1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Я, підсукавши калоші, біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі уже стояв паркий дух. На ліжкові, засланому простирадлом, а поверх іще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати були вся в роботі – легкими помахами рук вони вигвалтовували опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формували круглу, наче сонце, хлібину (В. Скуратівський).

2. З’ясуйте значення та джерело походження кожної фраземи: шитий білими нитками, сади Семіраміди, сім раз відміряти, танталові муки, триматися на коні, яблуко розбрату, сміятися на кутні, пасти задніх.

3. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте: могила, три, пережовувати, коли, риска.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст фонематичною та фонетичною транскрипціями. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12.

Василь Холод – наймолодший з представників закарпатської школи казкарів. Навіть(*) найближчі друзі, певно(*), не здогадуються(*) про малописьменність казкаря. Сумлінно й каліграфічно записуючи в розлінієні учнівські(*) зошити нові надумані і десь почуті сюжети, Василь Ілліч не розставляє розділових знаків. Випускникові трикласної церковно-приходської школи це прощається. Слабкий він не лише в граматиці, а й в арифметиці, яку(*) вивчав за зарубками дерев на лісосіках. Творячи(*) нерідко на ходу(*), дивує слухачів фантазією і вигадливістю.

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Виконати морфологічний розбір виділених слів (Славко в міру наближення його черги все більше нервував) та слів, позначених зірочкою (*), відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту.

ВАРІАНТ 17

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

2. Підросте народ, житиме ширше – поширшає й мова, а з «вишневими садками коло хати» да з «коханнєм чорнобривих дівчат» і бідолашних наймичок недалеко ми поїхали. Шевченко дав нам тільки камертон, знявшись над узеньке життя простацьке, і то – дякуючи столиці та живописі… Його устами весь наш народ заспівав про свою долю: тим його слово голосною луною розляглося усюди, де(*) лилась наша кров, де лежать наші кості… (П. Куліш).

3. З’ясуйте значення та джерело походження кожної фраземи: на вудку йти, полуда очі заслала, прийти з поклоном, фіговий листок, хоч голки вибирати, зміна декорацій, багато галасу даремно, коли ворог не здається – його знищують.

4. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): хрящ, добиратися, дати, потім, підніс, баки.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Тихо(*). На Дніпрі десь далеко-далеко гуде пароплав. Сонце, впевнившись, що все(*) на місці, поважно і спокійно випливає з-за ліска. Десь хтось голосно позіхає і плюється. В одній купі заворушились і забалакали. Коло бараків, лицем до сонця, стоїть дядько і, позіхаючи та чухаючи спину, молиться(*) Богу. Довга тінь його хитається за ним і нахиляється. Над бараком, де їдять, стелиться дим; двері до пекарні розчинені, а на порозі стоїть обшарпана собака і приязно махає хвостом (В. Винниченко).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Невже треба було стільки перемучитись – і вдома, і на роботі; Ген білокопитника кущі, вже поодцвітали десь на початку весни) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 18