1.2.Організація практики

Діагностична практика організовується кафедрою соціології, психології та гуманітарних дисциплін КФ ЗНУ, а також колективами установ, на базі яких вона проводиться.

Перед початком діагностичної практики викладачі кафедри проводять установчу конференцію, на якій студентів:

• інформують відносно термінів практики, ведення Щоденника практики і Щоденника Психолога;

• знайомлять з програмою практики, її метою, завданнями;

• роз’яснюють порядок вирішення виникаючих у ході практики питань;

• здійснюють розподіл студентів по установам практики;

• знайомлять з вимогами до змісту та оформленню, а також з процедурою захисту Звітів з практики

До обов'язків керівника практики від університету входить визначення індивідуальних завдань з практики для кожного студента з урахуванням інтересів останнього і перспектив використання практичного матеріалу для подальшої дослідницької їх розробки в курсовій роботі.

Крім того, на керівника практики покладаються обов'язки з видачі рекомендацій та пояснень щодо оформлення Щоденника практики, Щоденника Психолога, проведення консультацій згідно етапів здійснення практики та здійснення контролю за ходом виконання завдань практики студентами.

До обов’язків студентів входить:

1. Перед початком діагностичної практики:

• взяти участь в установчій конференції з питань проходження практики;

• вивчити програму діагностичної практики та індивідуальне завдання;

• надати свої пропозиції відносно місця проходження діагностичної практики на кафедру;

• отримати Щоденник практики та Програму діагностичної практики.

2. У ході проходження практики:

• виконувати графік проходження практики;

• виконувати діючі на базі практики правила внутрішнього розпорядку та вимоги трудового законодавства;

• нести відповідальність за виконувану роботу;

• виконувати прийняті на базі практики правила охорони праці і протипожежної безпеки;

• вести Щоденник практики з фіксацією виконуваних індивідуальних завдань;

• інформувати керівника практики від університету про хід практики;

• оформити Щоденник практики, звіт з практики та Щоденник Психолога відповідно вимог.

3. Після закінчення практики:

• надати керівнику практики від кафедри Щоденник практики, Щоденник Психолога, творчий звіт з практики.

Студент має право:

1. Звертатися з питань організації та проведення практики на кафедру соціології, психології та гуманітарних дисциплін, до керівника практики від університету, у деканат факультету.

2. Публікувати під своїм авторством матеріали, отримані у ході практики у науковій літературі після надання Звіту на кафедру.

По закінчені практики проводиться підсумкова конференція, на якій аналізуються отримані результати та проводиться їх диференційований захист.

1.3. Методичні рекомендації

1.3.1. Зміст діагностичної практичної діяльності студентів

Діагностична практика включає такі напрямки діяльності на базі практики:

1.Проведення психодіагностичного дослідження за планом:

• Формулювання запиту у психологічних категоріях.

• Формулювання мети дослідження

• Попередній збір даних про досліджуваного: прізвище, ім'я (повністю); вік (повних років і місяців); соціальний статус (відомості про школу, клас); сімейний статус (інформація про родину: повна, неповна, багатодітна й т.п.); медичний статус і індивідуальні особливості (інвалідність, хронічні захворювання, група здоров'я, необхідні анамнестичні дані й т.п).

• Добір психодіагностичних методик відповідно до мети дослідження. Вказується назва методики й обґрунтовується її придатність для досягнення мети дослідження. Психодіагностична процедура повинна складатися з 3-4 методик.

• Планування процедури психодіагностичного обстеження. Повинні враховуватися фактори, що впливають на об'єктивність і вірогідність одержуваних результатів: форма обстеження (групове або індивідуальне), величина групи, умови обстеження (приміщення, освітленість, розсадження групи і т.д.), підготовка бланків відповідей і ін. матеріалів, фіксація часу виконання завдань, послідовність виконання методик, встановлення контакту з досліджуваними, особливості інструктування досліджуваних, контроль над правильністю виконання інструкції, форма повідомлення результатів дослідження.

• Проведення психодіагностичного обстеження. При проведенні обстеження фіксуються всі відхилення від запланованих параметрів, а також незаплановані фактори, здатні вплинути на результати дослідження.

• Обробка й інтерпретація даних обстеження. Обробка даних обстеження проводиться згідно із правилами, установленими розробниками методик. Інтерпретація даних здійснюється згідно з теоретичними положеннями й цілями, закладеними в основу методик їх розробниками.

• Формулювання психодіагностичного висновку. Висновок формується виходячи з мети дослідження. При підготовці висновку повинні враховуватися: рівень компетентності замовника, правила нерозголошення конфіденційної інформації й захисту прав досліджуваних.

• Розробка рекомендацій. Рекомендації повинні містити пропозиції конкретних дій, спрямованих на виконання запиту (корекційна програма, набір вправ). Рекомендації адресуються конкретному суб'єктові (психологові, педагогові, соціальному педагогові, батькам, досліджуваному і т.д.), розкривають мету й зміст робіт (опанувати засобами саморегуляції, підвищити рівень самооцінки, розвиток пізнавальних процесів і т.д.), указують на можливі форми роботи (тренінг, консультація, додаткові заняття, розвивальні заняття, медична консультація і т.д.). Рекомендації будуються з урахуванням рівня підготовки суб'єкта, його можливостей (юридичних, фізичних, матеріальних, особистісних), сфери особистих і професійних інтересів. Багатоаспектний підхід до розв'язку заявленої проблематики значно підвищує ефективність рекомендацій.

2.Підготовка матеріалів до звіту з діагностичної практики. Матеріали, бланки й аналіз результатів надаються керівникові для ознайомлення на проміжних зборах.

3.Ведення Щоденника практики. Згідно вимог по його оформленню (1.4.).

4.Ведення Щоденника Психолога. Щоденник ведеться в тонкому зошиті (12 аркушів) у клітину протягом усієї практики. Щоденник призначений для розвитку в студентів уміння аналізувати власний професійний досвід і фіксувати його. Щоденникові записи відбивають наступні аспекти практичної діяльності психолога:

• оцінку задоволеності діагностичними можливостями методик;

• оцінку задоволеності власними професійними навичками;

• оцінку задоволеності взаємодіями з обстежуваним, власним професіоналізмом;

• об'єктивні й суб'єктивні причини неможливості досягнення поставленої мети як при роботі з певними методиками, так при обстеженні в цілому;

• проблеми, що виникають у процесі дослідження й при взаємодії з обстежуваними, колегами, психологом базової установи;

• способи розв'язання виникаючих професійних і міжособистісних проблем;

• професійні практичні й теоретичні знахідки;

• опис нестандартних випадків, оригінальних відповідей, незвичайної поведінки, неадекватних реакцій досліджуваних у процесі обстеження;

• вказівка на реальність допомоги з боку психолога бази практики;

• рекомендації - побажання з організації практики.

Щоденник ведеться за наступною формою:

Дата

Запис