1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Пароплав ішов швидко, та Надії здавалося, що він посувається надто повільно. Здавалося(*), коли б(*) можна зійти на берег, вона вже давно майнула б через оті кручі й долини, оповиті теплотою червневої ночі, і пішки скоріше б дісталась додому. Дивне(*) буває у збудженій жіночій душі: адже не вперше оце(*) Надія після розлуки повертається у свою родину – за роки навчання не раз їй доводилось отак пароплавом їхати на канікули чи у відпустку (Я. Баш).

2. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники і навпаки, до українських – російські. Укажіть на окремі національно-мовні риси українських і російських фразеологізмів: вгонять в слезы, внушать доверие, милые бранятся, только тешатся; саме в час, сам собі пан, кожна Ганна по-своєму гарна.

3. Подані слова введіть у речення. Визначте, які з них здатні до омонімії, а які є багатозначними. Відповідь обґрунтуйте: дати, гірка, перепона, гончар, пов’язувати.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

Злякана грюком, з темних печер та проваллів сумна мара вилітає і носиться скрізь понад містом померлим(*). Удень же під сонцем ясним не посміє вона показати обличчя, вночі ж побачиш її і почуєш: то хмариною лине по небі над містом, то вогником синім блукає в каміннях, зітхає, шуршить невидимим крилом, а в хвилях співучих, під берегом, круто звисаючим у море, щоденно, щочасно ридає, зітхає, перебирає камінцями та шепче (Дніпрова Чайка).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ. Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (У хвіртку пара за парою ввійшли дванадцятеро хлопців і дванадцятеро дівчат; Так мені зробилось жалко і досадно; Підтримка молодих кадрів здійснювалася коштом додаткових інвестицій) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 11

1. Лексилогія і фразеологія

1. З поданих текстів випишіть слова, що належать до споконвічно української лексики, і слова, що є лексичними запозиченнями. Споконвічно українську лексику диференціюйте на: а) успадковану зі спільноіндоєвропейської прамови; б) утворену від спільнослов’янської основи; в) спільносхіднослов’янську. Назвіть специфічні особливості кожного з різновидів лексики української мови з погляду походження.

Мати поставила на стіл миску, і Опанас та Варка, що(*) пасла овечки, почали залазити за стіл; полуднували нашвидку, сьорбнувши борщу по ложці (хотіла ж Марта купити сьогодні хоч(*) олії на базарі, але огірків тих понавозили – розминуться не можна(*), і вона продала свій клунок за двадцять копійок та на всі пшона торбу сторгувала і два(*) фунти солі – отакий базар!), і пастухи її почали чистити огірки, посипати густо сіллю і хрумкати (Г. Косинка).

2. З’ясуйте значення та джерело походження кожної фраземи: як сім баб пошептало, брати високу ноту, вийти у відставку, відпустити гайку, сміх Мефістопеля, піймати облизня, бачити наскрізь, маслинова гілка.

3. Доведіть, що подані слова можуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у речення. З’ясуйте їх типи (повні / часткові; омофони, омоформи, омографи): шуміти, дорогою, гармонія, настав, атлас, солонцювати.

ІІ. ФОНЕТИКА

Запишіть нижчеподаний текст + виділені слова [завд. № 1] фонематичною та фонетичною транскрипціями. Поділіть слова на склади, охарактеризуйте кожен склад та звук, охарактеризуйте всі випадки модифікацій (комбінаторні та позиційні зміни) відповідно до схеми в навч. пос. Від звука до тексту: С. 12. Установіть співвідношення між літерами, фонемами і звуками.

А в хащах, де все переплелося, переплуталось, де сухі гілки перепиняють шлях, де сучки – як(*) відточені багнети, почуваєшся загнаним звіром, обкладеним зусібіч мисливцями, переслідуваним страхом і відчуттям смертельної небезпеки… Поміж молодих берізок ти й сам уже молодий, такий самий безтурботний, як вони, хочеться всміхнутися, спадає тобі на думку щось добре, приємне – і ти вже почуваєшся(*) щасливим, великодушним, те жорстоке й лихе, що затверділо було в твоєму єстві, раптово відм’якло й розтануло (Є. Гуцало).

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

Відповідно до схем у навч. пос. Від звука до тексту, виконати морфологічний розбір виділених слів (Та дайте ви мені годину чисту!; Музика звучала в унісон із шумом дощу за холодним вікном) та слів, позначених (*).

ВАРІАНТ 12