- •Діагностична практика
- •1.1.Мета і завдання
- •1.2.Організація практики
- •1.3. Методичні рекомендації
- •1.3.1. Зміст діагностичної практичної діяльності студентів
- •1.Проведення психодіагностичного дослідження за планом:
- •5.Здійснення самоаналізу діяльності на діагностичній практиці.
- •1.3.2. Матеріали та обладнання
- •Зразковий перелік методичних прийомів діагностичного обстеження
- •1.3.3. Індивідуальні завдання
- •1.3.4 Типові помилки складання діагностичних висновків
- •Варіанти виправлення типових помилок діагностичних висновків
- •1.3.5. Зразок опису діагностичних висновків та рекомендацій «Результати діагностичного обстеження м. (неповних 9 років, учениця 2-го класу)»
- •Особливості розвитку.
- •2. Етіологія й імовірнісний прогноз розвитку.
- •3. Рекомендації батькам.
- •1.4.Форми звітної документації
- •1.5.Рекомендована література
- •Корекційно-реабілітаційна практика
- •2.1.Мета і завдання
- •2.2.Організація практики
- •2.3.Методичні рекомендації
- •2.3.1. Зміст корекційно-реабілітаційної практичної діяльності студентів
- •Проведення психодіагностичного дослідження:
- •2.Складання програми та проведення корекційно-реабілітаційного впливу:
- •5. Здійснення самоаналізу діяльності на корекційно-реабілітаційній практиці.
- •2.3.2. Матеріали та обладнання
- •2.3.3. Індивідуальні завдання
- •2.3.4. Зразок програми психологічної корекції «Програма корекції і розвитку інтелектуального компонента структури пізнавальної здібності дітей дошкільного віку»
- •2.4. Форми звітної документації
- •2.5.Рекомендована література
- •Соціально-психологічна практика
- •3.1. Мета і завдання
- •3.2.Організація практики
- •3.3.Методичні рекомендації
- •3.3.1. Зміст соціально-психологічної практичної діяльності студентів
- •Проведення психодіагностичного дослідження за планом:
- •3.Розробка корекційної програми або схеми консультативної роботи.
- •7.Здійснення самоаналізу діяльності на соціально-психологічній практиці.
- •3.3.2. Матеріали та обладнання
- •Перелік психодіагностичних прийомів соціально-психологічних досліджень
- •3.3.3. Індивідуальні завдання
- •3.3.5. Зразок схеми індивідуальної консультації оптантів. «Схема професійно-орієнтаційної консультації»
- •3.4. Форми звітної документації
- •3.5.Рекомендована література
- •Педагогічна практика
- •4.1. Мета та завдання практики
- •4.2. Організація педагогічної практики
- •Методичні рекомендації
- •4.3.1. Зміст педагогічної практики
- •4.3.2. Матеріали та обладнання
- •4.3.3.Психолого -педагогічний аналіз заняття
- •1. Психологічна оцінка структури уроку в зв'язку з поставленою метою та завданнями.
- •2. Психологічна оцінка змісту заняття.
- •3. Прояви пізнавальної діяльності учнів на занятті та керування нею.
- •4.5. Рекомендована література
- •Порядок захисту та підведення підсумків
- •Критерії оцінювання
- •Висновки
- •Приклад оформлення основних типів літературних джерел
3.3.3. Індивідуальні завдання
Зміст соціально-психологічної практики пов’язується з обраною студентом темою дипломної роботи і у кожному конкретному випадку визначається сумісним запитом студента та організації-бази практики.
У відповідності з запитом складається індивідуальний план-графік практики. Обов’язковими компонентами якого виступають:
виконання завдань, спрямованих на формування конструктивних вмінь (визначати конкретні завдання с урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості і соціально-психологічних особливостей колективу, планувати і аналізувати робочий процес в організаційних, психологічних аспектах, обґрунтовано відбирати форми та методи роботи, визначать їх результативність);
діяльність, спрямована на розвиток організаторських вмінь (керувати своїм часом та часом клієнта, включатися у роботу установи-бази практики, організовувати сумісну діяльність з колегами);
діяльність, спрямована на удосконалення комунікативних навиків (використовувати різноманітні форми спілкування, будувати ділові та особистісні стосунки);
виконання дослідницьких дій (вивчення досвіду роботи певної установи-бази практики).
Кожен з студентів визначає, досліджує, складає програму діагностичного обстеження та описує результати, розробляє власну психокорекційну програму чи схему консультативної роботи та формулює рекомендації щодо досліджуваної соціально-психологічної ознаки.
3.3.4.Зразок опису психологічного профілю особистості
«Вимір соціально обумовлених диспозицій досліджуваного Е. здійснювався за допомогою 16 PF Р. Кеттелла, форма А (адаптація В.М.Мельнікова й Л.Т.Ямпольского)».
Устаткування склали: буклет з інструкцією й списком питань, стандартний відповідний лист, ключі підрахунку 16 первинних факторів особистості, таблиця перекладу сирих оцінок у стени з урахуванням статі й віку досліджуваного, формули підрахунку вторинних факторів.
Інтерпретація «профілю особистості» включала аналіз основних параметрів, що характеризують стійкі стратегії поведінки досліджуваного, ступінь виразності кожного фактора й особливості їх взаємодії.
Аналіз первинних і вторинних факторів будувався за наступною схемою:
схильність досліджуваного підтримувати контакти з іншими людьми (А+), ненасичуваність контактами, стресостійкість (Н+), інтерес до контактів (F+), практичність (М-), досвідченість у контактах (N+), екстравертованість (F2+);
емоційні прояви досліджуваного(фактори С, I, О, Q4, F1, F3);
особливості взаємодії з іншими людьми ( Е, L, Q1, F4);
сила внутрішньої організації особистості ( В,G, Q2, Q3).
Отримано такий портрет особистості досліджуваного.
Готовність до контактів, до співробітництва й взаємодії, емоційна сприйнятливість. Досліджуваний характеризується середнім рівнем екстравертованості, що визначає його активність при налагодженні контактів з навколишніми. Соціально проникливий і схильний до аналізу й інтелектуального підходу до оцінки ситуації. Реалістичний і впорядкований, стурбований тем, як зробити правильно, керується можливим і опікується про деталі.
Відсутність сформованих механізмів повноцінної регуляції енергетичної розрядки навіть в умовах звичних труднощів, перевага почуття страху й тривоги, висока проникливість до впливів ззовні власних Его-границь; значна імпульсивна й емоційна реактивність; чутливість до погроз і гостре переживання страху; виражене внутрішнє напруження й поведінка, яка ідентифікується з постійним прийняттям явища захисту й протистоянням іншим. Таким чином, можна констатувати наявність захисної, оборонної поведінки й тривоги як домінуючого й не переробленого переживання.
Відносини з іншими будує з позиції демократичності, успішний як у груповій роботі, так і при самостійному виконанні завдання.
Виявляє тенденцію до адаптивного, інтегрованого сприйняття себе й своїх відносин з дійсністю, до стійкої, послідовної і наполегливої поведінки. Свідомий, обов'язковий і вимогливий до себе, керується почуттям обов’язку. Схильний до планування, пунктуальний. Відрізняється високим контролем своєї поведінки й відповідністю Я-Образу. Відрізняється соціально-прийнятною поведінкою, об'єктивністю й стійкістю інтересів.
Аналіз індивідуального особистісного профілю дозволяє виявити основні екстенсивні характеристики психічних властивостей і станів досліджуваного. До таких характеристик відносяться: значні емоційні переживання; перевага почуття страху як базової, «улюбленої» (Е. Берн) емоції, що визначає рівень тривожності особистості; захисно-оборонний характер адаптивності і супроводжується значним внутрішнім напруженням й блокуванням розрядки. Разом з тим, досліджуваний відрізняється об'єктивністю, високою внутрішньою організованістю і принциповістю.
