Завдання корекції та перевірки вмінь, навичок, предметних компетенцій Завдання 2.

Дослідити рух цитоплазми.

Мета роботи: ознайомитися з властивостями цитоплазми в живих клітинах.

Методика роботи.

1. Перед початком роботи кілька хвилин витримайте елодею на сонячному

світлі при кімнатній температурі.

2. Підготуйте мікроскоп до роботи.

3. Виготовте тимчасовий мікропрепарат живих клітин елодеї, помістіть їх у

краплину води на предметне скло і накрийте накривним скельцем.

4. Розгляньте препарат при малому збільшенні, виберіть ділянку із живими

клітинами. При великому збільшені простежте за рухом цитоплазми і хлоропластів (за необхідності підігрійте препарат до +38…40 С, вводячи під накривне скло теплу воду).

5. Зробіть висновки. ________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

 Теоретичні відомості

Клітина – це найменша структурна і функціональна одиниця всіх живих організмів. Із клітин побудовані тканини, органи, тіло організму.

Клітина складається із оболонки (клітинної мембрани) та цитоплазми з органоїдами. Еукаріоти – це організми, клітини яких містять ядро. Прокаріоти – це організми, які мають без’ядерні клітини.

В світловий мікроскоп в клітині можна побачити оболонку, цитоплазму, ядро. В клітинах рослин видно хлоропласти. В еукаріотичних клітинах в цитоплазмі є одне або декілька ядер.

Добрим об’єктом для спостереження плазмолізу і деплазмолізу є шкірочка м’ясистої зовнішньої луски городньої синьої цибулі. Забарвлення синіх цибулин зумовлене розчиненням у клітинному соку пігменту антоціану. Доступними і дуже зручними об’єктами для спостереження плазмолізу і деплазмолізу є епідерміс листків традесканції і червоної капусти, тонкі листочки водяної росини елодеї. Процес плазмолізу і дермоплазмолізу спостерігають також у клітинах столового буряка. Для цього з коренеплоду готують тонкі поздовжні зрізи.

Щоб викликати плазмоліз (відставання цитоплазми від оболонки клітини і стискання його в грудочку внаслідок віддачі води), треба використати плазмолізуючі гіпертонічні розчини, здатні витягувати воду з клітин. Таким розчином може бути 8-10% розчин NaCl, 30% розчин тростинного (бурякового) цукру або 5-10% розчин калійної селітри (КNO₃).

Зовнішня мембрана клітини напівпроникна. Вона пронизана дуже дрібними порами, крізь які проникають у клітини із нею в зовнішнє середовище лише іони, вода та молекули деяких інших речовин дрібного діаметру. Вода в клітинні є тим середовищем, в якому відбуваються всі хімічні реакції біологічного обміну. Насичена водою клітина перебуває у напруженому розтягнутому стані, що має велике значення в житті організмів. Це сприяє напруженому станові клітин шкіри та органів молодого організму людини та тварин, механічній міцності рослин, збереженню форми і положення в просторі трав’янистими частинами рослини, подоланню зовнішніх перешкод під час проростання насіння.

Коли клітина втрачає воду, її цитоплазма відстає від оболонки і зменшується в об’ємі. Явище відставання цитоплазми від оболонки, спричинене відтіканням води із клітинного соку, називається плазмолізом. Плазмолізовані листки стають дряблими. Плазмоліз – явище оборотне. Насичення плазмолізованої клітини водою викликає оборотний процес – деплазмоліз.

Висновки до роботи:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання домашнього експерименту

Завдання 1. Вивчити вплив слабоалкогольних напоїв на процес набухання насіння.

Методика дослідження.

В скляний посуд помістіть по 25 зернівок пшениці. Вміст кожної посудини замочіть у воді (стандартна проба), розчині пива, розчині спирту, розчині лонгеру та інших розчинах. Спостерігайте впродовж 14 діб: зміну коліру, форми, об’єму зернівок. Спостереження запишіть в календар. Які зернівки проросли? Скільки зернівок проросло в кожній посудині? Зробіть висновок про результати впливу слабоалкогольних напоїв на процес проростання та набухання зерна. Результати спостереження оформіть у вигляді таблиць, діаграм.

Таблиця 1. Результати зважування об’єктів після процесу набухання

(розрахунок на 50000 мг/200 зернівок)

Стандартна суха проба	Проба, оброблена Н2О	Проба, оброблена 20% розчином спирту	Проба, оброблена 40% розчином спирту	Проба, оброблена лонгером	Проба, оброблена пивом

Завдання 2. Спостерігати вплив слабоалкогольних напоїв на процес росту проростків насіння пшениці.

Методика дослідження.

В скляному посуді проростіть по 25 зернівок пшениці впродовж 5 днів. Кожну посудину обробіть розчинами різних речовин: води (стандарт), пива, спирту, лонгеру тощо. Спостерігайте впродовж 30 денного терміну: темпи росту, зміни форми стебла, кореневої системи, кольору пагонів. Результати спостережень запишіть в зошит. Дані спостережень обробіть статистичним методом.

Окреме значення ознаки, що змінювалася, виразити як варіанту. Число, яке означає, скільки разів повторюється варіанта, називається частотою зустрічальності варіанти. Середнє арифметичне дає уявлення про групу об’єктів, що вивчаються. Середнє квадратичне відхилення:

 = , де

 - квадратичне відхилення , або сигма;

Р – частота зустрічальності варіанти;

V – М – відхилення варіанти від середнього арифметичного;

(V – М)² – квадрат відхилення;

Р(V- М)² – сума добутків частот на квадрати відхилень;

n - кількість об’єктів.

Таблиця 2. Результати дослідження процесу росту, розвитку проростків

пшениці.

Показники аналізу	Проба, оброблена Н2О	Проба, оброблена 20% розчином спирту	Проба, оброблена 40% розчином спирту	Проба, оброблена лонгером	Проба, оброблена пивом
Темпи росту
Форма органів
Забарвлення
Мутагенні ознаки

Зробіть висновки про результати впливу слабоалкогольних напоїв на процеси проростання та росту зернових культур. _______________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ДОСВІДЧЕНИЙ СПОЖИВАЧ

З метою попередження процесів плазмолізу клітин шкіри людини слід використовувати натуральні косметичні засоби.

Біохімія живильних кремів.

• Методичні рекомендації:

• З метою попередження алергічних реакцій слід використовувати добре відомі

в медицині природні компоненти з низьким рівнем токсичності та високими показниками антисептичної дії (пелюстки троянди, алое, проростки пшениці, листя кропиви, корінь та листя лопуха, квіти ромашки, стебла та листки м’яти тощо).

• Вивчити лікарські властивості рослинного збору, що використовується для

приготування живильних кремів.

• Вивчити властивості шкіри відповідно до вікової характеристики та біохімічних

особливостей, що відбуваються в різних типах шкіри.

• Для виготовлення живильних кремів рекомендовано використовувати

натуральну основу, яка створена відповідно рецептурі.

• Біохімія рецептів.

• Фруктовий крем (для жирної шкіри). Взяти по 1 столовій ложці дині, кавуна,

банана, персика, ягід чорної смородини. Збити в блендері. Додати до отриманої маси 2 жовтки і 1 чайну ложку густих вершків. Знову збити. Потім додати 1 чайну ложку коньяку і перемішати.

• Живильний крем (для сухої шкіри). Потерти на дрібній тертці свіжий огірок,

додати в кашку 1 чайну ложку меду і 3 чайних ложки мигдалевого масла.

Прокип’ятити суміш на водяній бані протягом 30 хвилин, збити міксером.

• Вершковий крем (для сухої і нормальної шкіри). Збити один жовток з однієї

четвертої склянки жирних вершків. Додати 1 чайну ложку меду.

• Корисні поради:

• Для упакування та зберігання кремів використовувати скляний посуд.

• Всі кришки мають бути щільно закриті.

• Перед заповненням ємності її слід простерилізувати.

• На кожній з приготовлених сумішей має бути етикетка з датою виготовлення.

• Домашні живильні креми зберігати у холодильнику не більше двох тижнів.

• Крем наносити на чисту, добре підготовлену шкіру.

Біохімія мила

• Методичні рекомендації:

Мила - це натрієві або калієві солі вищих жирних кислот, які здатні спричиняти процес плазмолізу клітин шкіри. Вони гідролізуються у водному розчині з утворенням кислоти й лугу. Натрієві солі вищих карбонових кислот – основна складова твердого мила, солі Калію – рідкого мила. Загальна формула твердого мила - R-COONa, рідкого мила – R-COOK. Добувають мило реакцію гідролізу (омилення) жирів. Мило, добуте безпосередньо внаслідок цих реакцій, називається ядровим і відоме як господарське. Туалетне мило відрізняється від нього наявністю добавок: барвників, запашних речовин, антисептиків тощо. При взаємодії з водою мила гідролізуються: С₁₇H₃₅COONa + НOH = С₁₇H₃₅COOН + NaOH.

Луг, що утворився, емульгується, частково розкладає жири й звільняє в такий спосіб прилиплий до тканини бруд.

• Біохімія рецептів:

• Рецепт твердого мила: У невелику фарфорову чашку діаметром 5-6 см

помістити 1 мл касторової (рицинової) олії та 0,2 мл (4 краплі) 35% розчину натрію гідроксиду (NаОН). Неве­ликою скляною паличкою розмішати луг з олією до утворення однорідної емульсії. Поставити чашку на водяну баню і весь час помішувати суміш скляною палич­кою.

Коли маса почне густіти, додати 2-3 мл дисти­льованої води і знову нагріти, весь

час помішуючи, поки не вийде однорідна і прозора, злегка жовтувата рідина, так

званий мильний клей. Продовжувати випаровувати воду, поки мильний клей не

почне приставати до палички все більше і більше, і, нарешті, не стане застигати у

вигляді білих пухких пластинок. Після цього зняти чашку з підігріву. Якщо все

було зроблено правильно, то вийде невеликий шматочок твердого білого мила.