1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Скільки(*) не переорювали поле, а стежка народжувалася знов і знов. Улітку вона губилась(*) у високому житі, пірнала під важке волоття проса або темним шнурком тяглася серед білого квіту гречки. Бджоли теж любили нашу веселу стежку, вони носились над нею золотим(*) метеорним потоком, сповнюючи(*) літню тишу густим тривожним гудінням – музикою спеки і жнив. А коли прибирали поле і на ньому виростали розкішні хороми скирт, наша доріжка якось блякла серед голої стерні (В. Близнець).

2. У поданих контекстах знайдіть фраземи, поясніть їх значення та джерело походження. Визначте їх структурно-граматичні різновиди.

Бунтацією та невдовольством усяким(*) заколот великий чинять, доливаючи оливи до вогню (Лепк.); Словом(*), без “почуття плеча” твого соратника ти ніщо: така альфа і омега кодексу моралі й діяння футболіста (Смол.); Хоч засторогу я несу гірку, не каменую чесний Храм Науки. А хто ж це там за ширмою в кутку? Од радіації Пилат вмиває руки (Драч).

3. З’ясуйте тип лексичного значення (вільне; зв’язане – фразеологічно зв’язане, синтаксично зумовлене, конструктивно залежне) виділених слів. Відповідь обґрунтуйте: дерев’яні двері, тернистий шлях, грати на скрипці, грати життям, малиновий дзвін, холодна страва, біла ворона, він птах високого польоту, дерев’яний рубль, жити на стипендію, жити надією, білий папір, гей ти, борода!

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

З чого починається любов до отчого краю ?.. біліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки, а над нею зрідка прокочується бджолиний звук. Гречка біліє м’яко, вона ще молода, її зеленого листя ще(*) не торкнулася осінь своїм умілим квачиком і не визолотила його. А навколо(*) гречки вже все покошено, і біло-жовті присадкуваті ожереди двома велетенськими крижинами застигли на яскравій стерні. Її ще не витіпала негода, не зчорнила бита дощами земля (Є. Гуцало).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ. Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 25

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Краєм ока оглядаю сволок. Он там, із вимуленою зазубриною, ще й досі обмащений(*) білою глиною, горбатіє скоблик – на ньому не одне літо вигойдувалась колиска. Поруч рябіє густе плетиво зарубок – за давнім древлянським(*) звичаєм, коли народжувалась дитина, робили своєрідні метрики-мітки. Кожна така позначка символізувала(*) поповнення роду. Крізь пелену туману згадую і свою причетність. “Тобою, – наче здогадується ненька про мої мислі, – й завершився колисковий рід…” (В. Скуратівський).

2. У поданих контекстах знайдіть фраземи, поясніть їх значення та джерело походження. Визначте їх структурно-граматичні різновиди.

Якось Мартоха почала так лащитись, так догоджати, як ото(*) здатний лиш ликом шитий і псом підбитий (Гуц.); – На вас же окаянних, – сказав він до решти міщан, – чекає на тому світі геєнна огненна (Панч); О думко, що(*) тіло без жалю руба, Що очі й уста твої сушить! Архангельська срібноголоса труба Гримить крізь простори і душі (Ольж.).

3. Запишіть синонімічні ряди. Визначте синонімічну домінанту. Укажіть типи стосунків між членами синонімічних рядів (семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні): провидець, пророк, провісник, віщун, ясновидець; попихати, штурхати, тручати, штовхати; вибалок, виярок, видолинок, байрак, балка, ярок, улоговина, переярок.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Ранньої весни Сошенко виїздив в Україну, до Ніжина, назавжди покидаючи Петербург. Цього потребувало ослаблене здоров’я і поганий матеріальний стан. Посада викладача малювання в гімназії з мізерною платнею. Без сумніву, ставила нездоланну перешкоду його роботі над власним талантом. Він належав до тих обдарованих молодих людей, що приїжджали до Петербурга сповнені рожевих мрій, а за кілька(*) років розчаровувались, гасли й повертались звідти, виснажені душею… (Л. Смілянський).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ.

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Як відомо, визвольна боротьба 1648 р. почалася під приводом Б. Хмельницького) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 26