1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Він приплющив очі, і йому пригадалася заклечана(*) в’язовим гіллям хата, в якій долівка посипана свіжим рогозом, і стіл застелений білою скатертиною, а на столі пиріжки з маком, картоплею й сиром. Умить він побачив себе і все своє життя й подумав, що нехай би доля закинула його невідь-куди, в пустелю чи на льодовий материк, цей запах не вмер би в ньому ніколи. Бо це – запах батьківщини. Один(*) із її запахів. Як і материнки, цвіту вишень, волошок, співу жайвора, перепела, щебетання ластівки (Ю. Мушкетик).

2. У поданих контекстах знайдіть фраземи, поясніть їх значення та джерело походження. Визначте їх структурно-граматичні різновиди.

Матимемо ми ту телицю тоді, як свиня на небо гляне (Гуц.); Світ перейду – і упаду десь на чужій стерні, немов заброда Перейду життям – по стороні. З крихкого краю. По ребру Адамовім (Стус); Хай буде по-твоєму! – стукнув кулаком по столі Яків Данько. – Я з Денисенком накладу руки на Горицвіта (Стельм.).

3. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте: розряд, міна, класичний, лунати, явний.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Ген по згірку темно-зелено причаївся гайок, а самий верх згірка вільний од дерев, там, либонь(*), щось було засіяно, а тепер скошено, й стерня ясна, свіжа, немов ще(*) чистішою(*) здається вона від синього неба, що прихилилось до неї широкими грудьми. На все це дивишся, все це вбираєш у себе, сповнюєшся високістю простору, що облягає тебе, і відчуваєш(*), що ти не в силі не любити цей рідний куток землі, що ця любов стоїть клубком у твоєму горлі, й ти не годен клубок проковтнути (Є. Гуцало).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (На адресу редакції надійшло багато листів-відгуків; Лиш даль тривогою війне – Земля застогне під ходою) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 23

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного зрізновидів лексики української мови з погляду походження.

Забряжчали, задзвонили(*) шаблюки страшно. Що(*) один рубне, то другий одіб’є, аж іскри летять. Леся сама себе не пам’ятала од жаху. Той стук, те звяканнє, тії блискавиці понад головами – усе те діялось, мов у неї в серці. А чорногорець аж на коні не всидить, дивлячись на ту мономахію. Мистець він був у рицарському(*) ділі, так(*)йому страшенна січа побратима з Петром Шраменком була не герцем, а справді ігрищем (П. Куліш).

2. У поданих контекстах знайдіть фраземи, поясніть їх значення та джерело походження. Визначте їх структурно-граматичні різновиди.

А я думок маю – що й на воловій шкурі не списав би за все довге воляче життя (Гуц.); Коли із яблуні зірвала Єва місяць, у раї збунтувались буйногриві леви, Адамові сини по світу розійшлись, здвигаючи міста і тереми для Єви (Антон.); З хвилювання язик прилип йому [Шнайдерові] до гортані (Тулуб).

3. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): худий, закласти, дрік, на березі, прозорі, бергамот.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Природа – наймудріший співрозмовник, рівного їй нема; вона допомагає вам відкрити в собі якості, про які ви й не підозрювали. Ви тоді наче сама суть природи, наче втілення її таємниці, яка зненацька розкрилася перед вами просто, широко, вагомо, яка переселилася в вас – жахнула вас своєю простотою й вагомістю. Ви перебуваєте тоді в стані, що схожий на прострацію, але це не прострація, ні, це особлива форма вашого просвітлення, вона по-своєму натхненна, по-своєму значна… (Є. Гуцало).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Задурманиш памороки горілкою, от воно вже якось легше; Аж страх, аж жаль було дивитися; Порівняно з іншими учасниками обговорення Василь був спокійним і стриманим) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 24