1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Слалась у далечінь прадавня річка, несучи в своїх берегах розплавлену небесну голубизну, несучи розілляте сонце, переблиски його живі, срібні(*). Слалась у далечінь вічною незбагненною мелодією, звучання якої – радісне, урочисте – можна було, здається(*), почути, тільки слід(*) було тонше наструнювати свій слух. Вода мерехтіла, вода світилась різними барвами, вода міняла настрій, де всміхалась по-дитячому щиро, а де стриманіше, вода наче пісню співала весь час (Є. Гуцало).

2. З’ясуйте значення та джерело походження кожної фраземи: як мертвому кадило, буря у склянці води, як рукою зняло, у поті чола, на пушку брати, на свій аршин міряти, наріжний камінь, коронний номер.

3. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте: термін, мул, цупкий, минати, наставляти.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Кому(*) хоч(*) раз доводилося бачити, як цвіте азалія, той назавжди запам’ятає те неповторне видиво. Усе довкола набирає особливої урочистості. Великі з жовтим відблиском пелюстки густо вигойдуються(*) на тендітних ниточках, батончики нагадують підвішену догори парасолю. Натомість кожен(*) з поліщуків застереже незнайомця: щоб милуватися цвітом азалії – треба знати міру. І до цих слушних порад варто прислухатися кожному, хто вперше відвідає поліські краєвиди (В. Скуратівський).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (На підставі вищесказаного можна зробити такі висновки) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 19

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Вона вдягла чисту, майже(*) нову сукню і була врочиста(*), уся зібрана й навіть натхненна, коли він перший(*) раз почав записувати. Магнітофон був їй байдужий, вона не боялася його, тримала в долоні мікрофон, як звичне щось – те, до чого(*) віддавна призвичаїлась у побуті, але, поглядаючи на сина, ніяковіла, тихий рум’янець узявся на щоках, і таки було те, що називається натхненням – воно прозирало з очей, з голосу, з легенького поруху уст (Н. Бічуя).

2. З’ясуйте значення та джерело походження кожної фраземи: своя своїх не познаши, святая святих, спалити за собою всі мости, ганяють як солоного зайця, червоною ниткою проходить, як шевська смола, брати в лещата, через терни до зірок.

3. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): чайка, роботи, груда, шахти, прем’єра, просвіщати.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Свист вітру й морського гулу часом перетинала сирена. Вона кричала методично, важким ревом пробиваючи пелену туману. Ми наче наїлися дурману. Пальта наші роздуває(*) вітер і намагається повалити нас на землю, коли ми, поминувши східці до порту, біжимо просто по стежці. Вітер твердий, як ґума. Нам навіть униз тяжко бігти, і ми біжимо, наче пірнаючи під воду. Через колію повз залізничні вагони – опиняємося біля води. Але це – гавань, а нам хочеться вхопити повітря з вільного моря (Ю. Яновський).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір слів виділених слів (Авжеж! Гріх таке говорити; У разі невиконання вимог буде вжито належних заходів) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 20