1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Починаючи з(*) досвітку, цілий ранок над радгоспом гуркочуть літаки. Літаки володіють піднебессям, а низько над радгоспними землями білокрила армія чайок наступає на кузьку. З ранньої весни побачиш цих птахів у степу; трактор оре, а вони в’ються за ним білою заметіллю, йдуть попаски за плугами, визбирують(*) із ріллі хробаків. Та найбільше роботи їм зараз, коли(*) хліба стоять у наливі, коли ненажерна кузька пластмасово поблискує всюди на колосках, випиваючи з них молоде молочко (О. Гончар).

2. З’ясуйте значення та джерело походження кожної фраземи: нюхати порох, брати на поруки, облизати макогона, медовий місяць, машина часу, нитка життя, глек розбити, випити чашу до дна.

3. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте: коло, перо, коток, ласка, гробовий.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Мова не тільки(*) засіб спілкування, а й природний резервуар інформації про світ, насамперед(*) про свій народ. Повіривши в те, що всі мови в нашому спільному домі “активно розвиваються”, ми довго не помічали, що це розвиток, започаткований першим радянським десятиріччям(*), у тридцяті-сімдесяті роки був спершу загальмований, а потім повернутий у зворотному напрямку. Треба(*) виправляти становище: повернути всім мовам їх природний престиж і справжню, а не декларовану(*) рівноправність (В. Русанівський).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 13

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Красуня осінь підходила помалу, спроквола. Кинула сірої, землистої фарби на степ, потім почервонила ліс, а клени вдягла в ніжно-жовту позолотисту порфиру, і вони стояли в лісі і по місту такі грані, такі вродливі й елегійні, що(*) дивитися на них було й весело, й сумно. Здавалося, що мати всього живого, невмируща природа, прощається зі своїми дітьми перед їх тимчасовою смертю, приголублює їх на прощання, споряджає(*) в кращу одіж… (М. Чернявський).

2. З’ясуйте значення та джерело походження кожної фраземи: брати під козирок, важка шапка Мономаха, вбивати двох зайців, вершки знімати, на сторожі коло їх поставлю слово, хоч караул кричи, як Пилип з конопель, Хома невіруючий.

3. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): шарувати, град, забіг, засипати, безкраю, яр.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Епоха майже завжди не поціновує належно своїх талановитих дітей за життя. В Україні стало сумною закономірністю(*) нищити таланти невблаганними вироками і надто запізно схилятися в пошані та каятті. Ця фатальна тенденція не оминула й самобутнього українського прозаїка Валер’яна Підмогильного. Планомірно й безжально винищувала цвіт нашої культури єжовсько-беріївська(*) машина, намагаючись стерти з пам’яті наступних поколінь навіть згадку про безневинно репресованих(*) талановитих митців.

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Та дайте ви мені годину чисту!; З нагоди ювілею було влаштоване ще одне театралізоване дійство; Ставало вогко й холодно) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 14