3. Методичні рекомендації

4.3.1. Зміст педагогічної практики

1. Постановка мети, завдань організаційного забезпечення педагогічної практики.

2. Ознайомлення з навчальними та робочими планами та програмами, іншим навчально-методичним забезпеченням з навчальних дисциплін.

3. Вивчення Положення про організацію навчально - виховного процесу в загальноосвітніх середніх та вищих навчальних закладах.

4. Вивчення Положення про організацію діяльності учнівського (студентського) самоврядування.

5. Вивчення програм курсу психологічних дисциплін та аналіз їх специфіки.

6. Укладання студентами індивідуальних графіків підготовки та проведення лекційних, практичних та семінарських занять, складання графіків взаємовідвідування занять.

7. Підготовка та проведення заходів з виховної роботи.

8. Розробка власних текстів лекцій, семінарських занять та завдань для практичних занять.

9. Підготовка наочності для проведення занять.

10. Проведення лекційних, семінарських та практичних занять у студентських групах та учнівських колективах;

11. Відвідування занять колег-студентів, аналіз проведених ними занять за допомогою «Карти спостереження».

12. Ведення щоденника практики.

13. Оформлення звіту про проходження педагогічної практики.

14. Захист звіту про проходження практики.

4.3.2. Матеріали та обладнання

Методичне положення про відвідування занять з гуманітарних та природознавчих дисциплін

Навчальний процес у вищих закладах освіти — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти. Він охоплює всі компоненти навчання:учасників навчального процесу (викладачів, студентів), засоби, форми і методи навчання. Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Навчальний процес має два головні аспекти: навчання як системна цілеспрямована діяльність кафедр (предметних або циклових комісій), що передбачає передачу студентам наукових знань і формування їх особистісних якостей, і учіння як навчальна діяльність студентів.

Навчальний процес організовується з урахуванням науково-педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази вищого закладу освіти, сучасних інформаційних технологій. Він орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до динамічних процесів в освітній та соціально-культурній сферах, галузях техніки і технологій, системах управління й організації праці в умовах ринкової економіки

Під час педагогічної практики студент повинен відвідати уроки вчителя -предметника з гуманітарних та природознавчих дисциплін.

Урок –це основна форма навчальної діяльності в школі основана на зворотному процесі вчитель-учень, учень-вчитель, Особливістю є те, що вчитель не викладає, а навчає учнів, виховує і розвиває. Методика підготовки та проведення сучасного уроку повинна відповідати наступним вимогам:

1. Відповідність принципам дидактики: науковість, системність, наочність, доступність, активність засвоєння учнями матеріалу.

2. Цілеспрямоване використання між предметних зв’язків, що закладені в начальному матеріалі і встановлення логічних зв’язків з тим, що раніш вивчалось: забезпечення послідовності і наступності у вивченні програмного матеріалу,систематичне повторення основних питань курс (опорні конспекти,опорні схеми, опорні картки, опорні питання і т.д.)

3. Забезпечення зв’язку навчання з життям і здійснення професійної орієнтації учнів, облік особистого досвіду школярів, прищеплення їм практичних умінь, навиків і навчання раціонального мислення і практичних дій.

4. Використання проблемності в навчанні, розвиток самостійності і ініціативності учнів, включення їх до активної діяльності, створення ситуації трудності, диференційна освіта, індивідуальний підхід до учнів, облік їх вікових особливостей.

5. Втілення тематичного обліку знань, удосконалення критеріїв оцінки знань.

6. Позитивні емоції, викликані навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

Структура сучасного уроку передбачає:

- Вихідна ідея сучасного уроку: єдність навчання, виховання та розвитку.

- Загальна функція уроку: цілісне формування особистості на основі виховного та розвивального навчання.

- Триєдина мета уроку: навчальний аспект; виховний аспект; розвивальний аспект.

- Навчально-виховні завдання уроку відповідно до типу уроків, а саме:

Урок вивчення нового. Це: традиційний (комбінований), лекція, екскурсія,дослідницька робота навчальний і трудовій практикум. Має на меті вивчення і первинне закріплення нових знань.

Урок даного типу включає наступні макроструктурні елементи:

1. Актуалізація опорних знань учнів:

2. Мотивація навчальної діяльності учнів;

3. Повідомлення теми, мети та завчань уроку;

4. Сприймання учнями нового матеріалу;

5. Узагальнення та систематизація знань;

6. Підведення підсумків уроку;

7. Домашнє завдання.

Урок закріплення знань. Це: практикум, екскурсія, лабораторна робота, співбесіда, консультація. Має на меті вироблення вміння застосовувати знання.

Урок даного типу включає наступні макроструктурні елементи:

1. Актуалізація опорних знань учнів:

2. Мотивація навчальної діяльності учнів;

3. Повідомлення теми, мети та завчань уроку;

4. Вивчення нового матеріалу;

5. Застосування набутих знань (виконання вправ);

6. Підведення підсумків уроку

7. Домашнє завдання.

Урок комплексного застосування знань. Це: практикум, лабораторна

робота, семінар. Має на меті вироблення вмінь самостійно застосовувати знання в комплексі, в нових умовах.

Урок даного типу включає наступні макроструктурні елементи:

1. Актуалізація опорних знань;

2. Аналіз завдань, творче розкриття його елементів;

3. Самостійне виконання практичної частини роботи;

4. Узагальнення та систематизація знань, вмінь та навичок;

5. Контроль вчителя, самоконтроль та взаємоконтроль учнів в процесі виконання завдань;

6. Підведення підсумків уроку;

7. Домашнє завдання

Урок узагальнення та систематизації знань. Це: семінар, конференція, круглий стіл. Має на меті узагальнення розрізнених знань у систему.

Урок даного типу включає наступні макроструктурні елементи:

1. Мотивація навчальної діяльності учнів;

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку;

3. Узагальнення окремих фактів, подій та явищ;

4. Повторення та узагальнення понять та засвоєння відповідних їм систем знань;

5. Повторення та систематизація основних теоретичних положень та основних ідей науки;

6. Підведення підсумків уроку;

7. Домашнє завдання.

Урок контролю, оцінки й корекції знань. Це: контрольна робота, залік, колоквіум, огляд знань. Має на меті визначити рівень оволодіння знаннями, вміннями і навичками.

Урок даного типу включає наступні макроструктурні елементи:

1. Мотивація навчальної діяльності учнів;

2. Перевірка знань учнів теоретичного матеріалу;

3. Перевірка знань учнів практичного матеріалу;

4. Підведення підсумків уроку;

5. Домашнє завдання.

Психолого-педагогічний аналіз уроку.

Оцінюючи відвіданий урок студенту-практиканту, необхідно дати психолого-педагогічний аналіз уроку, використовуючи для цього знання з циклу гуманітарних дисциплін, а саме загальної, вікової, педагогічної психології, а також знання з методики викладання психології, соціології та педагогіки в навчальних закладах освіти за наступним планом: