемоглобіном крові, окислюючи залізо, що входить в гемоглобін, до трьохвалентного, а утворений в результаті цього метгемоглобін не здатен переносити кисень і людина відчуває кисневу дестачу: задихається при навантаженнях. В шлунково – кишечному тракті надлишкова кількість нітратів під дією мікрофлори кишечника перетворюється в токсичні речовини, а подалі можливе їх перетворення на нітроза міни – сильні канцерогенні отрути, які викликають пухлини. Вміст нітратів можна зменшувати кип’ятінням, вимочуванням, видаленням тих частин, що містять велику кількість нітратів.
Допустимі норми нітратів складають (по даним ВОЗ) 5 мг/кг за добу маси дорослої людини.
Кабачок Огірок
Редиска
Кавун
Капуста
Рис. 7.1. Розподіл нітратів у рослинах (мг/кг сирої маси)
