1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Ось(*) вона стоїть, українська хата, в якій народ наш не шукав захисту від безмірності історії, бо мав душу нелякливу й вільну, хата, з якої вийшли Тарас Шевченко і Павло Попович, сини землі нашої, що сягнули зір силою духу… Ця земля – вся наша, з усіма(*) її щедротами, багатствами і плодами. Ми теж плоди землі своєї, часом бунтівливі, непогамовні, часом нерозважливі, часом невиправдано забудькуваті (П. Загребельний).

2. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і навпаки, до українських – російські. Укажіть на окремі національно-мовні риси українських і російських фразеологізмів: привлекать к ответственности, крупный разговор, кто старое помянет, тому глаз вон; обраний шлях, діяти навмання.

3. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте: сім’я, пара, наказати, лунка, штучний.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Там нові квартали, що гордовитими, найновішого штибу будинками, корпусами нових заводів, віхами нових димарів раз у раз(*), далі й далі наступають на одвічну цілину. Горнуться вдалеч сполохані(*) гони(*). Тікають назад у безвість легенди. І там, де спогад про татарське безумство, де вовки жовту кість жвакували – тепер владна камінна(*) хода переможця, тепер павутиння металевих сполучень, що силоміць засотують пагорби й долини. Вклоняйтесь(*), химери давнини. Стеліться покірно, простори (А. Любченко).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділеного слова (У старого Лук’яна Хомутенка сімеєчка: він з жінкою та восьмеро дітей) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 9

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Колись хустки в Україні вишивалися шовком, сріблом та золотом. Якщо вишивали шовком, то найбільше використовували червоних, синіх, зелених та рожевих ниток. Зрідка траплявся і чорний колір. Сині нитки ніколи не використовувалися, тільки в поєднанні з червоними. Орнамент на хустках був колись переважно геометричний, а з ХVIII століття, навпаки: для хусток, як і для рушників, увійшов у моду рослинний орнамент – стилізовані квіти рожі, васильків, гвоздик (О. Воропай).

2. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і навпаки, до українських – російські. Укажіть на окремі національно-мовні риси українських і російських фразеологізмів: на бедного Макара все шишки валятся, бросаться в глаза, лелеять мысль; за масляні вишкварки, золоті гори обіцяти, одної смерті не минеш, другої не буде.

Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): убирати, сталі, дружба, війни, мила, боронити.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Він [Коцюбинський] не міг не бачити світу бридкої дійсності, а водночас – світу ясних мрій, світу краси, чистого й гарного життя, повнокровного, без мертвої застиглості… З одного боку(*), він народник, який(*) сповідує ідеологічність літератури, а з іншого – вишуканий естет і жрець краси. Прихильний до глибини нутра і відданий “мужицькій”(*), як каже, українській літературі, а водночас рветься(*) до найвищих досягнень європейського мистецтва… (В. Шевчук).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Внизу, якраз коло моря, життя кипіло безугавно; І як подивиться на Василя, то так їй його жаль стане) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 10