Приклад оформлення таблиці “Реґіоналізація екологічної небезпеки”

Адміністративно – територіальні одиниці (області)

Види техногенного класу антропогенної небезпеки, пов'язані з чинниками її прояву

Кількість підвидів техногенної небезпеки

Види природної і природно-антропогенної небезпеки

Кількість видів природної і природно-антропогенної небезпеки

Сумарна кількість видів і підвидів екологічної небезпеки

Фізичні

Хімічні

Трансформації ландшафтів

Підвиди

Підвиди

Підвиди

Несприятливі літогенні процеси (обвали, оповзні, ерозії, суфозія, дефляція, карст, сели, підтоплення і тп.)

Геохімічні аномалії (підвищений вміст важких металів в кристалічних породах, ртуті і урану в ґрунтових водах

Магнітні аномалії (підвищене значення напруженості магнітного поля)

Наявність сейсмонебезпечних зон

Різке сезонне погіршення якості поверхневих вод і загибель іхтіофауни

Техногенні землетруси

Радіоактивне забруднення

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря

Скиди шкідливих речовин в поверхневі водоймища

Утворення відходів

Забруднення підземних вод

Забруднення ґрунтів пестицидами і мінеральними добривами

Забруднення ґрунтів і водоймищ при видобутку, переробці і транспортуванні нафти і продуктів переробки

Взриво- і пожеженебезпека

Ураження сильнодіючими отруйними речовинами при можливих аваріях

Урбанізація територій

Порушення земель

Штучно створені об'єкти гідросфери (крупні водосховища)

Крупні дамби

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Т

15

16

17

18

19

П



1 Луганська

+

+

2

+

1

3

2 Запорізька

+

+

+

+

+

+

6

+

1

7

Практична робота № 5 Тема: “Оцінка рівня техноґенної небезпеки”

Форма виконання – індивідуальна і колективна робота в аудиторії за варіантами розрахункових завдань, оформлення письмового звіту.

Для оцінки рівня техногенної небезпеки в регіоні при врахуванні спільного надходження у навколишнє середовище забруднювачів, що містяться у викидах в атмосферне повітря, скидах у водний басейн, у відходах застосовується сумарний індекс техногенної небезпеки Т_х :

, (5.1)

де K_i, L_i, N_i – показники, які враховують вплив на людину і навколишнє природне середовище одиниці маси i-ої шкідливої речовини, що міститься відповідно у викидах в атмосферу, скидах у водяний басейн, у відходах, 1/т;

M_ia, M_ic, M_io – маси шкідливих речовин, що надходять за визначений період часу (доба, місяць, рік) у навколишнє середовище з викидами в атмосферне повітря, скидами у водяний басейн, у складі відходів відповідно, т;

n, m,  – кількість інгредієнтів, що містяться у викидах, скидах і відходах відповідно.

Наведений алгоритм розрахунку індексу техногенної небезпеки Т_х (формула 5.1) відрізняється доступністю одержання необхідних даних, простотою і швидкістю обчислювальних процедур (що важливо для якісної експрес-оцінки), але, в той же час, він не враховує регіональних і локальних особливостей територій, де розташовані техногенні об'єкти (соціально-екологічні характеристики регіону, параметри джерел формування техногенної небезпеки, характеристики водяних об'єктів, у які здійснюється випуск стічних вод, інформація про місця розміщення відходів і ін.). З урахуванням зазначених обставин модель визначення рівня небезпеки (формула 5.1) приймає вид:

Т_х = К_Т К_р ( К_r _iК_іМ_іа + К_в L_iM_ic + K_vK_z N_iM_io ), (5.2)

де К_т – регіональний коефіцієнт господарської диференціації територій;

К_р– коефіцієнт, що залежить від чисельності мешканців, які піддаються впливу проявів техногенної небезпеки;

К_r – коефіцієнт, що враховує рельєф місцевості (1);

_і – коефіцієнт, що залежить від характеристик джерел, які викидають і-ту шкідливу речовину в атмосферне повітря;

К_в – басейновий коефіцієнт, що враховує територіальні особливості й еколого-економічні умови функціонування водойми, у який здійснюється випуск стічних вод;

К_v і K_z – характеристики позиційності місць розміщення відходів.

Обґрунтуванням коефіцієнтів, які наведені у розглянутій моделі (формула 6.2), є те, що прояви екологічної небезпеки (аналізованого виду техногенної складової), крім впливу на природну підсистему регіону, призводять до несприятливих наслідків у його соціально-економічній підсистемі. Це пов'язано з додатковими витратами на ремонт і експлуатацію виробничих фондів (наприклад, унаслідок корозії конструкцій, зносу машин і устаткування при високому вмісті в атмосфері агресивних домішок), впровадження очисних систем. Житлово-комунальне господарство несе збитки, викликані збільшенням витрат на утримання будинків, споруд, громадського транспорту, на будівництво і модернізацію систем очищення стоків, на прибирання територій і ін. У багатофункціональних промислових центрах відзначається більш висока концентрація виробничих і житлово-комунальних об'єктів у порівнянні з територіями, де переважає аграрне виробництво. Ці особливості враховуються коефіцієнтом К_т.

Прояви екологічної небезпеки призводять до погіршення здоров'я населення, при цьому рівень захворюваності залежить від чисельності населення, яке піддається впливу екологічної небезпеки. Це враховано в значеннях коефіцієнтів К_р.

Ступінь прояву небезпеки залежить від величини просторової зони забруднення атмосферного повітря, розміри якої, зокрема, визначаються параметрами джерел викидів. Ці обставини враховані в значеннях коефіцієнта _і . На рівні приземних концентрацій атмосферних забруднювачів значний вплив здійснюють умови їхнього розсіювання. Коефіцієнт К_r враховує особливості рельєфу місцевості, де розташований техногенний об'єкт.

Характеристики водойми, в яку здійснюється скид забруднених стічних вод, визначають ступінь прояву небезпеки, сформованої чинниками хімічного та біологічного забруднення гідросфери. Басейновий коефіцієнт К_в враховує такі характеристики водойми, як кратність водообміну, швидкість розбавлення забруднених стоків, здатність до самоочищення і т.і.

Місця формування і прояву підвиду екологічної небезпеки, яка формується розміщенням відходів виробництва і споживання, можуть бути просторово розділені. Коефіцієнти К_v і К_z відповідно враховують залежність ступеня небезпеки від взаємного розташування місць розміщення відходів та селітебних територій, а також захищеність елементів навколишнього середовища від впливу шкідливих речовин, що містяться у відходах.

ЗАВДАННЯ. За вихідними даними, відповідно до варіантів індивідуальних завдань провести розрахунок індексу техногенної небезпеки Т_х для території (населеного пункту). Колективно провести порівняльний аналіз одержаних результатів за усіма варіантами.

Вибір варіанту індивідуального завдання на практичну роботу студентом, незалежно від форми навчання, здійснюється з останньою цифрою залікової книжки відповідно до нижче наведеної схеми:

Остання цифра	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
№ варіанту	10	1	2	3	4	5	6	7	8	9

Числові значення коефіцієнтів та параметрів для визначення індексу техногенної небезпеки наведені у таблицях 5.1 – 5.8, рис.5.1.

Варіанти завдань до практичної роботи № 5

Населений пункт, варіант	Характеристика місць розміщення відходів	Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу, т/рік	Валова кількість забруднюючих речовин, що містяться у скидах, т/рік	Кількість відходів за класами небезпеки, т/рік
		Середня висота джерел викидів, м
1	2	3	4	5
Шостка варіант №1	В адміністративних межах населеного пункту, спеціально створені	Сполуки свинцю –81; Фтористі сполуки – 189; Аміак – 160; Ацетон –98; Етилацетат – 214; Уксусна кислота – 136,4; Формальдегід – 216,4	Азот амонійний – 142,3; Органічні речовини – 185,4; Свинець –9,8	І класу – 56,4 ІІ класу – 216,9 ІІІ класу – 17856; IV класу – 109852
		hср – 20,1
Лисичанськ варіант №2	В адміністративних межах населеного пункту, спеціально створені	Сірчана кислота –81; Фенол – 18,9; Стирол – 16,2; Акрилонітрил –45,6; Метилмеркаптан – 17,8; Оксид вуглецю – 1136,3; Оксиди азоту – 616,7	Завислі речовини – 242,5; Органічні речовини – 385,4; Сухий залишок –415,8	І класу – 36,2 ІІ класу – 116,7 ІІІ класу – 27656; IV класу – 209853
		hср – 24,1
Нікополь варіант №3	В адміністративних межах населеного пункту, не спеціально створені	Вуглеводні – 181; Тв. речовини – 189; Оксиди вуглецю – 160; Оксиди азоту – 78; Сірчистий ангідрид – 24; Вуглеводні – 16,4; Формальдегід – 36,4	Нафтопродукти – 113,5; Органічні речовини – 55,6; Завислі речовини – 169,8	ІІ класу – 16,8 ІІІ класу – 1435; IV класу – 51715
		hср – 9,7
Кременчук, варіант №4	В адміністративних межах населеного пункту, спеціально створені	Вуглеводні – 2181; Тв. речовини – 1089; Оксиди вуглецю – 2160; Оксиди азоту – 718; Сірчистий ангідрид – 214; Сірковуглець – 36,4; Формальдегід – 316,4	Нафтопродукти – 213,4; Органічні речовини – 95,6; Завислі речовини – 369,8	ІІ класу – 316,8 ІІІ класу – 14435; IV класу – 311715
		hср – 18,7
Золотоноша, варіант №5	За межами населеного пункту, не спеціально створені	Вуглеводні – 144; Тв. речовини – 54,1; Оксиди вуглецю – 116; Оксиди азоту – 47,2; Сірчистий ангідрид – 18,4; Сірководень – 0,8; Оксид заліза – 4,4	Органічні речовини – 24,2; Нітрати – 39,4; Фосфати – 41,8	ІІІ класу – 247; IV класу – 18416
Бурштин, варіант №6	За межами населеного пункту, не спеціально створені	Вуглеводні – 178; Тв. речовини – 47,1; Оксиди вуглецю – 1118; Оксиди азоту – 415; Ацетилен – 11,4; Етилцелозольв – 6,4; Бутилацетат – 4,1	Нафтопродукти – 18,3; Сухий залишок – 118; Завислі речовини – 78	І класу – 316,8 ІІІ класу – 435; IV класу – 11715
		hср – 24
Ужгород, варіант №7	В межах населеного пункту, спеціально створені	Вуглеводні – 101,4; Тв. речовини – 718; Оксиди вуглецю – 36,1; Оксиди азоту – 18,3; Сірчистий ангідрид – 10,2; Сірководень – 8,7; Бензол – 24,1	Нафтопродукти – 187,3; Поверхнево активні – 27,4; Завислі речовини – 148	ІІ класу – 10,4 ІІІ класу – 1318; IV класу – 78818
		hср – 11,2
Ізмаїл, варіант №8	За межами населеного пункту, не спеціально створені	Вуглеводні – 101,8; Тв. речовини – 58,4; Оксиди вуглецю – 18,6; Оксиди азоту – 29,8; Фтористі сполуки – 18,4; Етилацетат – 7,6; Фенол – 5,4	Нафтопродукти – 13,1; Поверхнево активні – 8,1; Органічні речовини – 117	ІІІ класу – 756; IV класу – 36118
		hср – 7,8
Севастополь, варіант №9	В адміністративних межах населеного пункту, спеціально створені	Бенз/а/пірен – 0,00017; Тв. речовини – 136; Оксиди хрому – 1,17; З’єднання нікелю – 2,06; Оксид ванадію – 0,07; З’єднання марганцю – 1,86; З’єднання свинцю – 0,0036	Нафтопродукти – 21,4; Зав. речовини – 144; Органічні речовини – 236	ІІ класу – 156; ІІІ класу – 1254; IV класу – 94816
		hср – 11,4
Бердянськ, варіант №10	В адміністративних межах населеного пункту, спеціально створені	Бенз/а/пірен – 0,003; Оксид вуглецю – 161,8; Оксиди азоту – 74,1; Сірчистий ангідрид – 18,7; Оксид ванадію – 0,05; Етилацетат – 26,3; Фенол – 11,3	Нафтопродукти – 18,9; Нітрити – 47,8; Фосфати – 154,1	ІІ класу – 755; ІІІ класу – 1954; IV класу – 110116
		hср – 17,8