5. Недопустимість відмови без слухання або наведення мотивів

Відмова у задоволенні вимоги про відшкодування шкоди має бути належним чином мотивована. Рішення про відмову має базуватися на об'єктивній інформації, а не на довільно встановлених обставинах кримінального провадження, на чому наголошує ЄСПЛ. У рішенні "Fedotov v. Russia" встановлено порушення ч. 5 ст. 5 ЄКПЛ, яка гарантує кожному, хто є потерпілим від арешту чи затримання, забезпечене правовою санкцією право на відшкодування. Порушення, на думку ЄСПЛ, полягало у тому, що суд, до якого особа звернулася з позовом про відшкодування шкоди, довільно встановивши обставини провадження, констатував у своєму рішенні, що її "фактично під варту не брали", всупереч численним доказам протилежного.

Вирішуючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні зважати на те, що у певних випадках є доцільним заслухати потерпілого. Це необхідно для здійснення правосуддя і демонстрації суспільству того, що держава несе відповідальність за свої дії і рішення. Заслуховування потерпілого сприяє визначенню належного рівня відшкодування. Особливо у випадках, коли йдеться про моральну шкоду, що має особистий характер і яку встановити лише за матеріалами кримінального провадження неможливо. Заслуховування потерпілого і визначення адекватного розміру відшкодування важить більше, ніж міркування швидкості судового розгляду.

6. Різновиди відшкодування шкоди

Шкода, завдана незаконним засудженням, арештом та іншими діями і рішеннями державних органів, має бути відшкодована державою у повному обсязі.

Різновидами відшкодування державою шкоди особі є такі.

1. Повернення заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій; майна (в тому числі грошей, грошових вкладів і відсотків за ними, цінних паперів та відсотків за ними, частки у статутному капіталі господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибутку, який він не отримав відповідно до цієї частки, інших цінностей), конфіскованого або зверненого в доход

держави судом, вилученого органом досудового розслідування; а також майна, на яке накладено арешт; штрафів, стягнутих на виконання вироку суду, процесуальних витрат та інших витрат, сплачених громадянином; сум, сплачених громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги.

2. Компенсація моральної шкоди здійснюється у зв'язку не з усіма, а лише з окремими діями і рішеннями, внаслідок яких її було завдано. Моральна шкода компенсується у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури і суду, завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Компенсацію моральної шкоди особі здійснюють виходячи із певного мінімуму за кожен місяць перебування під слідством і судом. В Україні такий мінімум становить один мінімальний розмір заробітної плати.

3. Поновлення порушених прав.

1) трудових:

• поновлення на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (наприклад, внаслідок ліквідації підприємства, скорочення посади) - надання державною службою зайнятості іншої підходящої роботи;

• визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади), зробленого у трудовій книжці;

• зарахування терміну перебування під вартою, терміну відбуття покарання, а також часу, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), до загального трудового стажу та до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу;

• врахування при наданні працівником різних пільг і переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню, трудового стажу, обчисленого із зарахуванням періодів перебування під вартою, відсторонення від роботи тощо;

2. пенсійних - прирівнювання до роботи, яка передувала незаконному засудженню чи незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, або яку громадянин має після звільнення від кримінальної відповідальності чи після відбуття покарання, періодів перебування під вартою, відбуття покарання, відсторонення від посади при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (на вибір громадянина);

2. житлових - повернення громадянинові, який втратив право користуватися житловим приміщенням внаслідок незаконного засудження, житлового приміщення, яке він займав раніше, а якщо воно не збереглося в натурі, то надання позачергово в тому ж населеному пункті рівноцінного впорядкованого житлового приміщення з

урахуванням складу сім'ї та діючих норм житлової площі (це роблять місцеві органи державної влади і органи самоврядування);

2. інших особистих прав:

• поновлення військових або інших звань, а також повернення державних нагород;

• письмове повідомлення (у місячний строк) слідчим, прокурором або судом про своє рішення (виправдувальний вирок, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати) трудового колективу, в якому працює особа, або за її місцем проживання;

• повідомлення протягом одного місяця в ЗМІ (на вимогу громадянина, а в разі його смерті - родичів чи органу досудового розслідування, прокуратури чи суду) про рішення, що реабілітує громадянина, якщо відомості про засудження або притягнення громадянина до кримінальної відповідальності, застосування до нього як запобіжного заходу взяття під варту були поширені раніше.